СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року Справа № 2-22/1683-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача: Волков Олег Сергійович, довіреність №25/1 від 17.04.13, Кримське республіканське підприємство "Вода Криму";
відповідача: Рачев Дмитро Костянтинович, довіреність №1 від 02.01.13, Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 01 квітня 2013 року у справі № 2-22/1683-2009
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, Сімферополь, 95053)
до Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України (вул. Монтажна, 1, Сімферополь, 95000)
про стягнення 123803,24 грн.
за заявою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" про видачу дублікатів наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року у справі №2-22/1683-2009
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства міста Сімферополя", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства „Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України про стягнення з відповідача заборгованість в сумі 123 803,24 грн., у тому числі: сума основного боргу - 122 155,63 грн., пеню - 1 446,81 грн., 3% річних - 200,80 грн..
Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку відповідача зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг щодо водопостачання та водовідведення за укладеним між сторонами договором на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків до комунальної каналізації №141 від 01 листопада 2006 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року у справі №2-22/1683-2009 позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства „Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства міста Сімферополя" заборгованість в сумі 123 803,24 грн., у тому числі: сума основного боргу - 122 155,63 грн., пеню - 1 446,81 грн., 3% річних - 200,80 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
01 листопада 2010 року господарським судом Автономної Республіки Крим видані накази на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року, які були скеровані на адресу стягувача.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2010 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року у справі №2-22/1683-2012 залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04 березня 2011 року відмовлено Державному підприємству „Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України в задоволені клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги, касаційну скаргу Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2010 року у справі №2-22/1683-2009 повернуто без розгляду.
15 березня 2013 року на адресу суду від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства міста Сімферополя" надійшла заява про видачу дублікатів наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року у справі №2-22/1683-2009.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2013 року у справі №2-22/1683-2009 (суддя Калініченко А.А.) заяву Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" про видачу дублікатів наказів господарського суду автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року у справі №2-22/1683-2009 задоволено.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим, Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а також не повне дослідження обставин по справ, що, на думку апелянта, призвело до прийняття необґрунтованої ухвали.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не звернуто увагу на той факт, що стягувачем не надано доказів того, що він не спрямував для виконання наказу за місцем знаходженням майна боржника.
14 травня 2013 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про заміну найменування позивача (стягувача) Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" на Кримське республіканське підприємство „Вода Криму".
У судовому засіданні, призначеному на 14 травня 2013 року, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представник позивача з зазначеними доводами не погодився та заперечував проти їх задоволення.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Згідно зі статтею 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
До заяви про видачу дублікату наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
З наведеної норми вбачається, що у разі втрати наказу стягувачем до заяви про видачу дублікату наказу додається довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації. У цій довідці має бути зазначено, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено
Також відповідно до статті 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, з заявою про видачу дубліката виконавчого документа.
Відповідно до статті 11-1 цього ж Закону стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа.
Стягувач або державний виконавець звертаються до господарського суду з відповідною заявою про видачу дубліката наказу. Зазначені особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який відповідно до статті 118 Господарсько процесуального кодексу України становить три роки. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен на підставі статті 119 Господарсько процесуального кодексу України звернутися до господарського суду з заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, а після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу. Оскільки державному виконавцю не надано права звертатися з заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, він вправі звертатися з заявою про видачу дубліката наказу лише в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Так, в матеріалах справи міститься довідка Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя" від 11 березня 2013 року підписана керівником та головним бухгалтером підприємства, в якій зазначено, що накази втрачено та до виконання вони не пред'являлись.
Отже з наведено можна зробити висновок, що стягувач не повинен доводити відсутність наказів на примусовому виконанні в відділах державної виконавчої служби.
Однак, в матеріалах справи міститься лист Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2013 року №777/03-19, відповідно до якого відділ Державної виконавчої служби повідомив, що накази господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року №2-22/1683-2009 на примусове виконання в відділ не надходили та на виконанні не знаходяться.
Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Згідно статті 22 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції, чинної на момент пред'явлення наказу до виконання, виконавчі листи та інші судові документи могли бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Оскільки, накази господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-22/1683-2009 виданий 01 листопада 2010 року та строк для пред'явлення наказів до виконання не закінчився, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність видачі позивачу дублікати наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року у справі №2-22/1683-2009.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2013 року у справі №2-22/1683-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.В. Борисова
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, Сімферополь, 95053)
2. Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" Міністерства палива та енергетики України (вул. Монтажна, 1, Сімферополь,95000)
3. Господарський суд Автономної Республіки Крим