Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/237/2013 р.

130/419/13-ц р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2013

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області:

головуючого судді: Саландяк О.Я.,

секретаря: Кащенко Г.Р.,

позивача ОСОБА_1,

та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 26.11.1998 року у Браїлівській селищній раді Жмеринського району Вінницької області, актовий запис №34. У шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, ОСОБА_3, який проживає та залишиться проживати із відповідачкою. Позовні вимоги мотивує тим, що сімейне життя з відповідачкою не склалося. Сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують більше шести місяців. Вважає, що шлюб зруйновано, кожен має протилежні погляди на шлюб та сім"ю, відповідачка нехтує сімейними цінностями, в сім"ї постійно виникали сварки та скандали, спричиняючи душевні страждання, а тому шлюб слід розірвати, оскільки його збереження суперечитиме його інтересам. Примирення неможливе.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, оскільки зберегти його не вдалося, незважаючи на наданий їм для примирення строк, почуття любові до відповідачки у нього немає. Додатково та на запитання суду пояснив, що тривалий час проживав разом із відповідачкою, дітьми та тещею, в сім"ї постійно виникали сварки, що призвели до руйнування шлюбу. Відповідачка ніколи з ним не радилась, ображала його і це поступово зруйнувало сім"ю. Він втратив почуття любові та поваги до дружини. Звернувся до суду із позовом для того, щоб шлюб, який існує лише формально розірвати, а не для того, щоб спонукати відповідачку якимось чином змінити поведінку, оскільки збереження шлюбу та спілкування із дружиною забирає в нього багато нервів, що суперечить його інтересам. Він нормально спілкується із сином, любить його, надаватиме всю необхідну допомогу. Проти надання терміну на примирення категорично заперечив, оскільки подальше спільне проживання неможливе. Відповідачкою робились спроби для примирення, але вони до результату не призвели і в подальшому не призведуть. Ним зроблено ремонт у будинку, що належить його діду, він там проживає на даний час окремо і повертатись до відповідачки не бажає. Просив шлюб розірвати, судові витрати просив віднести на його рахунок.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що чоловік пішов з дому робити ремонт для окремого проживання сім"ї. Вона алергетик і тому постійно перебувати в приміщенні, де робиться ремонт не може. Тому навідувалась періодично. В жовтні 2012 року позивач приходив додому. З 08.11.2012 року припинились шлюбні відносини. Вони прожили в шлюбі 14 років, у них не було скандалів, були певні розмовки. Вони працюють разом, у них є неповнолітній син, який на даний час болісно переносить стосунки батьків. Відповідачка не бачить вагомих причин для розірвання шлюбу. Під час наданого судом двомісячного строку на примирення вона вживала заходів для примирення, а саме: приходила до помешкання позивача, спілкувалась з ним особисто, спілкувались із ним родичі та син, просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, їх шлюб не розривати, оскільки вона не бажає розлучатись, любить чоловіка та хоче зберегти сім»ю, через сина, який ростиме без батька, просить у позивача пробачення. Вважає, що позивач може передумати, що подання позову до суду є тимчасовим явищем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити, так як строк наданий сторонам для примирення не дав позитивних результатів, відповідачка не досягнула примирення та збереження сім»ї, позивач вважає збереження сім»ї неможливим, спроби відповідачки до примирення не привели, наполягає на розірванні шлюбу, так як це суперечить його інтересам, оскільки він постійно нервує.

Також судом враховується вік сторін, що є людьми із сформованими поглядами на життя, дійсні причини подачі позову про розірвання шлюбу, а саме те, що позивач 06.02.2013 року звернувся до суду із позовом саме для того, щоб шлюб, який існує лише формально розірвати, а не для того, щоб спонукати відповідачку якимось чином змінити поведінку чи примиритись із нею, тривалість шлюбу, який грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, наявність у сторін неповнолітньої дитини, відсутність малолітніх дітей, те, що розірвання шлюбу не позбавляє позивача обов"язку брати участь у вихованні сина.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 26.11.1998 року, що зареєстрований виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, актовий запис № 34 (а.с.7).

Від спільного проживання у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син: ОСОБА_3 (а.с.6 ).

Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 разом із всоїм дідом ОСОБА_4(а.с.8), де він зареєстрований із 1990 року (а.с.4)

Відповідно до ч.1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 3 СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки.

Сторони не підтримують шлюбних стосунків більше шести місяців місяців, у сторін немає спільного побуту та інтересів. Спору про майно також немає. Двохмісячний термін, наданий сторонам для примирення позитивних результатів не дав. Позивач категорично заперечив проти надання будь-якого строку на примирення, оскільки наданий строк до жодних позитивних змін не привів. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечило б інтересам позивача, який не бажає продовжувати подружні стосунки з відповідачкою.

Встановленим фактам відповідають правовідносини, що регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. За ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд прийшов до висновку, що шлюб подружжя сторін слід припинити його розірванням.

Суд відкидає твердження відповідачки про те, що подача позову ОСОБА_1 є лише тимчасовим явищем, оскільки позивач у судовому засіданні спростував це твердження, пояснив, що подав позов із метою розірвання шлюбу ще на початку 2013 року і якби він хотів помиритися із відповідачкою, то вже б змінив свою думку, на розірванні шлюбу після закінчення призначеного судом строку на примирення наполягає.

Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.ст. 104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 114 ч.2 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 26 листопада 1998 року виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, актовий запис №34 - розірвати.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: