ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2013 Справа № 905/2732/13
Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АМІ"
доДержавного підприємства "Донецька залізниця"
про представники сторін: від позивача: від відповідача:стягнення 7295876,88грн. Тимофєєв О.М. -представник за довіреністю; Бернер Р.Б. - представник за довіреністю;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ" до "Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 7295876,88грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №Д/ІСЦ-122135/НЮ від 04.09.2012 в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 7295876,88грн.
В підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №Д/ІСЦ-122135/НЮ від 04.09.2012; видаткових накладних; податкових накладних; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; актів здачі-приймання товару за договором №Д/ІСЦ-122135/НЮ від 04.09.2012; актів приймання-передачі товару за договором №Д/ІСЦ-122135/НЮ від 04.09.2012; акту звірки взаємних розрахунків; специфікації (додаток №1) до договору №Д/ІСЦ-122135/НЮ від 04.09.2012; листів 306/3462 від 10.09.2012, №НЗЕ-10/380 від 20.02.2013, №126 від 18.02.2013, вих. №241 від 27.03.2013.
07.05.2013 відповідач подав відзив на позовну заяву №НГ-НЗ1-06/618 від 25.04.2013, в якому розмір заборгованості визнає та зазначає, що у зв'язку зі складним фінансовим станом відповідач не мав можливості в повній мірі та своєчасно розрахуватися за поставлений товар, згідно умов укладеного договору. Провиною у цьому не є недбале відношення відповідача, а саме складна фінансова ситуація.
Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та вказав на те, що розмір заборгованості відповідача не зменшився під час розгляду справи судом.
У судове засідання відповідач з'явився, визнав розмір заборгованості перед позивачем в повному обсязі.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
04.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМІ", як постачальником (позивач) та Державним підприємством "Донецька залізниця", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №Д/ІСЦ-122135/НЮ (далі-договір).
Цей договір укладений згідно рішення комітету з конкурсних торгів "Державного підприємства "Донецька залізниця" від 15.08.2012 №123КВ/ПО (відкриті торги).
Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є поставка постачальником покупцю товару в асортименті та кількості згідно специфікації (додаток №1), яка є невідємною частиною чинного договору.
Найменування товару: устаткування для автоматичного оброблення інформації (далі -товар) (п. 1.2 договору).
Ціна постачальника визнана конкурсними торгами і вказана у специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 5.1 договору).
Згідно п. 5.2 договору загальна сума договору складає 7295876,88грн., з урахуванням ПДВ 20% 1215979,48грн. та зазначається у звіті про результати здійснення процедури закупівлі.
Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (залізничної накладної) та акту прийому-передачі на отримання товару.
Сторони один раз в квартал складають акти звірок взаєморозрахунків (п. 6.3 договору).
Пунктом 15.1 договору визначено, що термін дії договору - з моменту затвердження фінансового плану Державного підприємства "Донецька залізниця" і до 31.12.2012 року.
Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку товару в асортименті, кількості, за ціною, у строки, визначеними у даній специфікації, всього 3 найменування на суму 7295876,88грн., у тому числі ПДВ 20% 1215979,48грн.
Договір та специфікація (додаток №1) до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.
На виконання умов договору та специфікації до договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 7295876,88грн., що підтверджується видатковими накладними: №1031/001 від 31.10.2012 на суму 936751,68грн., №1026/022 від 26.10.2012 на суму 6022027,20грн., №1120/005 від 20.11.2012 на суму 337098,00грн.; податковими накладними: №640 від 26.10.2012 на суму 6022027,20грн., №731 від 31.10.2012 на суму 936751,68грн., №485 від 20.11.2012 на суму 337098,00грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.
Поставлений згідно вищезазначених видаткових накладних товар на підставі довіреностей №568 від 25.10.2012, №568 від 25.10.2012, №587 від 19.11.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.
Позивачем складено акти здачі-приймання товару: від 31.10.2012 на суму 936751,68грн., від 26.10.2012 на суму 6022027,20грн.; акт прийому-передачі товару від 20.11.2012 на суму 337098,00грн., які підписані сторонами, скріплені їх печатками. Копії вищевказаних актів надані позивачем та містяться в матеріалах справи.
З представлених видаткових накладних, актів здачі-приймання товару вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні, акти є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.
Також позивачем надано копії декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, листопад 2012 року разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), що підтверджують відображення операцій поставки товару відповідачу в податковому обліку.
Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі.
Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за вищезазначеними видатковими накладними, не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 7295876,88грн.
Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (тер мін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та специфікації (додаток №1) до договору, вартість товару отриманого по вищезазначеним видатковим накладним не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 7295876,88грн.
Судом встановлено, що позивач та відповідач на виконання умов п. 6.3 договору підписали акти звірки взаємних розрахунків: станом на 31.03.2013 на суму 7295876,88грн.; станом на 28.02.2013 на суму 7295876,88грн.; станом на 31.01.2013 на суму 7295876,88грн.; станом на 31.12.2011 на суму 7295876,88грн.; станом на 27.12.2012 на суму 7295876,88грн.; станом на 31.10.2012 на суму 6958778,88грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
З актів звірки взаємних розрахунків вбачається, що станом на 31.03.2013 розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 7295876,88грн.
Позивач листом №126 від 18.02.2013 звернувся до відповідача з проханням надати інформацію щодо планових термінів надходження коштів та здійснення оплати згідно з п. 6.2 договору, у зв'язку у зв'язку з існуючою заборгованістю у розмірі 7295876,88грн.
20.02.2013 відповідач надав позивачу відповідь №НЗЕ-10380 від 20.02.2013, в якій підтверджує поставку позивачем товару на суму 7295876,88грн., але зазначає, що не має можливості виконати оплату за поставлене обладнання в терміни передбачені умовами договору.
27.03.2013 позивач повторно звернувся до відповідача листом вих. №241 від 27.03.2013, в якому просить погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 7295876,88грн.
Як вбачається з листа вих. №241 від 27.03.2013, відповідач отримав його 28.03.2013 вих. №733/8, що підтверджується штампом останнього на вищезазначеному листі, але відповіді не надав.
У ході розгляду справи, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому розмір боргу визнав у повному обсязі. Відзив на позов підписаний представником відповідача головним інженером - першим заступником начальника залізниці Скубченко О.І., який діє на підставі довіреності №Н-01/3607 від 12.12.2012 та наділений повноваженнями підписувати відзиви на позовні заяви.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7295876,88грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з "Державного підприємства "Донецька залізниця" (вул. Артема, буд. 68, м. Донецьк, 83000, ЄДРПОУ 01074957 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ" (вул. Куйбишева, буд. 143- Г, м. Донецьк, 83060, ЄДРПОУ 32427895) основний борг у розмірі 7295876 (сім мільйонів двісті дев'яносто п'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 88 коп., судовий збір у розмірі 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Д.М. Огороднік
Дата складення повного рішення 16.05.2013.