Справа № 694/234/13-ц

провадження 2/694/167/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

13.05.2013 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Нестерук Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

з участю прокурора Коваленко Є.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

законного представника відповідачки ОСОБА_4,

представника третьої особи - Служби у справах дітей Притули Л.П.,

третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Юрківської сільської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_2, треті особи Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації, ОСОБА_6, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_6, треті особи Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації, Звенигородський міжрайонний прокурор, Орган опіки та піклування Юрківської сільської ради про відібрання дитини,

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування Юрківської сільської ради звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить відібрати малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав та залишити його на вихованні бабі ОСОБА_6. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 постійно не виконує своїх материнських обов'язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_8. Станом на 20 квітня 2012 року дитина по фізичному розвитку не відповідала своєму віку в зв'язку з постійним недоїданням, мати не підтримувала необхідний температурний режим в приміщенні, де перебувала дитина, не дотримувалась правил гігієни, внаслідок чого у дитини були виявлені численні рани від запрілостей, часто залишала дитину на тривалий час без догляду, дитина не була забезпечена відповідним харчуванням, необхідним одягом. Державні виплати на дитину ОСОБА_2 використовувала на власні потреби. 05 квітня 2012 року ОСОБА_2 залишила дитину на вулиці, після чого вихованням хлопчика займається баба ОСОБА_6 (мати співмешканця відповідачки ОСОБА_9, який вважає себе батьком малолітнього ОСОБА_7) та створила всі належні для цього умови. Після того, як малолітнього ОСОБА_7 взяла на виховання в свою сім'ю ОСОБА_6, ОСОБА_2 лише декілька разів провідувала його. Відповідачка веде бродячий спосіб життя, не має постійного місця проживання. 20 вересня 2012 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання материнських обов'язків.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, та просила їх задовольнити. Пояснила, що неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з проханням переглянути свою поведінку щодо дитини, однак відповідачка не прислухається до порад, веде себе агресивно. Декілька разів ОСОБА_2 та її матір ОСОБА_4 запрошували на засідання органу опіки та піклування Юрківської ради та проводили бесіди щодо забезпечення належного догляду та виховання малолітній дитині, однак позитивного результату це не дало.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала. Пояснила, що вона належним чином виконувала свої материнські обов'язки по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_8. 05 квітня 2012 року вона дійсно залишила дитину в колясці на вулиці, оскільки її побив співмешканець ОСОБА_9, який є батьком дитини.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просить відібрати малолітнього ОСОБА_7 від баби ОСОБА_6 та передати його їй. Свої вимоги мотивує тим, що малолітню дитину відібрали у неї незаконно. Дитина не може перебувати на вихованні у ОСОБА_6, оскільки її син ОСОБА_9 притягувався до кримінальної відповідальності і про це вказував в своєму поданні прокурор під час проведення перевірки за заявою матері ОСОБА_2 Вказує на те, що на даний час в будинку її матері ОСОБА_4 зроблено ремонт та виділено окрему кімнату, в якій вони зможуть проживати з дитиною.

Третя особа ОСОБА_6 підтримала первісний позов та просила його задовольнити. Зустрічний позов не визнала та вказала, що вона не чинила і не чинить жодних перешкод в спілкування ОСОБА_2 з її малолітнім сином ОСОБА_8, однак остання не цікавиться ним та відвідує дуже рідко. ОСОБА_10 вона забрала на виховання в свою сім'ю, оскільки в квітні 2012 року дитина була покинута на вулиці, а вона вважає себе його бабою та зробила відповідні аналізи для підтвердження цього факту. Вважає, що передавати малолітнього ОСОБА_10 ОСОБА_2 не можна, оскільки у неї немає постійного місця проживання та вона не зможе на даний час забезпечити дитині належного догляду та виховання.

Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечив проти задоволення первісного позову та підтримав зустрічний позов. Вважає, що малолітня дитина має проживати з матір'ю. Вказує на те, що орган опіки та піклування Юрівської сільської ради хотів незаконно позбавити батьківських прав неповнолітню ОСОБА_2, про що свідчать результати проведеної прокуратурою перевірки. Також була порушена процедура відібрання дитини, передбачена сімейним законодавством. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 є неповнолітньою, то відбирати в неї дитину без позбавлення батьківських прав також не можна.

Законний представник ОСОБА_4 також заперечила проти задоволення первісного позову та просила задовольнити зустрічний позов. Пояснила, що на даний час вона проживає разом зі своїм співмешканцем та сином у відремонтованому будинку. В ньому виділена окрема кімната, де її донька ОСОБА_2 зможе проживати зі своїм малолітнім сином ОСОБА_8.

Прокурор Коваленко Є.М. підтримала первісний позов та просила його задовольнити. Заперечувала проти задоволення зустрічного позову. Вважає, що відповідачка ОСОБА_2 не виконувала належним чином свої материнські обов'язки щодо малолітнього ОСОБА_10 та на даний час неможливо передати їй дитину, оскільки вона не має постійного місця проживання. Разом з тим вважає, що баба малолітнього ОСОБА_7 ОСОБА_6 зможе належним чином забезпечити догляд за дитиною. Той факт, що в сім'ї ОСОБА_6 є особа, яка притягувалась до кримінальної відповідальності не може бути перешкодою для влаштування дитини, оскільки ця особа - ОСОБА_9 є батьком дитини.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Звенигородської РДА Притула Л.П. підтримала первісний позов та заперечувала проти задоволення зустрічного позову. Пояснила, що 12 червня 2012 року малолітній ОСОБА_7 був взятий на облік у Службі у справах дітей як дитина, яка проживає в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків. Вказала на те, що в червні 2012 року комісія по захисту прав дітей Звенигородської РДА вирішила залишити малолітнього ОСОБА_7 на тимчасове виховання у його баби ОСОБА_6 Відповідачка ОСОБА_2 не зверталась до служби, щоб їй передали дитину. Також вона не зверталась із скаргами, що їй чинять перешкоди в спілкуванні з малолітнім сином. Прохання її матері ОСОБА_4 про передачу дитини було відхилено, оскільки її співмешканець перебуває на обліку як особа, що жорстоко поводилась зі своєю дитиною. Крім того, ОСОБА_4 та її співмешканець працюють та не мають змоги доглядати за дитиною.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, прокурора, третіх осіб, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а запис про батька дитини зроблено на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Всупереч вказаній вимозі закону відповідачка ОСОБА_2 належним чином не виконувала своїх материнських обов'язків по відношенню до малолітнього ОСОБА_7.

Так, відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 санітарний стан будинку вкрай незадовільний, постільна білизна відсутня, брудний посуд, підлога не мита, стіни цвілі, дитячий одяг не випраний, дитина не купана, на тілі дитини запрілості, дитячого харчування в будинку немає (а.с. 32, 39, 40, 41).

Згідно записки дільничного педіатра Ватутінської дитячої консультації ОСОБА_11 ОСОБА_2 погано доглядає за дитиною ОСОБА_7: дитина брудна, на шкірі дитини язви, годує дитину коров'ячим молоком, внаслідок чого у неї розвився рахіт, дитина мало буває на свіжому повітрі, умови проживання в будинку вкрай незадовільні. Мати дитиною не займається, дитина постійно лежить, на ноги не стає (а.с. 34).

З доповідної записки ОСОБА_12, яка є представником управління Фонду соціального захисту населення та уповноважена перевіряти цільове використання коштів, одержаних при народженні дитини, вбачається, що під час перевірки в будинку ОСОБА_2 незадовільний санітарний стан, в кімнатах холодно і брудно, дитячі речі брудні та розкидані по кімнаті, продукти харчування в будинку відсутні (а.с. 91).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, яка є членом опікунської ради Юрківської сільської ради, пояснила, що вона разом із сільським головою та депутатами сільської ради неодноразово відвідували сім'ю ОСОБА_2 після народження нею дитини. При цьому перевіряли стан оселі, який був вкрай негативний, та складали відповідні акти. ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_4 неодноразово викликались на засідання опікунської ради з приводу неналежного догляду за малолітнім ОСОБА_7. 05 квітня 2012 року ОСОБА_2 залишила дитину в колясці на вулиці, тому хлопчика було передано бабі ОСОБА_6, у якої є всі необхідні умови для його виховання.

Свідок ОСОБА_14, яка працює завідувачем ФАП с. Юрківка пояснила суду, що після народження дитини ОСОБА_2 не створила їй належні умови для проживання. У дитини не було відповідного одягу та харчування. Дитину вигодовувала коров'ячим молоком, внаслідок чого виникла загроза рахіту та нормального розвитку. Дитячі суміші ОСОБА_2 не купувала, оскільки з її слів у неї не було коштів. Свідок вказала на те, що вона була в складі комісії, яка перевіряла умови проживання сім'ї ОСОБА_2 та складала відповідні акти. З відповідачкою проводились бесіди щодо забезпечення дитині належного догляду, однак вона не реагувала на них.

Свідок ОСОБА_15, яка працює директором Юрківської школи, пояснила, що вона приймала участь у перевірці умов проживання сім'ї ОСОБА_2 після народження нею дитини. Санітарний стан житла був незадовільний, не було створено належних умов для виховання дитини, дитина була брудна та недогодована. ОСОБА_2 неодноразово викликали в сільську раду та проводили з нею бесіди щодо забезпечення належного догляду малолітній дитині, однак вона не реагувала на зауваження, поводила себе агресивно.

Аналогічні показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18

З протоколу № 13 засідання комісії з питань захисту прав дитини Звенигородської РДА від 12 червня 2012 року вбачається, що комісією прийнято рішення малолітнього ОСОБА_7 взяти на облік як дитину, яка проживає в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с. 89).

На засіданні комісії з питань захисту прав дітей Звенигородської РДА від 18 червня 2012 року (протокол № 14) вирішено рекомендувати ОСОБА_6 взяти на тимчасове виховання малолітнього ОСОБА_7 (а.с. 90).

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2009 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов'язків по вихованню малолітнього ОСОБА_7 (а.с. 14).

На підставі висновку опікунської ради рішенням від 02 жовтня 2012 року рекомендовано порушити клопотання перед Звенигородським районним судом про відібрання малолітнього ОСОБА_7 від ОСОБА_2 в зв'язку з неналежним виконанням нею обов'язків по утриманню дитини та влаштувати малолітнього ОСОБА_2 на тимчасове утримання до баби ОСОБА_6 (а.с. 4).

Відповідно до висновку від 18 лютого 2013 року № 73/01-42, враховуючи безвідповідальне ставлення матері до малолітньої дитини та з метою визначення правового статусу дитини, служба у справах дітей Звенигородської РДА вважає за доцільне відібрати дитину ОСОБА_7 від ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с. 24-25).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, зокрема, коли вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_2 не виконувала належним чином своїх материнських обов'язків по відношенню до своєї дитини, що підтверджується вищевказаними доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд вважає за доцільне відібрати від неї малолітнього ОСОБА_7 та залишити його на виховання бабі ОСОБА_6

Той факт, що син ОСОБА_6 перебуває в місцях позбавлення волі, на переконання суду, не може бути перешкодою для влаштування малолітнього ОСОБА_7 в її сім'ю, оскільки ОСОБА_9 є батьком дитини.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ОСОБА_2 вказала, що має бажання виховувати малолітнього сина та буде проживати разом з ним в будинку своєї матері.

З акту обстеження умов проживання матері відповідачки ОСОБА_4 від 21 серпня 2012 року та долучених до зустрічного позову фотографій вбачається, що в будинку останньої дійсно проведено ремонт та облаштовано кімнату для дитини (а.с. 33, 68-73).

Однак ОСОБА_2 не проживає в будинку своєї матері. Тільки за час розгляду справи судом тричі змінила місце свого проживання. Мати відповідачки та її вітчим працюють та не мають змоги доглядати за дитиною.

Враховуючи викладене та положення ч. 8 ст. 7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а малолітнього ОСОБА_7 на даний час краще залишити на виховання бабі ОСОБА_6, у якої створені всі необхідні для цього умови (а.с. 38, 102-112).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 150, 164, 170 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Юрківської сільської ради, в інтересах малолітнього ОСОБА_7, до ОСОБА_2, треті особи Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації, ОСОБА_6, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав задовольнити.

Відібрати малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та залишити його на виховання бабі ОСОБА_6.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_6, треті особи Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації, Звенигородський міжрайонний прокурор, Орган опіки та піклування Юрківської сільської ради про відібрання дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.М.Нестерук