Справа №784/873/13 29.04.2013 29.04.2013 29.04.2013
Провадження №22-ц/784/1031/13 Суддя суду першої інстанції Прохоров П.А.
Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.
Ухвала
Іменем України
29 квітня 2013 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Шолох З.Л., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання Дубовою К.В.,
за участі: представника позивача ОСОБА_3,
третьої особи ОСОБА_4,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 грудня 2012 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Миколаївської філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання недійсним аукціону з реалізації арештованого майна, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 червня 2012 року Миколаївська філія Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» провела аукціон із реалізації арештованого автомобіля марки SKODA, моделі Fabia COMBI, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного йому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Миколаївським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Миколаївській області 27 грудня 2007 року.
За результатами проведеного аукціону складено протокол №11/102/12/з-102, згідно з яким переможцем аукціону став ОСОБА_4
Вважав, що аукціон проведено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, замість прилюдних торгів (аукціону) з продажу заставленого майна, як це передбачено Положенням про порядок проведення аукціону (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року за №1448, проведено аукціон на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №42/5 від 15 липня 1999 року, що призвело до порушення процедури підготовки та проведення аукціону.
Посилаючись на викладене, просив визнати недійсним аукціон, оформлений протоколом проведення аукціону №11/102/12/з-102 від 15 червня 2012 року та актом проведення аукціону від 18 червня 2012 року.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що аукціон з реалізації належного позивачеві транспортного засобу проведено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №42/5 від 15 липня 1999 року, а тому немає підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Центральний ВДВС) знаходиться виконавчий лист №2-758, виданий 29 березня 2010 року Печерським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованості у розмірі 424 345 (чотириста двадцять чотири тисячі триста сорок п'ять) грн. 78 коп.
06 липня 2010 року державним виконавцем Центрального ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого листа та після закінчення строку на добровільне виконання судового рішення, посадовою особою відділу ДВС було здійснено опис, арешт та вилучення майна боржника, а саме: автомобіля марки SKODA, моделі Fabia COMBI, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного боржнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Миколаївським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Миколаївській області 27 грудня 2007 року.
Вищевказаний транспортний засіб є предметом застави відповідно до договору застави транспортного засобу, укладеного 28 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффазейн Банк Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффазейн банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффазейн банк Аваль»)) і позивачем ОСОБА_5
Згідно листа ПАТ «Райффазейн Банк Аваль» від 14 березня 2012 року за №114-1-4/11-1400 залишок заборгованості позивача перед банком станом на 13 березня 2012 року становив 36 317 (тридцять шість тисяч триста сімнадцять) грн. 54 коп.
Відповідно до протоколу №11/102/12/з-102, 15 червня 2012 року було проведено аукціон, за результатами якого спірний транспортний засіб продано ОСОБА_4 за 53 700 (п'ятдесят три тисячі сімсот) грн. 00 коп., про що організатором прилюдних торгів в цей же день складено протокол, а старшим державним виконавцем Центрального ВДВС 18 червня 2012 року - акт про проведення аукціону.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 15 грудня 1999 року за №865/4158.
Так, відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ч.4 ст. 656 ЦК України).
Ураховуючи те, що відчуження майна на аукціоні відноситься до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст. 215 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами аукціону з реалізації арештного майна правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами аукціону, а, відтак, підставами для визнання аукціону недійсним є порушення встановлених законодавством правил його проведення.
У відповідності до ч.1 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч.8 ст.57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до ч.2 п. 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій правила проведення реалізації арештованого майна регулюються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №42/5 від 15 липня 1999 року. Згідно з яким аукціон є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якого власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.3), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки до проведення аукціону (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення аукціону (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 7).
Спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства Юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21 травня 2003 року за №388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторного аукціону - не пізніше семи днів з моменту складання акту переоцінки майна.
Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.
Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника аукціону, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, складання за результатами їх проведення акта про проведення аукціону є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а відтак є правочином.
Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Положення про порядок проведення аукціону (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року за №1448, є помилковим, оскільки вказане положення визначає порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна на яке звернено стягнення за рішенням суду.
До того ж, згідно ч.3 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Отже враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відповідність проведеного аукціону нормам чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги були пред'явлені до Миколаївської філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яка не має статусу юридичної особи, а відповідно не є належним відповідачем.
Відповідно до матеріалів справи юридичною особою є Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яке не було залучено до участі в справі, а залучення його до участі в справі на стадії апеляційного розгляду нормами діючого цивільного процесуального законодавства не передбачено.
Отже, даний позов пред'явлено не до належного відповідача, що є також достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Не зважаючи на те, що суд першої інстанції при ухваленні спірного рішення щодо відмови у задоволені позову виходив із інших підстав, але остаточний висновок суду є правильним, колегія суддів вважає, що таке не є підставою для скасування даного рішення в силу ч.2 ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий Судді: