ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2008 р. Справа № 2-а-10183/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2 - адвокат за ордером
відповідача : Гедзун Г.С.
свідка: ОСОБА_3
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області
про: визнання нечинним рішення, зобов'язання призначити пенсію
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання нечинним рішення та призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 31.07.1978 року по 02.10.1989 року позивач працювала електрослюсарем в цеху теплової автоматики та вимірювань на Екибастузькій ГРЕС-1 в Республіці Казахстан.
15.05.2008 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Однак, управлінням Пенсійного фонду України у м. Ладижині позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи своє рішення тим, що посада, яку вона обіймала, не відповідає назві посади, передбаченій Списком №2, яка дає право на призначення пільгової пенсії.
За таких обставин позивач вважає відмову управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області в призначенні їй пільгової пенсії за віком по Списку №2 протиправною та просить суд визнати рішення від 05.06.2008 року №3 управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком по Списку №2 нечинним, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до заяви від 15.05.2008 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2008 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, додавши до неї всі необхідні документи.
Розпорядженням №3 від 05.06.2008 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, посилаючись на те, що в період роботи з 31.07.1978 року по 02.10.1989 року ОСОБА_1 електрослюсарем в цеху теплової автоматики та вимірів, були чинні Списки (затвердженні постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року), в яких відсутня вказана посада. Таким чином, враховуючи, що у ОСОБА_1 немає повних 10 років спеціального стажу, тому відсутні підстави для призначення їй пільгової пенсії по Списку №2.
Призначення та виплата пенсій регулюється Законами України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”.
Відповідно до п. “б”ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи -чоловікам.
Відповідно до ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”пенсія призначається з дня звернення за пенсією або ж пенсія призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів,
виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Ч. 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з
відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до відомостей про роботу, вказаних в трудовій книжці позивача, заповненої 10.07.1979 року, вбачається, що ОСОБА_1 з 31.07.1978 року по 02.10.1989 року працювала електрослюсарем в цеху теплової автоматики та вимірів на Екибастузькій ГРЕС-1 (а.с.10).
Крім того, архівною довідкою про уточнення особливого характеру роботи вих. №014-1970 від 28.08.2007 року, виданою ТОВ "АЕС Екибастуз", посвідчується, що ОСОБА_1 15.05.1958 р.н. дійсно в період з 31.07.1978 року по 02.10.1989 року в цеху теплової автоматики і вимірів в якості електрослюсаря, зайнятого ремонтом та обслуговуванням засобів вимірювання і автоматики. Довідки видані на підставі книги наказів 1978-1989 р.р., наказів по особовому складу 1978-1989 р.р., особової картки ОСОБА_1 (форми Т-2), відомостей по нарахуванню заробітної плати, посадових інструкцій 1978-1989 р.р., паспорта котлів, технологічного процесу виробництва.
Також в судовому засіданні як свідка було допитано ОСОБА_3, яка являється головним експертом з умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації. ОСОБА_3 пояснила, що вперше професія “електрослюсаря”, на якій працювала ОСОБА_1, була введена в Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій у 1985 році. На час роботи позивача ця професія дійсно не була передбачена Списком №2, однак, в подальших Списках №2 дана професія була передбачена. Таким чином, позивачу можна зарахувати весь період її роботи за професією електрослюсаря до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, враховуючи надані позивачем докази, а також пояснення свідка, судом встановлено, що позивач дійсно у період з 31.07.1978 року по 02.10.1989 року працювала електрослюсарем в цеху теплової автоматики і вимірів на Екибастузькій ГРЕС-1.
П. “а”розділу ХІV "Электростанции, энергопоезда, паросиловое хозяйство для производственных целей" Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, передбачена посада робочих - “слесари и электромонтеры дежурные, слесари и электромонтеры по ремонту и обслуживанию оборудования и автоматики в цехах: котельных, машинных (теплосиловых), топливоподачи и пылеприготовления”.
Разом з тим, суд враховує та керується роз'ясненням Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 02.04.1976 року №5/8 “Про порядок застосування затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 г. №1173 Списків виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах”, згідно якого в тих випадках, коли в списках №1 і №2 передбачені робочі, що виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі робочі, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від назви їх професій.
За таких обставин, враховуючи протиправність рішення у вигляді розпорядження №3 від 05.06.2008 року відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії по Списку №2, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом скасування даного розпорядження та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 ст.162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України “Про адвокатуру”оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 року, передбачено, що гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Засади обчислення гонорару визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом.
Статус адвоката ОСОБА_2 підтверджується ордером на ведення справи в суді адвокатського об'єднання “Вінницька обласна колегія адвокатів”.
В підтверджння понесених витрат на правову допомогу суду було надано квитанцію №16 від 30.07.2008 року, якою передбачено гонорар адвоката ОСОБА_2 у даній справі в розмірі 1000 гривень, а тому суд вважає стягнути з Державного бюджету України на користь позивача вказану суму в якості оплати послуг адвоката.
Крім того, меморіальним ордером №13 від 29.07.2008 року підтверджується сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 3,40 гривень, а тому дана сума також підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Таким чином, суд прийшов до висновку задовольнити даний позов повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області про визнання нечинним рішення, зобов'язання призначити пенсію задовольнити.
Визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області від 05.06.2008 року №3 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 15.05.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 гривень судового збору та 1000 гривень за надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.10.08
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 06.10.2008 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: