ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2008 р. Справа № 2-а-10182/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2
відповідача : Гедзун Г.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області
про: визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області.
В січні 2008 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області із письмовою заявою про переведення її з одного виду пенсії (за віком) на інший (по втраті годувальника). Згодом в зв'язку з відсутністю будь-яких рішень по даній заяві позивач зверталася до управління Пенсійного фонду за відповідним роз'ясненням.
З листів управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області позивачу стало відомо, що дану заяву працівниками управління не було долучено до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, оскільки подана з порушення процедури її подання, і, взагалі, відповідачем не визнається право ОСОБА_1 на отримання пенсії по втраті годувальника.
За таких обставин позивач вважає, що управлінням Пенсійного фонду порушено норми Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, а тому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно вирішення питання переведення ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника згідно поданої в січні 2008 року заяви, зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 з січня 2008 року з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надала письмове заперечення вих. №1290/06-26/09 від 02.09.2008 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 із заявою встановленого зразка про переведення її на пенсію по втраті годувальника не подавала, а зверталася через знайому про виявлення бажання щодо переходу на отримання пенсії у разі втрати годувальника у порядку, що не передбачений чинними нормативно-правовими актами стосовно призначення (переведення) та виплати пенсії. Крім того, позивач взагалі не має право на даний вид пенсії, оскільки на момент смерті чоловіка їй було 53 роки, при необхідних -55 років. Таким чином, управління Пенсійного фонду діяло в межах своїх повноважень.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу виробничої наради спеціалістів управління №30 від 10.07.2008 року та письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в січні 2008 року ОСОБА_5 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 звернулася до працівника відділу з виплати пенсій управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин ОСОБА_3 щодо отримання інформації про можливість переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на іншу.
Згодом заяву про виявлення бажання ОСОБА_1 щодо переходу на отримання пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_5 передала працівнику з виплати пенсій ОСОБА_3, котра вказану заяву надала спеціалісту відділу з призначення пенсій ОСОБА_4
Проте, дана заява працівниками відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області не була долучена до пенсійної справи ОСОБА_1, про що стало відомо останній.
ОСОБА_1 зверталася до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині стосовно надання інформації про результати розгляду заяви, на що листами від 10.06.2008 року вих. №997/06-26/02 та від 16.07.2008 року №К-32 її було повідомлено щодо неможливості переведення її на інший вид пенсії, оскільки нею заява була передана працівнику відділу з виплати пенсій, який не займається призначенням та перерахунком пенсій, а також додатково наголошено на відсутність правових підстав щодо переведення її на пенсію у разі втрати годувальника, оскільки на момент смерті чоловіка їй виповнилося 53 роки, при необхідних -55 років.
В судовому засіданні було досліджено посадову інструкцію начальника відділу з виплати пенсій відділу ОСОБА_3, затверджену 01.12.2005 року, та посадову інструкцію провідного спеціаліста відділу призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин ОСОБА_4, затверджену 10.12.2007 року, та встановлено, що ведення прийому, реєстрацію, облік та збереження документів, що подаються для призначення і перерахунку пенсій, ведення пенсійних справ, визначення права на пенсію, обчислення її розміру та проведення перерахунку пенсій належить до обов'язків безпосередньо ОСОБА_4 -провідного спеціаліста відділу призначення пенсій, а, відповідно, і відділу з призначення пенсій управління.
В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила факт звернення до неї ОСОБА_5 з метою надання консультації про переведення на інший вид пенсії, а згодом отримала від позивача відповідну заяву та передала її гр. ОСОБА_4 Крім того, визнала, що згідно посадової інструкції вона офіційно не мала права приймати дану заяву.
На підставі викладеного, судом встановлено, що заяву про переведення з одного виду пенсії на інший було подано не ОСОБА_1, а тому її не було зареєстровано та приєднано до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1
Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №21-1.
Відповідно до ч.3 вказаного Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності -його законним представником (батьки або опікун (піклувальник) за місцем проживання (реєстрації) представника.
Згідно з ч.37 Порядку заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсій й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, при наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви.
П. “а”ч.38 Порядку зобов'язано орган, що призначає пенсію, при прийманні документів перевіряти правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем було порушено процедуру подання заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, передбачену Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №21-1.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача було надано суду достатньо доказів стосовно правомірності своїх дій.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.10.2008 р.
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 06.10.2008 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: