Справа № 22а-809/2006 Категорія № 27

Головуючий 1 інстанції- Бжассо Н.В. Доповідач суддя - Троїцька Л.Л.

_______________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ______________

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«1» червня 2006р.                                                                                          м.Одеса

Судова палата з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді -   Троіцькой Л.Л.

суддів                       -   Яковлєва Ю.В., Каранфіловой В.М.

при секретарі    -           Пугачовой Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України Київського району м.Одеси на постанову Київського районного суду м.Одеси від 17.03.2006р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Київського району м.Одеси на неправомірне рішення-

ВСТАНОВИЛА: 04.11.2005р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, посилаючись на те, що з 25.05.1952р. по 01.04.1977р. вона працювала ІНФОРМАЦІЯ_1 на Одеському сталепрокатному заводі ім.Дзержинського, її трудовий стаж становить 25 років, і 01.04.1977року вона була звільнена у зв'язку з виходом на пенсію. Пенсія їй була нарахована без урахування особливостей виробництва, тому вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, на що отримала відмову. На підставі наведеного просила визнати неправомірним рішення НОМЕР_1. УПФУ у Київському районі м.Одеси про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язав останнього провести перерахунок пенсії- а.с.З.

Постановою суду від 17.03.2006р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі. Суд визнав неправомірним рішення УПФУ у Київському районі м.Одеси НОМЕР_2 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пільгової пенсії з доповненням стажу з 24.05.1952р. до 26.09.1959р. - а.с.37-38.

В апеляційній скарзі УПФУ у Київському районі м.Одеси ставиться питання про скасування постанови суду, та постановлення ухвали про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, при цьому апелянт посилається на те, що суд 1 інстанції порушені норми матеріального права, оскільки УПФУ у Київському районі м.Одеси правомірно відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з доповненням стажу роботи з 1952р. по 1959р., так як у неї відсутні документи, які підтверджують, що вона працювала на гарячих роботах (а.с.41-42).

Судова палата, вивчивши матеріали справи, заслухав суддю-доповідача, перевірив законність та обґрунтованість рішення суду, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України Київського району м.Одеси задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом 1 інстанції встановлено, що згідно довідки НОМЕР_3 наданої для райсобесу Київського району м.Одеси Одеським сталепрокатним заводом ім.Дзержинського, ОСОБА_1 працювала на заводі ІНФОРМАЦІЯ_2 на гарячих роботах з 26.09.1959р, наказ НОМЕР_4. Відповідно до запису у трудовій книжці ОСОБА_1, цей наказ був підставою для присвоєння останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 (запис під НОМЕР_5), а ні підставою для ознаки початку її праці  на гарячих роботах. З попередніх записів у трудовій  книжці позивачки

2 вбачається, що вона була прийнята до сортопрокатного цеху Одеського сталепрокатного заводу - 24.05.1952р.  і працювала в ньому весь час, до моменту звільнення, тобто до 01.04.1977р.

Відповідно до архівної довідки Державного архіву Одеської області державної адміністрації НОМЕР_6, ОСОБА_1 була прийнята на Одеській сталепрокатний завод ім.Дзержинського ученицею оператору пультового управління сортопрокатного цеху з травня 1952р. З грудня 1952р. по березень 1977р. ОСОБА_1 рахується машиністом оператором пультового управління.

Доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 відсутні документи, які підтверджують, що вона працювала на гарячих роботах спростовуються наступним.

Так, в апеляційній інстанції були оглянуті пенсійні справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (колишній чоловік ОСОБА_1), з яких вбачається, що згідно довідки від 14.09.1976р. ОСОБА_2 працював на гарячих роботах з 1951р., а згідно довідки від 24.09.1976р. ОСОБА_1- працювала на гарячих роботах з 26.09.1959р.

Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції щодо того, що ОСОБА_1 працювала у сортопрокатному цеху з 24.05.1952р. до 01.04.1977р., тобто на гарячих роботах.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.195, п.ч.1 ст.198, ст.ст.200,206 КАС України , судова палата

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України Київського району м.Одеси -відхилити.

Постанову Київського районного суду м.Одеси від 17.03.2006р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Київського району м.Одеси на неправомірне рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно.

Ухвала може бути оскаржена на протязі одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції (ст.212 КАС України).