УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0601/1429/12 Головуючий у 1-й інст. Палазюк В.М.
Категорія 25 Доповідач Галацевич О. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Галацевич О.М.
суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2013 року,-
встановила:
У серпні 2012 року ОСОБА_1, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.01.2013 року (а.с. 126), звернулась з позовом до суду, у якому просила стягнути з ЗАТ СК «Український страховий стандарт»: майнову шкоду, завдану в результаті страхового випадку, який стався 03.09.2009 року в сумі 11096,27 грн., грошові кошти за виконання калькуляції на ремонт автомобіля від 15.01.2013 року в сумі 150 грн., неустойку щодо невиплати коштів по страховому випадку, який стався 03.09.2009 року, в сумі 13481,10 грн.; майнову шкоду, завдану в результаті страхового випадку, який стався 19.11.2009 року в сумі 4031,83 грн., неустойку щодо невиплати коштів по вказаному страховому випадку в сумі 4588,22 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що двічі її автомобіль, який був застрахований за договором добровільного страхування транспортного засобу, був пошкоджений невідомими особами. Відповідач безпідставно відмовляє у виплаті страхового відшкодування по другому випадку, порушив строки виплати страхового відшкодування, у зв'язку з чим має нести відповідальність згідно умов договору, шляхом сплати неустойки. Крім цього, просила відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 10000 грн., оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача були істотно порушені її нормальні життєві зв'язки та вона була змушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 - 9649,17 грн. страхового відшкодування та 3521,94 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині застосування строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки; відмови у стягненні з відповідача матеріальних витрат по страховому випадку, що стався 19.11.2009 року, моральної шкоди та витрат на калькуляцію вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове про задоволення позову. Скаргу обґрунтовує тим, що судом не враховано наявність доказів про фактичне визнання відповідачем випадку, що стався 19.11.2009 року, страховим; не правильно застосовані норми чинного законодавства, які регулюють застосування строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки; не взято до уваги, що вона понесла витрати за виконання калькуляції. Крім того, на її думку, судом не враховані положення Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про страхування», а тому помилково відмовлено в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення на користь позивачки страхового відшкодування за випадком, що стався 19.11.2009 року, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачка не довела тієї обставини, що даний випадок є страховим.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як він відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права, узгоджується з дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Аналогічна норма передбачена пунктом 24.27.3. договору, укладеного 24.12.2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерним страховим товариством «АИС-Поліс» (а.с. 6-12), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - Страховик).
Судом встановлено, що 19.11.2009 року позивачка повідомила Страховика про те, що невідомі особи за її відсутності пошкодили належний їй автомобіль, який був припаркований на вулиці Котовського в м. Житомирі.
Згідно висновку спеціаліста №960/2010 від 30.03.2010 року (а.с. 73-87) пошкодження застрахованого автомобіля з технічної точки зору не могли утворитися за вказаних позивачкою обставин.
Зазначеним висновком спростовуються твердження ОСОБА_1, що автомобіль при отриманні пошкоджень не перебував у русі (стояв), а тому слід вважати, що вона подала свідомо неправдиві відомості про факт та обставини настання страхового випадку.
Від проведення судової експертизи, яка б підтвердила або спростувала висновки наявного трасологічного дослідження, позивачка як в суді першої, так і апеляційної інстанції, відмовилась.
Таким чином, доказів на підтвердження того, що інформація вказана нею в письмовому повідомлені про факт та обставини настання випадку є правдивою, а так само що Страховик визнав випадок, який стався 19.11.2009 року, страховим, та безпідставно відмовляє їй у виплаті страхового відшкодування, ОСОБА_1 не надала, а тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Безпідставними є доводи апелянта щодо неправильного застосування строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені), оскільки суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 267 ЦК України, правомірно за наявності відповідної заяви відповідача про застосування такого строку, стягнув пеню в розмірі 3521,94 грн. за один рік з належної до виплати суми страхового відшкодування.
Твердження апелянта про безпідставну відмову судом у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, так як правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору страхування, не передбачають відшкодування моральної шкоди, а вимоги позивачки в цій частині не ґрунтуються ні на законі, ні на договорі.
Разом з тим, судом безпідставно відмовлено позивачці у стягненні зі Страховика 150 грн. витрат, понесених нею на оплату з визначення суми відновлювальних робіт (калькуляція на суму 11096,27 грн.) , оскільки остання була визнана Страховиком, а тому є збитком, завданим Страхувальнику в результаті страхового випадку і підлягає відшкодуванню.
Відтак, колегія суддів змінює судове рішення в цій частині, шляхом доповнення останнього відповідним абзацом про стягнення з відповідача на користь позивачки, понесених нею витрат на проведення калькуляції вартості ремонту транспортного засобу в сумі 150 грн..
Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2013 року змінити, доповнивши резолютивну частину абзацом третім наступного змісту:
«Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 150,00 грн. понесених нею витрат на проведення калькуляції вартості ремонту транспортного засобу.».
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: