СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2013 року Справа № 5002-29/1274-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Сотула В.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача, Дехтяренко Тетяна Петрівна, довіреність №010-01/7006 від 31.08.2012, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України";
відповідача, Кулагін Едуард Володимирович, довіреність №243 від 08.04.2013, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД";
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 09 січня 2013 року у справі №5002-29/1274-2012
за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ,03150)
до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95034)
про стягнення 5060644,67 доларів США та 45171992,23 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" заборгованість за кредитним договором №151407К25 від 05.06.2007р. у розмірі 5060644,67 доларів США та 45171992,23 грн., з яких 4118578,43 дол. США та 29701178,93 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 912872,57 дол. США та 11915422,92 грн. - нараховані проценти за користування кредитом; 521316,40 грн. - прострочена плата за управління кредитом; 18 012,00 грн. - плата за зміну умов кредитного договору; 1661507,58 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 926727,63 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 30475,44 грн. - пеня за прострочення терміну оплати за управління кредитом; 680,67 грн. - пеня за несвоєчасну сплату за зміну умов кредитного договору; 20930,48 дол. США та 153456,09 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 8 263,19 дол. США та 111072,99 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом; 5173,71 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням простроченої суми плати за управління кредитом; 171,24 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за зміну умов кредитного договору; 126796,63 грн. - інфляційні втрати.
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 09 січня 2013 року у справі №5002-29/1274-2012 позов задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"5079992,26 доларів США та 47165043,64 грн., з яких 4118578,43 дол. США та 29701178,93 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 911636,99 дол. США та 11903212,44 грн. - нараховані проценти за користування кредитом; 521316,40 грн. - прострочена плата за управління кредитом; 18000,00 грн. - плата за зміну умов кредитного договору; 2966376,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 1323858,22 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 37940,25 грн. - пеня за прострочення терміну оплати за управління кредитом; 1097,33 грн. - пеня за несвоєчасну сплату за зміну умов кредитного договору; 37809,90 дол. США та 272666,56 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 11966,94 дол. США та 159567,96 грн. - 3% річних у зв'язку із несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом; 7310,25 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням простроченої суми плати за управління кредитом; 245,01 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за зміну умов кредитного договору; 252100,29 грн. - інфляційні втрати, надавши відстрочку виконання рішення строком на 1 рік. В частині стягнення 18832,06 грн. пені у позові відмовлено.
Після вступу вищевказаного рішення в законну силу, господарським судом Автономної Республіки Крим 25 січня 2013 було видано накази (т. 4, а.с. 108-111).
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині надання відповідачу відстрочки його виконання.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції позивач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що судом першої інстанції не встановлені обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Він також не погоджується з оцінкою суду підстав надання відстрочки виконання рішення.
Так, на думку позивача, тяжке фінансове становище, світова економічна криза, зменшення укладених ним договорів пайової участі та обсягу маркетингових надходжень, не є тими виключними обставинами, які є підставою для відстрочки виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище утворилось внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не в силу об'єктивних та незалежних від нього обставин.
Більш того, позивач звертає увагу на відсутність у відповідача належних доказів, що підтверджують скрутне фінансове становище, відсутність коштів на банківських рахунках та майна, на яке можливо звернути стягнення.
Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звертає увагу на положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно з якими господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, у тому числі можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. При цьому, заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що судом врахований лише інтерес відповідача, а не обох сторін, оскільки фінансова криза вплинула не тільки на відповідача, а тривале невиконання рішення суду відповідачем значно погіршує матеріальне становище позивача.
У судовому засіданні, призначеному на 15 травня 2013 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача наполягав на залишенні без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши справу в порядку статей 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 січня 2013 року у справі №5002-29/1274-2012 в частині обґрунтованості надання відстрочки виконання рішення строком на 1 рік.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Разом з тим Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарські суди, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (п. 7.1.1.) .
Пунктом 7.2. даної Постанови встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану та реальної можливості у майбутньому отримати прибутки, за рахунок яких виконати рішення.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Судом встановлено, що обов`язок відповідача зі своєчасного повернення кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом, а також плати за зміну умов кредитного договору на момент прийняття рішення суду та на даний час не виконаний.
При винесенні рішення суд керувався фінансовим станом та інтересами відповідача та визнав за можливе відстрочити виконання рішення суду. Враховуючи інтереси банку суд зменшив період відстрочки до одного року.
При цьому судом першої інстанції не було враховано відсутність доказів здійснення відповідачем певних дій щодо погашення заборгованості перед позивачем хоча б частково.
Таким чином, дії відповідача не підтверджують його намір своєчасно виконати взяті на себе зобов`язання.
При обґрунтуванні свого рішення щодо заяви про відстрочку, суд першої інстанції приймає у якості обставини, що ускладнює виконання рішення, лише скрутний фінансовий стан відповідача (криза у сфері будівництва, значне зниження кількості договорів пайової участі, що укладаються між відповідачем та фізичними і юридичними особами, заборгованість по заробітній платі, сплаті податків та загальнообов'язкових платежів), що суперечить пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012.
Однак самі по собі фінансові труднощі підприємства не свідчать про те, що особа (боржник) не може виконати рішення суду.
Надані відповідачем документи, які підтверджують його скрутний фінансовий стан (т. 5, а.с. 110-150, т.6, а.с. 1-140), не підтверджують наявність економічно ї основи для поліпшення фінансового становища відповідача, що унеможливлює реалізацію погашення кредиторської заборгованості.
Інші докази, які б підтверджували можливість зміни фінансового стану відповідача, ним не надані.
Крім того, судом першої інстанції не встановлена наявність коштів на рахунках відповідача та наявність майна, за рахунок якого може бути виконано рішення суду.
Судова колегія також звертає увагу, що відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", способів виконання рішення суду.
Відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Разом з тим, задовольняючи частково заяву відповідача суд не врахував той факт, що заборгованість виникла у відповідача ще наприкінці 2011 року, невиконання відповідачем протягом тривалого часу грошових зобов`язань порушують матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для останнього.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у справі № 5008/437/2012.
Отже, враховуючи те, що обставини, на які посилається боржник у заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду від 09 січня 2013 року у справі №5002-29/1274-2012, у зв'язку із чим апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 101, п.2. ч. 1. ст. 103, п. 2, 4 ч. 1 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 січня 2013 року у справі №5002-29/1274-2012 в частині надання відстрочки його виконання - скасувати.
3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" про надання відстрочки виконання рішення - відмовити.
4. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 січня 2013 року у справі №5002-29/1274-2012 залишити без змін.
5. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь, 95034, ЗКПО 20676633) на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, Київ, 03150, ЗКПО 00032112) судовий збір за звернення із апеляційною скаргою в розмірі 34410,00 грн.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді В.В.Сотула
І.В. Черткова
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ,03150)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95034)