Справа № 11/775/1215/2013 р. Суддя 1 інстанції: Афанасьєва Ю.О.
Категорія: ст. 187 КК України Доповідач: Осоян М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2013 року колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді: Осояна М.В.
суддів: Ладигіна С.М., Шіка В.В.
при секретарі: Чаладзе А.Г.
за участю прокурора: Щурскої І.Ф.
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, апеляцію та доповнення до неї засудженого ОСОБА_2, заперечення прокурора на апеляцію захисника, на вирок Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 вересня 2012 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієве Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, одружений, проживає: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 02.10.1997 року Одеським обласним судом за ст.ст. 93 п. «а», 142 ч.3, 140 ч.3 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-18.05.2005 року Єнакіївським міським судом за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.1, 358 ч.1 КК України к 5 рокам 6 місяцям позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково постановою Жданівського міського суду від 30.10.2008 року на 1 рік 3 місяця 22 дні,
визнаного винним та засудженого за ч.2 ст. 187 КК України, до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, приналежного йому на праві власності, за ч.3 ст. 187 КК України, до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, приналежного йому на праві власності.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років з конфіскацією всього майна, приналежного йому на праві власності, -
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_2 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, з'єднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, що зазнала нападу (розбій), скоєний особою, що раніше скоїла розбій, при наступних обставинах: 18 січня 2011 року приблизно в 22 години, проїжджаючи на автомобілі марки ВАЗ 211010 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням свого знайомого ОСОБА_3, особи, у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, якому на праві доручення належав зазначений транспортний засіб, побачив торговельні ларьки, розташовані по вул. Вузловий у м. Дебальцеве.
Будучи раніше судимим за здійснення розбійного нападу за вироком Одеського обласного суду від 02.10.1997 року за ст.ст. 93 п. «а», 142 ч.3, 140 ч.3 КК УРСР, судимість яка не знята й не погашена, маючи при собі невстановлену в ході слідства зброю-пістолет, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3, особі, у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, скоїти напад на який-небудь із ларьків, що здійснюють реалізацію товарів і заволодіти грішми.
Одержавши згоду ОСОБА_3, особи, у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, на участь у нападі, зазначені особи загалом розробили план, який передбачав здійснення нападу з погрозою застосування зброї й приховання своїх облич, наявними в них хустками.
У цей час, 18 січня 2011 року приблизно в 22.10 годин, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, особа у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, залишивши автомобіль ОСОБА_3, особи, у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, на вул. Посадочной в м. Дебальцеве, прибули до торговельного ларька, розташованого напроти будинку № 61 по вул. Вузловий у м. Дебальцеве, який перебуває в користуванні ОСОБА_4, у якому в зазначений час здійснювала рознічну торгівлю продавець ОСОБА_5
ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, наблизився до торговельного ларька й, сховавши своє обличчя хусткою, дістав наявлену в нього невстановлену в ході слідства зброю-пістолет, після чого, постукав у віконце ларька. Побачивши продавця ларька, раніше незнайому йому ОСОБА_5. ОСОБА_2, переконавшись у відсутності сторонніх на вулиці осіб, діючи раптово й зненацька, загрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу, переслідуючи мету протиправного заволодіння чужим майном, направив убік ОСОБА_5 зазначений пістолет і зажадав, щоб вона відкрила вхідні двері ларька.
Побачивши у ОСОБА_2 зброю, злякавшись реальності його застосування, у випадку невиконання його вимоги, ОСОБА_5, побоюючись за своє життя й здоров'я, підкорилася його волі й негайно відкрила вхідні двері торговельного приміщення.
У свою чергу, ОСОБА_3, як особа у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, також, попередньо сховавши своє обличчя наявною у нього хусткою, перебуваючи поблизу вищевказаного торговельного приміщення, став вимагати від ОСОБА_5 передачі йому наявних у ларьку коштів і ваучерів поповнення рахунку оператора мобільному зв'язку «МТС», негайно.
Реально побоюючись висловлених погроз у випадку невиконання вимог, ОСОБА_5 передала ОСОБА_3, особі у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, виручені від реалізації кошти в сумі 707 грн. і 6-ть ваучерів поповнення рахунку на 35 грн. оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 35 грн.
Після цього, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, особа у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, зникли з місця скоєння злочину на зазначеному вище автомобілі, заподіявши при цьому, власникові ларька - потерпілої ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 917 грн., розпорядившись згодом чужим майном за своїм розсудом.
Також ОСОБА_2, переслідуючи мету незаконного заволодіння чужим майном з погрозою застосування зброї, у період часу з 19 по 21 січня 2011 року (більш точна дата й час при проведенні досудового слідства не встановлені), придбав у тимчасове користування в ОСОБА_3, особи, у відношенні якого застосовані примусові заходи медичного характеру, що належить йому гладкостовбурну вогнепальну зброю, перероблену із заводського стартового пістолета, шляхом викручування втулки з каналу стовбура - пістолет «ZORAKI» MOD.914-S» калібру 9 мм Р.А.К., споряджений пістолетними патронами з еластичною гумовою кулею, калібру 9 мм Р.А.К.
Не присвячуючи останнього у свої дійсні наміри, діючи самостійно й усвідомлено, ОСОБА_2, загалом розробив свій план заволодіння чужим майном, який передбачав здійснення нападу з погрозою застосування зазначеної зброї, на осіб із числа жіночої статі, у темний час доби, за межами свого місця проживання, тобто, міста Єнакієве Донецької області.
Здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на здійснення розбійних нападів у містах Донецької області, ОСОБА_2, свідомо знаючи, що в ОСОБА_3 і його брата ОСОБА_6, є автомобіль марки ВАЗ 211010 державний номерний знак НОМЕР_1, яким вони управляють за дорученням, не присвячуючи у свої дійсні наміри останніх, звернувся до них по допомогу в його візництву на зазначеному транспорті, у випадку такої потреби.
Одержавши згоду ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на надання на його прохання зазначеного транспортного засобу, ОСОБА_2, діючи згідно з розробленого їм плану, визначив місця здійснення розбійних нападів, у містах Шахтерськ й Кіровськое.
Так, ОСОБА_2, продовжуючи злочинну діяльність, скоїв напад з метою заволодінням чужим майном, з'єднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), зроблений особою, що раніше скоїла розбій, при наступних обставинах: 21 січня 2011 року приблизно в 19 годин, ОСОБА_2 перебуваючи в м. Єнакієве, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, маючи при собі зазначену вище зброю - пістолет «ZORAKI MOD.914-S» калібру 9 мм Р.А.К., споряджений пістолетними патронами з еластичної (гумової кулі), калібру 9 мм Р.А.К., яке він сховав у кишені свого верхнього одягу, зустрівся за попередньою домовленістю із ОСОБА_6, особою у відношенні якого було припинено карне переслідування.
Маючи намір на використання транспортного засобу, яким управляв ОСОБА_6, особа, у відношенні якого було припинено карне переслідування, для здійснення розбійних нападів, не присвячуючи у свої дійсні наміри останнього, він попросив відвезти його в м. Шахтарськ.
У цей же день, у вечірній час, перебуваючи в автомобілі марки ВАЗ 211010 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, у відношенні якого було припинено карне переслідування, проїжджаючи по місту Шахтарськ, він став відшукувати осіб, із числа жіночої статі, на яких можна було скоїти напад.
Побачивши біля магазину «Світлана», розташованого в м. Шахтарськ по вулиці Вентиляційної, будинок № 47 «а», двох незнайомих йому дівчат, які пішли до пішохідного переходу, розташованого поблизу двоповерхового житлового будинку № 19 по вулиці Голосного, ОСОБА_2, під приводом знайомства, не присвячуючи у свої дійсні наміри ОСОБА_6, у відношенні якого було припинено карне переслідування, попросив проїхати за ними на зазначеному автомобілі.
Переконавшись, у відсутності сторонніх людей у зазначеному вище місці, а також, використовуючи темний час доби, ОСОБА_2, наздогнавши зазначених вище дівчат, попросив ОСОБА_6, у відношенні якого було припинено карне переслідування, зупинити автомобіль і вийшов із зазначеного транспортного засобу.
У цей же день, 21 січня 2011 року приблизно в 23 години, ОСОБА_2, перебуваючи в м. Шахтарськ по вул. Голосного, поблизу двоповерхового будинку № 19, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, маючи мету незаконного заволодіння чужим майном, наблизився до раніше незнайомих йому ОСОБА_7 і ОСОБА_8.
Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, діючи навмисне й раптово, зненацька для зазначених осіб, бажаючи, щоб у них зложилося враження, що якщо вони будуть протидіяти або не виконають його вимог, то погроза буде реалізована, дістав з кишені свого одягу гладкостовбурну вогнепальну зброю - пістолет «ZORAKI» MOD.914-S» калібру 9 мм Р.А.К. споряджений пістолетними патронами з еластичної ( гумової кулі), калібру 9 мм Р.А.К. і, направивши його на ОСОБА_8, тобто, загрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу, зажадав передати йому наявні в них кошти й інші цінності.
Реально побоюючись погрози застосування зброї у випадку невиконання вимог, ОСОБА_8 передала ОСОБА_2 наявні в неї гроші в сумі 70 грн., а ОСОБА_7, заявила про відсутність у неї необхідного майна.
Не зупиняючись на досягнутому, демонструючи перед ОСОБА_8 наявну в нього зброю, і таким чином, повністю зломивши волю до можливого опору з боку потерпілої й виклику нею допомоги, ОСОБА_2, став вимагати передати йому наявні в них золоті вироби. Побачивши у ОСОБА_8 золоті серги, він зажадав передати йому зазначені золоті вироби.
Побоюючись за своє життя й здоров'я у випадку невиконання вимог, сприйнявши погрози як реально здійсненні, ОСОБА_8 підкорилася висловленим вимогам ОСОБА_2 і передала йому приналежні їй серги із золота 585 проби вагою 4 грама, за ціною 400 грн. за 1 грам, на суму 1600 грн., які їй допомогла зняти з вух, ОСОБА_9
Після чого ОСОБА_2, незаконно заволодівши чужим майном, використовуючи вищевказаний транспортний засіб, зник з місця скоєного їм злочину, заподіявши при цьому матеріальний збиток потерпілої ОСОБА_8, на загальну суму 1670 грн.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи злочинну діяльність, скоїв напад з метою заволодінням чужим майном, з'єднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), скоєний особою, що раніше скоїла розбій, при наступних обставинах: 22 січня 2011 року в нічний час, ОСОБА_2, вертаючись на автомобілі ВАЗ 211010 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, у відношенні якого було припинено карне переслідування, до місця свого проживання в м. Єнакієве Донецької області, по шляху проходження, проїжджаючи по місту Кіровськое, відшукуючи при цьому незнайомих осіб, для незаконного заволодіння чужим майном, побачивши раніше незнайомих йому двох дівчат, усвідомлено вирішив зробити на них напад.
Здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння, ОСОБА_2, будучи особою, що раніше скоїла розбій, маючи заховану в кишені свого одягу гладкостовбурну вогнепальну зброю - пістолет «ZORAKI» MOD.914-S» калібру 9 мм Р.А.К., споряджений пістолетними патронами з еластичної ( гумової кулі), калібру 9 мм Р.А.К., не присвячуючи у свої дійсні наміри ОСОБА_6, у відношенні якого було припинено карне переслідування, попросив його зупинити автомобіль, а сам, під приводом відлучитися ненадовго, покинув зазначений транспортний засіб.
У це ж час, 22 січня 2011 року приблизно 00.30 годин, ОСОБА_2, перебуваючи в м. Кіровськое на відкритій ділянці місцевості-тротуарі прилягаючому з південної сторони до території СОШ №2, ліворуч від в'їзду на територію зазначеного навчального закладу, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, маючи мету незаконного заволодіння чужим майном, наблизився до раніше незнайомих йому ОСОБА_10 і ОСОБА_11
Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, діючи навмисне й раптово, зненацька для зазначених осіб, бажаючи, щоб у них зложилося враження, що якщо вони будуть протидіяти або не виконають його вимог, то погроза буде реалізована, утримуючи в правій руці гладкостовбурну вогнепальну зброю - пістолет «ZORAKI» MOD.914-S» калібру 9 мм Р.А.К., споряджений пістолетними патронами з еластичної ( гумової кулі), калібру 9 мм Р.А.К., яке він заздалегідь дістав з кишені свого одягу, приставив його до лобової частини голови ОСОБА_11, тобто, загрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу, після чого, став вимагати від останньої, передати йому наявні в неї кошти й інші цінності.
Реально побоюючись погрози застосування зброї у випадку невиконання вимог, що нападав, ОСОБА_11 передала ОСОБА_2 наявні в неї серги жовтого кольору (біжутерія), що не представляють ніякої цінності для потерпілої, знявши їх зі своїх вух.
Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_2, оглянувши візуально ОСОБА_10 і переконавшись у відсутності в неї необхідного майна, загрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу, приставив вищевказаний пістолет до її лівого стегна, вимагаючи при цьому, передати йому наявні в неї золоті вироби.
Коли остання, стала втримувати руки на яких були золоті кільця, у кишенях свого одягу, приховуючи тим самим приналежні їй цінності, ОСОБА_2, діючи агресивно, утримуючи пістолет біля стегна потерпілої, маючи мету повністю зломити її волю до можливого опору й виклику допомоги ОСОБА_10, став висловлювати погрози застосування зазначеної зброї, тобто, погрози застосування насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Побоюючись за своє життя й здоров'я у випадку невиконання вимог, сприйнявши погрози як реально здійсненні, ОСОБА_10 підкорилася його волі й виконуючи вимоги, передала ОСОБА_2 золоті вироби, що були у неї: кільце із золота 585 проби, розміром 16,5, вагою 3,4 грама, за ціною 400 грн. за 1 грам, вартістю 1360 грн; кільце із золота 585 проби, розміром 17, вагою 4 грама, вартістю 1600 грн., знявши їх з пальців рук.
Після чого ОСОБА_2, незаконно заволодівши чужим майном, використовуючи вищевказаний транспортний засіб, зник з місця скоєного їм злочину, заподіявши при цьому матеріальний збиток потерпілої ОСОБА_10, на загальну суму 2960 грн., і заволодівши сережками жовтого кольору, що не представляють ніякої цінності для потерпілої ОСОБА_11
Крім того, ОСОБА_2 скоїв напад з метою заволодінням чужим майном, з'єднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), скоєне особою, що раніше скоїла розбій, з'єднане із проникненням в інше приміщення при наступних обставинах: 23 січня 2011 року в нічний час він виїхав за межі м. Єнакієве й прибув у м. Артемовськ Донецької області.
Перебуваючи в автомобілі марки ВАЗ 211010 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, у відношенні якого було припинено карне переслідування, не присвячуючи у свої дійсні наміри останнього, проїжджаючи по місту Артемовську, він став відшукувати окремо варті в слабко освітленому безлюдному місці торговельні ларьки, звідки можна було заволодіти чужим майном.
Проїжджаючи по вулиці Радянської, ОСОБА_2, у дворі будинку №29, побачив окремо вартий торговельний ларьок, на який усвідомлено вирішив зробити розбійний напад.
Здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2, маючи заховану в кишені свого одягу гладкостовбурну вогнепальну зброю - пістолет «ZORAKI» MOD.914-S» калібру 9 мм Р.А.К., споряджений пістолетними патронами з еластичної ( гумової кулі), калібру 9 мм Р.А.К., не присвячуючи у свої дійсні наміри ОСОБА_6, у відношенні якого було припинено карне переслідування, попросив його заїхати у двір одного з будинків по вул. Радянської й зупинити автомобіль, а сам, під приводом відлучитися ненадовго, покинув зазначений транспортний засіб.
У це ж час, 23 січня 2011 року приблизно 00.40 годин ОСОБА_2, підійшов до торговельного ларька, розташованого у дворі будинку АДРЕСА_2, що належить ПП ОСОБА_7, у якому в зазначений час здійснювала рознічну торгівлю ОСОБА_12.
Діючи навмисне й раптово, зненацька для продавця зазначеного ларька, бажаючи, щоб у неї зложилося враження, що якщо вона буде протидіяти або не виконувати його вимог, то погроза буде реалізована, ОСОБА_2, утримуючи в правій руці гладкостовбурну вогнепальну зброю - пістолет «ZORAKI» MOD.914-S» калібру 9 мм Р.А.К. споряджений пістолетними патронами з еластичною( гумовою) кулею, калібру 9 мм Р.А.К., яке він заздалегідь дістав з кишені свого одягу, переслідуючи мету подальшого проникнення в зазначене приміщення, загрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя й здоров'я особи, яка зазнала нападу, через віконце просунув свою руку зі зброєю в усередину торговельного ларька, і зажадав відкрити вхідні двері.
Реально побоюючись погрози застосування зброї у випадку невиконання вимог, ОСОБА_13, побоюючись за своє життя й здоров'я, стала чинити опір ОСОБА_2, і спробувала вихопити з рук останнього пістолет або направити стовбур зброї убік, на випадок можливого пострілу.
Однак, ОСОБА_2, утримуючи наявну в нього зброю, зробив з нього постріл, заподіявши при цьому, потерпілій ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді забито - рваної рани правої кисті й 4-го пальця правої кисті, які ставляться до легких тілесних ушкоджень.
Побоюючись бути поміченим під час здійснення розбійний нападу, ОСОБА_2, зник з місця скоєного їм злочину, виїхавши згодом на зазначеному вище автомобілі з м. Артемовська до місця свого проживання.
В апеляції захисник ОСОБА_1 прохає вирок суду змінити перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ст. 187 ч-2 КК України на ст. 186 КК України, а по епізоду по м. Артемівську на ст. 296 КК України мотивуючи тим, що винність ОСОБА_2 не доказана по епізоду розбійного нападу у м. Дебальцево, оскільки його ніхто не впізнав а цей час він знаходився в іншому місці. Крім того, засуджений не використав вогнепальну зброю, за винятком епізоду у м. Артемівську де він намагався продати пістолет охоронцю. Суд визнавав не правдивими пояснення ряду свідків, які стверджували алібі засудженого, в тої час, як не вирішив питання згідно ст. 279 КПК України. Крім того, суд не врахував, що у ході досудового слідства, ОСОБА_2 обмовив себе, так як до нього біли застосовані недозволені методи ведення досудового слідства. Також суд порушив вимоги ст. 334 КПК України і вийшов за рамки пред'явленого звинувачення. Суд визнаючи засудженого у тому,що він проник до приміщення, не урахував, що він туди не заходив. Крім того, суд необґрунтовано взискав з засудженого судові витрати в частині проведення почеркознавчої експертизи.
В апеляції та доповнення до неї засуджений, прохає вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ст.ст. 186, 296 КК України, пом'якшити йому покарання, мотивуючи тим, в час скоєння злочину у м. Дебальцево він знаходився у іншому місці, що підтверджують свідки. Вогнепальну зброю він не застосовував, але у нього в руці була тростина. Крім того, суд не врахував, що у ході досудового слідства, до ОСОБА_2 були застосовані недозволені методи ведіння досудового слідства.
В заперечені на апеляцію захисника прокурор вказує, що вирок суду слід залишити без змін, так як доводи вказані в апеляції захисника не відповідають дійсності, вирок суду є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора який вважав, що апеляції задоволенню не підлягають, думку захисника, який підтримав апеляції та вважав, що дії засудженого слід перекваліфікувати на ст..ст.. 186, 296 КК України, перевіривши матеріали справи та доводи вказані в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції захисника, та засудженого слід задовольнити частково, вирок суду змінити за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в скоєні розбійних нападів у містах Дебальцеве, Шахтарськ, Вуглегорськ та Артемівськ Донецької області.
Так, 18 січня 2011 року приблизно о 22 годині 10 хвилин у м. Дебальцеве він з особою відносно якої застосовані міри медичного характеру, прийшли до кіоску, де ОСОБА_2 у вікно приміщення на потерпілу ОСОБА_9 навів пістолет, наказав відчинити двір у приміщенні, та передати їм гроші. Сприймаючи дану погрозу як реальну, потерпіла виконала вимоги засудженого і особа, відносно якої застосовані міри медичного характеру, заволоділа грошима та картками мобільного зв'язку.
Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 в скоєні даного злочину, оскільки його провина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_5 яка вказала, що у вказаний час вона знаходилась на робочому місті у кіоску. До вікна кіоску підійшов мужчина який наставив на її пістолет, та погрожуючи їм, вимагав відкрити двері у кіоску, що вона і виконала. Після чого інший чоловік заволодів майном а саме, грошима у сумі 707 гривень, та 6-ма картками мобільного зв'язку. Вказані чоловіки прикривали обличчя. Дані показання вона надала при відтворюванні обстановки та обставин події. Вказані пояснення погоджуються з поясненнями ОСОБА_2 даних їм при допиті у якості підозрюваного від 26 січня 2011 року, де він вказував, у вказаний день та місце він з особою, відносно якої застосовані міри медичного характеру, прийшли до кіоску у м. Дебальцеве, де вони заволоділи майном потерпілої: грошима та картками мобільного зв'язку, при цьому він вказував, що вони прикривали обличчя, щоб їх не впізнали. Крім цього, пояснення потерпілої підтверджується і карткою мобільного зв'язку, яка була передана засудженим ОСОБА_2 його матері, де остання використовувала для особистих потреб.
Що стосується стверджень захисника та засудженого в частині того, що останній не мав пістолета та не міг її використовувати, колегія суддів вважає ці доводи необґрунтованими, так як вони спростовуються показаннями потерпілої, та обставинами по справі. Також, з матеріалів справи встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 працювала у приміщені, де вільний доступ у середину був не можливим, так як вхід у приміщення зачинявся із нутрі, і лише після того, як засуджений навів на потерпілу пістолет, вона хвилюючись за своє життя вимушена була відкрити двері та віддати майно. Таким чином без застосування ОСОБА_2 пістолета, потерпіла ОСОБА_9 не відчинила би двері, і засуджений не мав би можливості довести свій злочинний умисел до кінця.
Крім цього, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав неправдивими пояснення свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та Удоденко, які стверджували, що 18 січня 2011 року вони були з засудженого або його бачили, тому останній не скоював злочин. Так як вказані ствердження біли вказані засудженим лише у судовому засіданні. Їх пояснення мають протиріччя між собою і вони спростовуються поясненнями потерпілої, обставинами заволодіння картками мобільного зв'язку.
У зв'язку з неправдивими поясненнями у судовому засіданні вище вказаних свідків, суд, керуючись ст.279 КПК України направив постанову прокурору м. Дебальцеве Донецької області для вирішення питання про притягнення к кримінальної відповідальності даних осіб за завідомо неправдиві показання. ( т. 6, а.с. 259)
Що стосується розбійного нападу по епізодам у м. Шахтарськ та в м. Кіровське, то засуджений не заперечує, що він заволодів майном потерпілих, але заперечує, що це він зробив при розбійному нападі. Між тим, ствердження засудженого в частині того, що він не скоював розбійного нападу, спростовуються поясненнями потерпілих про скоєння на них розбійного нападу, які узгоджуються з поясненнями засудженого наданих їм у ході досудового слідства.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав неправдивими доводи ОСОБА_2 в частині того, що він у м. Артемівську намагався у 00 годин 45 хвилин у кіоску продати пістолет, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_7 яка вказала, у вказаний час, засуджений просунув у вікно руку з пістолетом, та вимагав від неї відчинити двері у кіоск де знаходилось майно. Після того, як вона ухопила за пістолет, який утримав засуджений, пролунав постріл, яким була поранена її рука.
Колегія вважає необґрунтованими доводи засудженого, вказані в апеляції в частині того, що у ході досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи ведіння слідства, так як дане питання судом перевірялось у судовому засіданні, а також перевірялись органами прокуратури, за результатам перевірки були винесені постанови про відмову в порушені кримінальної справи.
Крім цього, доводи захисника вказані в апеляції в частині того, що засуджений не входив у приміщення, тому суд необґрунтовано визнав його винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 187 ч-3 КК України з проникненням у приміщення, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 25.12. 1992 року проникнення - це вторгнення у житло з метою вчинення крадіжки, грабежу чи розбою. Воно може здійснюватися як таємно так і відкрито, як з подоланням перешкод або опору людей, так і без перешкодо, а також з допомогою різних засобів, які дозволяють винній особі викрадати майно із житла без входу до нього.
Крім цього, посилання в апеляції на те, що суд порушив вимоги ст. 334 УПК України, оскільки в мотивувальної частині вироку вийшов за межі звинувачення, колегія суддів вважає, що суд не погіршив положення засудженого, воно не вплинуло на кваліфікацію дій ОСОБА_2 у зв'язку з чим не може бути підставою для скасування вироку суду.
Приймаючи до уваги вказане, колегія суддів не знаходить підстав для перекваліфікації дії засудженого ОСОБА_2 зі ст.ст. 187 ч-2 та 187 ч-3 КК України на ст.ст. 186 та 296 КК України.
З матеріалів справи, встановлено, що засуджений у судовому засіданні вказував на те, що деякі документи їм не підписувалися, у зв'язку з чим судом була призначена судово - почеркознавча експертиза. Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано стягнув з засудженого судові витрати за проведення вище вказаної експертизи.
Розглядаючи доводи захисника та засудженого про надто суворе покарані засудженого, колегія суддів вважає, що ці доводи підлягають частковому задоволенню.
Суд 1-й інстанції призначаючи покарання ОСОБА_2 за скоєння розбійних нападів скоєних особою яка раніш вчинила розбій, з проникненням в приміщення призначив згідно з правилами призначення покарання, в решті санкції ч- 2,3 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Розмір за кожний злочин, судом 1-й інстанції визначений з урахуванням обставин справи, ступень тяжкості, даних про особу засудженого. Так за ст. 187 ч-2 КК України призначив 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна яке йому належить на праві власності. За ст. 187 ч-3 КК України призначив 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна яке йому належить на праві власності. Згідно ст. 70 КК України остаточно призначив 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна яке йому належить на праві власності.
Колегія судів вважає, що суд 1-й інстанції за ст. 187 ч-2 КК України, за скоєння 3-х епізодів розбійного нападу, вірно призначив покарання у вигляді 9 років позбавлення волі с конфіскацією всього майна.
Покарання за ч-3 ст.187 КК України за один епізод розбійного нападу, суд призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, колегія суддів з урахуванням обставин справи, ступеню тяжкості скоєння злочину, а також приймаючи до уваги, що скоєний один злочинний епізод, у зв'язку з чим вважає, що покарання призначено занадто суворим, тому вирок суду слід змінити в частині призначення покарання за ст. 187 ч-3 КК України, пом'якшив його.
Суд першої інстанції, призначаючи остаточне покарання, шляхом часткового складення призначених покарань послався на те, що має місце реальне сукупність злочинів. Між тим колегія суддів вважає, що покарання за ч-2,3 ст. 187 КК України слід призначити згідно вимог ч-1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, так як злочин скоєний ОСОБА_2 є однорідним.
Порушень кримінального та кримінального закону, що тягне за собою повне скасування рішення суду першої інстанції, не має.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 вересня 2012 року відносно ОСОБА_2 змінити в частині призначенні покарання.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 187 ч-3 КК України у вигляді 8 ( вісім) років 6 ( шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна яке йому належить на праві власності.
Вирок Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 вересня 2012 року відносно ОСОБА_2 в частині призначення йому покарання за ч-2 ст.187 КК України у вигляді 9 (дев'ять) років позбавлення волі - залишити без змін.
Згідно ч-1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даною ухвалою за ч-3 ст. 187 КК України у вигляді 8 ( вісім) років 6 ( шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна яке йому належить на праві власності, більш суворим покаранням призначеного вироком Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 вересня 2012 року відносно ОСОБА_2 за ч-2 ст.187 КК України у вигляді 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна яке йому належить на праві власності, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 9 ( дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна яке йому належить на праві власності.
В решті частині вирок залишити без змін.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити утримання від вартою у Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецької області.
Судді: