Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1775/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванов Д.Л.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Доповідач Пищида М. М.
У Х В А Л А
Іменем України
16.05.2013 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Авраменко Т.А., Суровицької Л.В.
при секретарі - Крисановій Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивував тим, що між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір від 19.05.2013 року № 211/1008/СІ, а 20.06.2008 року та 17.11.2008 року до нього укладено додаткові договори.
Згідно договору поруки від 19.05.2008 року, майновим поручителем ОСОБА_4 є ОСОБА_2
Посилаючись на не виконання відповідачами зобов'язання за кредитним договором та договором поруки та заборгованості , яка складає 217, 213, 34 грн., просить стягнути солідарно з відповідачів вказану суму.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - 156 225, 42 грн. заборгованості по кредиту, 49360,05 грн. - заборгованості по відсотках, 3 019, 90 грн. - комісії, а також 2000, 00 грн. - штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по кредитному договору від 19 травня 2008 року. Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 1053, 02 грн. судового збору з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах статті 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що 19 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договор № 211/2008/СІ
Відповідно до кредитного договору, ОСОБА_4 отримала 23 000 доларів США, що в перерахунку до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на 19.05.2008 року становить - 116 150 грн., які зобов'язалась повернути в строк до 18 травня 2018 року, сплатити банку проценти на рівні 14,5% річних, комісійні витрати, шляхом внесення обов'язковим щомісячних платежів в порядку та строки, встановлені графіком і таким чином виконати свої зобов'язання по даному договору у повному обсязі ( а. с. 20 - 23, 65 - 67 ).
20.06.2008 року та 17.11.2008 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_4, були укладені додаткові договори до основного кредитного договору від 19.05.2008 року, згідно яких сторонами обумовлено та узгоджено права банку змінювати проценту ставку в окремих випадках та обов'язок ОСОБА_4 сплатити банку штраф за неналежне виконання грошового зобов'язання ( а.с. 68 ,69).
19.05.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання обов`язків ОСОБА_4 за кредитним договором укладено договір поруки
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.4 вказаного договору, сторони визначили, що Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором, у тому обсязі, що і Боржник по його зобов'язанням, передбачених кредитним договором.
З іпотечного договору від 30 травня 2008 року вбачається, що ОСОБА_2 передав в іпотеку ( заставу ) належну йому на праві власності квартиру № 22, яка знаходиться в м. Кіровограді по вул. Луначарського, 28 ( а. с. 70 - 73 ).
Також судом встановлено, що 19.05.2008 року між ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків згідно, якого вигодонабувачем являється Кіровоградська філія ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк». Страховим випадком є стійка втрата працездатності ОСОБА_2 із встановленням первинної інвалідності І - III групи, при цьому страхувальник (ОСОБА_2) зобов'язаний повідомити Страховика про настання страхового випадку, розмір страхової виплати при III групі інвалідності становить 50 % від страхової суми ( а.с. 43-46 ).
У своїх запереченнях ОСОБА_2 посилався на бездіяльність посадових осіб банку щодо неправильного обчислення суми боргу за кредитним договором та посадових осіб страхової компанії, які не вжили необхідних заходів для того щоб він своєчасно отримав страхову виплату по договору.
Судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо необґрунтованості та безпідставності доводів відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, в серпні 2011 року отримала довідку про розмір її заборгованості по кредитному договору, в разі незгоди з сумою боргу мала можливість оскаржити її у судовому порядку, також 24 жовтня 2012 року повідомлена рекомендованим листом про наявність простроченої заборгованості та з наслідки невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань( а.с. 6).
В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_4, свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними та комісії за управління кредитом не виконала, у зв'язку з чим у позивача виникло право передбачене умовами кредитного Договору, вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та стягувати заборгованість у примусовому порядку, в тому числі з солідарного боржника ОСОБА_2, який зобов'язавсь відповідати перед установою банку за виконання ОСОБА_4 у повному обсязі усіх зобов'язань, які виникли з кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.
Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, та з урахуванням обставин, викладених відповідачами у їх заявах, суд правильно, врахував їх тяжкий майновий стан та інвалідність ОСОБА_2 зменшивши розмір штрафу ( неустойки ) до 2000, 00 грн. (а.с.-85,86).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором, відсотках, комісії та штрафу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: