4
Справа 0907/11571/2012
Провадження 11/779/180/13
Категорія ст.186 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.
Суддя-доповідач
Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Фіцака Т.Д.,
суддів Стефурака Є.М., Хруняка Є.В.
прокурора Рибки Л.Я.
захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
Даним вироком,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, інваліда 2 групи, судимого: - 16.11.2010 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст. 162, ч.2 ст. 355, ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту; 10.12.2010 року - звільненого по відбуттю покарання;
- 27.04.2011 року Івано-Франківським міським судом за ч.3 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України - два роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання - три роки п'ять місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - взяття під варту.
Цивільні позови по справі задоволено повністю. Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_5 з засудженого ОСОБА_4 - 390 гривень матеріальної шкоди.
Також даним вироком засуджено ОСОБА_6 який ніким не оскаржується.
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, повторно, за попередньою змовою групою осіб. Зокрема, 05.04.2012 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у сквері, що по вул. Привокзальній площі в м. Івано-Франківську наніс потерпілому ОСОБА_5 удар ногою в область голови, після чого відкрито викрав у потерпілого гроші в сумі 390 гривень. Також, 23.04.2012 року приблизно о 22 год. 50 хв. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7, відносно якої судом застосовано примусові заходи медичного характеру, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на сходовій площадці в під'їзді АДРЕСА_2 застосував до потерпілої ОСОБА_8 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої та відкрито викрав у потерпілої майно на загальну суму 138 гривень. Крім цього, 17.05.2012 року приблизно о 18 год. 10 хв. ОСОБА_4 разом з засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відносно якої судом застосовано примусові заходи медичного характеру, вирішили пограбувати потерпілого ОСОБА_9 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 застосували до потерпілого фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, при цьому нанесли удари в різні ділянки тіла, після чого ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відкрито викрали майно у потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 2960 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 не оспорюючи кваліфікацію вчиненого, вважає вирок суду необґрунтованим, упередженим, незаконним через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, вказує, що застосоване покарання є несправедливим внаслідок суворості. Просить вирок суду в частині призначення покарання змінити і призначити більш м'яке покарання, а в частині стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 в сумі 390 гривень - скасувати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисників, які підтримали подану апеляцію, просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляції та просив залишити її без задоволення, а вирок - без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що подану апеляцію слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно із ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, що кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України, за якими він засуджений, ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах і не оспорюється в апеляції.
Призначаючи покарання засудженому суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України, тобто дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання.
Судом визнано обставиною, що обтяжує покарання: вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння. Обставинами, що пом'якшують покарання засудженому судом визнано: те, що він позитивно характеризується, одружений, хворіє, є інвалідом другої групи, щиро розкаявся у вчиненому та добровільно відшкодував завданий збиток. В результаті чого, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про призначення засудженому ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст. 186 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції даної статті, на підставі ст. 69 КК України, встановивши наявність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Колегія суддів приходить до висновку, що за своєю суворістю призначене засудженому покарання відповідає тяжкості злочину та його особі, і є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Доводи ж апеляції засудженого про неправильність задоволення цивільного позову по кримінальній справі є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Ст. 28 КПК України передбачає, що особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину, вправі пред'явити до обвинувачуваного, підсудного цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення цивільного позову, оскільки розмір спричиненої шкоди ОСОБА_5 підтверджується зібраними по справі доказами, випливає із пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення.
Посилання апелянта на те, що шкоду він відшкодував ОСОБА_5 не підтверджено матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого, вважає її необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити - без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 - без задоволення.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: Є.М. Стефурак
Є.В. Хруняк
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак