АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1403/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 47 Кравчук В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМагди Л.Ф.

суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.

при секретаріБурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 6 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 9 жовтня 2012 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу. В позовній заяві вказувала, що 11 листопада 2011 р. між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 153. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З серпня 2012 р. сторони припинили шлюбні відносини, стали проживати окремо. Причинами розпаду сім'ї позивачка зазначала взаємні непорозуміння, постійні сварки, непереборні протиріччя. Тому позивачка просила суд, розірвати шлюб між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

Відповідач двічі в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи, під час розгляду справи звернувся до суду з телеграмою про надання сторонам строку для примирення.

В судовому засіданні позивачка, підтримуючи свій позов, пояснила, що примирення між сторонами неможливе, оскільки в період спільного проживання з відповідачем, останній застосовував до неї фізичну силу, вживав спиртні напої, не проявляв турботи ні про неї, ні про дитину, постійно ображав її та її батьків. Внаслідок чого просила суд не надавати сторонам строк на примирення, оскільки примирення між ними неможливе.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 6 листопада 2012 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, зареєстрований 11 листопада 2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 153, розірваний.

Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишено шлюбне ОСОБА_7. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судовий збір в сумі 107,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить про його скасування і закриття провадження у справі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно було з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору сторін, висновки суду не відповідають матеріалам справи. Зокрема апелянт посилається на те, що судом невірно були застосовані вимоги ч. 2 ст. 110 СК України.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги позивачки з наданням доказів про те, що вона 9 березня 2013 р. зареєструвала шлюб з іншим чоловіком - ОСОБА_9, про що надала апеляційному суду свідоцтво про шлюб, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що шлюб між сторонами був зареєстрований 11 листопада 2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 153. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_8.

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем 9 жовтня 2012 р., тобто до досягнення сином сторін річного віку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 Постанови № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» згідно з ч. 2 ст. 110 СК позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Вказане обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року.

Отже, правило про те, що подружжя не може звертатися до суду з позовом про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, має ряд виключень. Зокрема закон допускає звернення до суду кожного із подружжя, якщо один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, та обґрунтовуючи свій позов під час розгляду справи, позивачка посилалася на те, що відповідач під час спільного проживання застосовував до неї фізичну силу, вживав спиртні напої, ображав її та її батьків, у яких вони проживали, не піклувався про неї та про їх дитину. Також пояснила, що шлюб розпався остаточно, сторони не підтримують сімейних стосунків із серпня 2012 р., тому категорично заперечувала проти надання їм строку для примирення.

Крім того, під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_7 надала письмове клопотання ОСОБА_6 від 31 жовтня 2012 р., в якому він просив розглядати справу без його участі та зазначав, що підтримує позов ОСОБА_7, дійсність такого клопотання та про можливість його приєднання до матеріалів справи ОСОБА_6 в апеляційному суді не заперечував.

Також позивачка в апеляційному суді надала докази про те, що у зв'язку із тим, що ОСОБА_6 у встановлені законом строки не оскаржив рішення суду (апеляційна скарга на рішення суду від 6 листопада 2012 р. та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення була подана ним 11 квітня 2013 р.), вона 9 березня 2013 р. зареєструвала шлюб з іншим чоловіком - ОСОБА_9, про що надала апеляційному суду свідоцтво про шлюб, копія якого приєднана до матеріалів справи, пояснивши що у другому шлюбі у неї з чоловіком гарні стосунки та взаєморозуміння, тому про примирення із ОСОБА_6 не може бути й мови.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про порушення судом під час вирішення спору вимог ст. 110 СК України, колегія суддів знаходить непереконливими. Під час розгляду справи в апеляційному суді апелянт не зміг пояснити своїх намірів відносно відновлення подружніх стосунків з ОСОБА_7, зважаючи на те, що в даний час вона перебуває в іншому шлюбі, а наполягав на скасуванні рішення суду, посилаючись тільки на формальні підстави.

Між тим, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 6 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :