ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2008 р. Справа № 2-а-9134/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : Данилюк В.М.
відповідача : не з'явився по невідомим суду причинам
розглянувши матеріали справи
за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Росток"
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
ВСТАНОВИВ :
Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Росток” про стягнення 14590,48 гривень адміністративно-господарських санкцій та 475,96 гривень пені.
Позов мотивовано тим, що, не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач не забезпечив встановленого нормативу двох робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача самостійно розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 14590,48 гривень та пені в розмірі 475,96 гривень.
Ухвалою суду від 30.07.2008 року явку представника приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Росток”визнано обов'язковою, а ухвалою від 19.08.2008 року вирішено застосоувати привід до суду керівника приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Росток”ОСОБА_1
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам.
Разом з тим, на виконання ч.6 ст.272 КАС України на адресу суду надійшов лист вих. №7980 від 09.09.2008 року Калинівського РВ УМВС України у Вінницькій області, яким повідомлялося про неможливість виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2008 року, оскільки особа, до якої застосовано привід (ОСОБА_1), відсутня за місцем проживання.
За таких обставин, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення представника відповідача про день та час судового розгляду, а тому прийшов до висновку розглядати справу у відсутності останнього на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство “Росток”як роботодавець, що використовує найману працю, зобов'язаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.
Ч.3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 даного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві “Росток”у 2007 році становила 42 особи.
Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 42 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 2 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, про що свідчить поданий ним звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (а.с.4).
В судовому засіданні було досліджено лист вих. №06-23/720 від 12.06.2008 року Калинівського районного центру зайнятості (а.с.9), згідно якого повідомлялось, що ПОСП “Росток”не надавало необхідної інформації Ф-3ПН для організації працевлаштування інвалідів у 2007 році.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підприємством-відповідачем не вжито всіх передбачених законодавстом заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, зокрема не забезпечено виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Законом передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Інструкцією щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був сплатити відповідач до 15.04.2007 року, становить 14590,48 гривень.
Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, п.п.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Оскільки відповідачем порушено терміни сплати санкцій, тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 475,96 гривень відповідно до ч.2 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було забезпечено встановленого нормативу двох робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому в цій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача державного мита, суд вважає відмовити, оскільки відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Проте, суду не було надано документально підтверджених доказів стосовно понесених позивачем відповідних судових витрат.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Росток" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.
Стягнути з приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Росток" (банківські реквізити: р/р 26002204075001, АТ "Індексбанк", МФО 302537, код ЄДРПОУ 23065249) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Калинівського району, р/р 31210230700222, код ЄДРПОУ 34701007, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: “платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік”) адміністративно-господарські санкції в розмірі 14590,48 гривень, пеню в розмірі 475,96 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 17.09.08
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 17.09.2008 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: