ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2008 р. Справа № 2-а-7881/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : Пудовкіна Д.П.
відповідача : ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи
за позовом: Прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення штрафу
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 1700 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні прокуратурою перевірки територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області встановлено факт несплати суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 фінансових санкцій, накладених постановою №031837 від 30.07.2007 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 1700 гривень.
За таких обставин, прокурор Замостянського району м. Вінниці звернувся до суду в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення вказаної суми коштів.
Представник прокуратури та представник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в судовому засіданні позов підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що водій ОСОБА_1 не здійснював перевезень пасажирів 24.07.2007 року, оскільки перебував з сім'єю на відпочинку. Крім того, автомобіль марки “Івеко”, д.н. НОМЕР_1, 24.07.2007 року взагалі на рейс не виїжджав, що підтверджується витягом із журналу технічного стану транспортного засобу, тому що був несправний. Виходячи з викладеного, обставини, зазначені в акті, не відповідають дійсності, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 24.07.2007 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області на підставі завдання на перевірку №026700 від 23.07.2007 року було здійснено перевірку транспортного засобу “Івеко”, номерний знак НОМЕР_1. Перевіркою встановлено порушення, зокрема, водій ОСОБА_1 надавав послуги по перевезенню пасажирів з регулярних перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: не оформлений квитково-касовий лист, відсутні білети в пасажирів. За наслідками перевірки було складено акт №039375 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
У акті перевірки, зокрема в рядку документ, що посвідчує особу водія, вказано посвідчення водія серії НОМЕР_2.
Дослідивши в судовому засіданні надані представником позивача трудовий договір, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01.04.2008 року, та надану копію посвідчення водія ОСОБА_1, суд встановив відповідність серії та номеру посвідчення, зазначеному в акті перевірки №039375 від 24.07.2007 року та належність даного посвідчення водію ОСОБА_1.
Тому суд критично оцінює посилання в судовому засіданні позивача ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_1, що в день складання акту перевірки 24.07.2007 року останній не виїжджав на автомобілі марки “Івеко”, номерний знак НОМЕР_1, адже вказаний номер та серія посвідчення водія ОСОБА_1 не міг бути відомий інспекторам територіального управління при проведенні перевірки транспортного засобу.
Крім того, допитавши в якості свідка інспектора ОСОБА_3, котрий проводив перевірку транспортного засобу, останній впізнав в судовому засіданні водія ОСОБА_1 та пояснив, що дійсно 24.07.2007 року була проведена перевірка транспортного засобу “Івеко”, н.з. НОМЕР_1, водій надав посвідчення та відповідні документи, серед яких і дорожний лист, на якому він зробив помітку. Про відсутність відповідних документів зазначено в акті перевірки.
Судом було зобов'язано відповідача надати в судове засідання для огляду дорожний лист.
Пояснення ОСОБА_2, що дорожний лист загублено, суд розцінює як намагання відповідача не дати суду можливість встановити об'єктивні обставини по справі, адже саме в дорожньому листі зазначається дата виїзду автомобіля. А тому, враховуючи пояснення державного інспектора ОСОБА_3, суд встановив факт наявності дорожнього листа на момент перевірки. Суд дослідив надані відповідачем копії листів з журналу про технічний стан транспортного засобу (а.с.36-39), з якого вбачається що саме 24.07.2007 року автомобіль марки “Івеко”, д.н.з. НОМЕР_1 не проходив технічного огляду. А тому судом не приймаються до уваги, як доказ того факту, що даний транспортний засіб не виїжджав на рейс саме в цей день.
Пояснення свідка інспектора ОСОБА_3та представника позивача про те, що при перевірці дотримання ліцензіатами вимог ліцензійних умов, нерідко зустрічаються випадки невідповідності відміток технічного огляду автомобіля в дорожному листі відміткам у відповідному журналі, не спростовані зібраними доказами по справі. Інших доказів, крім вказаних копій листів з журналу про технічний стан транспортних засобів, того, що автомобіль "Івеко", д.н.з.НОМЕР_1 був технічно несправний, відповідачем не надано.
Суд не бере до уваги як доказ, наданий відповідачем, технічної несправності автомобіля "Івеко", д.н.з. НОМЕР_1, лише відсутність відмітки за 24.07.2007 року про проходження технічного огляду даного автомобіля.
Разом з тим, підтвердженням того, що водій ОСОБА_1 всупереч поясненням відповідача ОСОБА_2 та власним поясненням, все ж керував транспортним засобом “Івеко”, д.н. НОМЕР_1, є витяг з журналу обліку виїздів та повернення транспортних засобів у автогосподарствах і гаражах ОВС, в якому зазначено, що 06.07.2007 року та 07.07.2007 року ОСОБА_1 виїжджав на автомобілі “Івеко”, д.н. НОМЕР_1.
Проаналізувавши та оцінивши вищевикладені обставини, суд рахує, що твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що автомобіль "Івеко", д.н.з. НОМЕР_1 в день перевірки не виїжджав на рейс, в зв'язку з технічною несправністю і водій ОСОБА_1 не керував даним транспортним засобом до укладення трудового договору 01.04.2008 року, повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні обставинами і є ніщо іншим, як намагання відповідача ввести в оману суд з ціллю уникнути відповідальності.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява обгрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав:
30.07.2007 року відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2006 року №143, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області була правомірно винесена постанова №031837 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій в сумі 1700 гривень за порушення вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема ч.2 даної статті для водія автобуса, що здійснює регулярні пасажирські перевезення такими документами визначено: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міський перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не відповідають обставинам та матеріалам справи, а тому позивачем правомірно було застосовано до ОСОБА_2 штрафні санкції в розмірі 1700 гривень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов Прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 1700 гривень фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 01.09.08
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 01.09.2008 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: