Судове рішення #2982001
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

27 серпня 2008 р.                                                                                    Справа № 2-а-9849/08

 

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,

  

                

При секретарі судового засідання:   Задерей Ірина Василівна 

За участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_1

відповідача :   Колівошко С.М.

 

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1  

до:   прокуратури Вінницької області 

про: визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії

 

ВСТАНОВИВ :

                                                

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною,  зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.03.2008 року він звернувся з письмовою скаргою на ім'я прокурора Вінницької області на дії прокурора м. Ладижин Вінницької області ОСОБА_2 Дану скаргу з доданими матеріалами цього ж дня отримав начальник відділу ОСОБА_3

Згодом, 16.04.2008 року позивач звернувся із письмовою скаргою на ім'я Генерального прокурора України на дії прокуратури Вінницької області, що полягають в ігноруванні розгляду скаргу від 06.03.2008 року.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про звернення громадян”Генеральною прокуратурою України скаргу від 16.04.2008 року було направлено за належністю на адресу прокуратури Вінницької області

Проте, станом на 16.07.2008 року позивач відповіді на скаргу так і не отримав, а тому звернувся до суду з позовом визнати бездіяльність прокуратури Вінницької області неправомірною, зобов'язати прокуратуру Вінницької області розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.03.2008 року та надати в письмовій формі інформацію на питання, поставлені в даній скарзі, а також винести окрему ухвалу на прокуратуру Вінницької області щодо порушення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які умисно не розглядають скаргуОСОБА_1    

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмове заперечення вих. №05/21-08 від 27.08.2008 року, в якому зазначено, що на скаргу від 06.03.2008 року начальником відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 07.04.2008 року на адресу ОСОБА_1 була направлена відповідь. Стосовно скарги від 16.04.2008 року, що надійшла з Генеральної прокуратури України, то начальником відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 20.06.2008 року ОСОБА_1 також було направлено відповідь. Направлення відповідей на адресуОСОБА_1 підтверджується витягами із журналу вихідної кореспонденції.

Інструкцією з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28.12.2002 року, визначено випадки направлення відповідних документів рекомендованими листами та бандеролями, серед яких не зазначено направлення відповідей, що розглядалися відповідно до Закону України “Про звернення громадян”. А тому  на підставі викладеного просив в задоволенні позову відмовити повністю.  

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

06.03.2008 року позивачем було направлено скаргу до прокуратури Вінницької області на дії прокурора м. Ладижин Вінницької області Гриб Людмили Іванівни щодо відмови розгляду заявиОСОБА_1 від 02.02.2008 року, у якій позивач просив порушити кримінальну справу по ст.364 ч.1, ст.366 ч.1 КК України відносно колишнього прокурора м. Ладижин Вінницької області ОСОБА_5, який безпідставно втрутився у виконавче провадження та підробив постанову про порушення кримінальної справи від 19.05.2005 року, внісши до тексту даної постанови завідомо неправдиві відомості та винісши її заднім числом.

Згідно помітки на копії скарги (а.с.5) дану скаргу 06.03.2008 року отримав начальник відділу прокуратури Вінницької області Альчук М.П.

В зв'язку з тим, що на скаргу від 06.03.2008 року позивач відповіді не отримав, 16.04.2008 року він звернувся зі скаргою до Генеральної прокуратури України на дії прокуратури Вінницької області стосовно не надання останньою  відповіді на скаргу від 06.03.2008 року.

Згідно листа вих. №19-р від 20.05.2008 року Генеральна прокуратура України відповідно до ст.7 Закону України “Про звернення громадян”скаргуОСОБА_1 від 16.04.2008 року направила за належністю до прокуратури Вінницької області.

В позовних вимогах позивач стверджує, що станом на 16.07.2008 року ним по жодній скарзі від 06.03.2008 року та від 16.04.2008 року відповіді не отримано, чим порушено норми Конституції України та положення Закону України “Про звернення громадян”.

Вислухавши заперечення представника відповідача та оглянувши надані ним докази, судом встановлено, що стосовно скарги позивача від 06.03.2008 року прокуратурою Вінницької області на адресуОСОБА_1 було направлено лист-відповідь вих. №05/1274-05 від 07.04.2008 року, у якому останнього повідомлено, що заява від 02.02.2008 року про порушення кримінальної справи відносно колишнього прокурора м. Ладижин Вінницької області ОСОБА_5 не містить відомостей про вчинення останнім протиправних дій (злочинів), а лише вимогу про порушення кримінальної справи. Тому, прокурором м. Ладижин ОСОБА_2 зазначене звернення розглянуто з наданням письмової відповіді, в якій обґрунтовано зазначено про відсутність підстав для проведення перевірки та прийняття рішення у порядку ст.97 КПК України.

Про направлення позивачу 07.04.2008 року відповіді на скаргу від 06.03.2008 року свідчить наданий представником відповідача витяг із журналу вихідної кореспонденції.

Щодо скарги позивача від 16.04.2008 року (що надійшла з Генеральної прокуратури України за належністю розгляду), то в судовому засіданні встановлено, що листом вих. №19-2714-06 від 20.06.2008 року ОСОБА_1 було направлено відповідь за підписом начальника відділу прокуратури області ОСОБА_3 (що підтверджується витягом із журналу вихідної кореспонденції), згідно якого останнього повідомлено, що викладені у зверненні доводи не знайшли свого підтвердження, а на звернення від 06.03.2008 року надано вичерпну відповідь листом від 07.04.2008 року. А тому працівниками прокуратури області вимоги Закону України “Про звернення громадян”дотримано.              

Конституцією України (зокрема ст.40) передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права регулює Закон України “Про звернення громадян”.

Так, згідно з ст.16 даного Закону скарга на дії чи рішення органу  державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи,  організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не  позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про звернення громадян”органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх  виконання,  повідомляти  громадян  про  наслідки розгляду заяв (клопотань). Ч.3 даної статті передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приймає до уваги посилання представника відповідача на Інструкцію з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28.12.2002 року, згідно з якою рекомендованими листами або бандеролями надсилаються організаційно-розпорядчі документи, витяги із наказів з особового складу, штатні розклади, фінансові та процесуальні документи, кримінальні справи, наглядові провадження, матеріали перевірок. Решта документів враховується в поштових реєстрах або книгах, де вказується номер листування та дата відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що прокуратурою Вінницької області надано відповіді на скарги позивача від 06.03.2008 року та від 16.04.2008 року відповідно до Закону України “Про звернення громадян”.

 

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

 1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

 2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

 4) безсторонньо (неупереджено);

 5) добросовісно;

 6) розсудливо;

 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

 

ПОСТАНОВИВ :

 

В задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.  

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено:   02.09.08 

 

Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна

 

Станом на 02.09.2008 року постанова не набула чинності

 

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація