Справа № 121/3956/13-к

1-кп/121/185/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2013 року

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Матвєєвій О.В.,

за участю прокурора – Кутіщевої Н.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті кримінальне провадження № 120 131 304 300 010 09 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., смт. Комишуваха, вул. Крупської, буд. 7, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу статті 89 КК України, не маючого судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 05.04.2013 року о 13 годині 40 хвилин, перебуваючи на перехресті вулиць Сєченова-Комунарів у місті Ялті, побачив громадянку ОСОБА_3, яка йшла поперед нього, тримаючи в руках дорожню сумку. Тоді, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, реалізуючи який, він, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, пішов услід за громадянкою ОСОБА_3 і, через декілька хвилин, коли вона зупинилась неподалік від контрольно-пропускного пункту Санаторія «Росія», що розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Комунарів 12, і поставила свою сумку на землю, ОСОБА_1 наблизився із заду до громадянки ОСОБА_3 та відштурхнув стоячу на землі сумку, що належала останній, ногою убік.

Коли сумка відлетіла убік, ОСОБА_1 підбіг до неї і, схопивши сумку руками, з місця вчинення злочину зник, заволодівши належним громадянці ОСОБА_3 майном, а саме: дорожньою сумкою, вартістю 80 гривень, у якій знаходились жіночі чоботи, вартістю 200 гривень, трикотажна кофта, вартістю 200 гривень і грошові кошти, в сумі 85 гривень, чим заподіяв останній матеріальної шкоди на загальну суму 656 гривень.

Суд, у відповідності з нормою ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, свою винність визнав повністю і по суті пред’явленого обвинувачення пояснив, що в обвинувальному акті все зазначено правильно і відповідає дійсності. Так, він, дійсно, у день, час, місці та, за обставин, вказаних в обвинуваченні, відкрито викрав майно незнайомої йому жінки. Потім він залишив сумку в кущах і пішов у парк, де до нього підійшли співробітники міліції, яким він розповів про скоєне та показав місце, де він залишив викрадену сумку. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.

При отриманні та фіксації доказів у справі порушень Кримінального процесуального закону допущено не було, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об’єктивність та правдивість.

Аналізуючи представлені докази, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні його показаннями.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений зареєстрований в Запорізькій області, де негативних характеристик немає, одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає разом із матір’ю, офіційно не працевлаштований, однак, у зв’язку із сезонною роботою тимчасово проживає в м. Ялті, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має судимості, що погашені відповідно до закону.

Обставиною, яка пом’якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

З урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставини, яка пом’якшує покарання, відсутності обставин, які обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин, у вигляді громадських робіт, як достатнє для виправлення засудженого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов потерпілою не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369 – 371, 373, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Речові докази:

-          дорожню сумку, жіночі чоботи, трикотажну кофту, грошові кошти, в сумі 35 (тридцять п’ять) гривень, паспорт громадянина України і пенсійне посвідчення, видані на ім’я ОСОБА_3, які за розпискою їй повернуті – залишити останній як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий