Головуючий в 1 інстанції Радченко Л.А.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 31

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І., Алексєєва А.В.,

при секретарі Бордюзі Л.О.,

за участю:

представника позивача Тринька О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Банк Національний кредит». Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» 595264,43 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином. В задоволенні позовних вимог про стягнення решти суми - відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Національний кредит» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2285, 49 грн.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Банк Національний кредит» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог Банку в повному обсязі. Апелянт посилається, що факт завдання позивачу шкоди у розмірі 595264,43 грн. саме відповідачем встановлено постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2011 року та не потребує додаткового доказування. Крім того, позивач звертає увагу на те, що судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення не було досліджено розрахунок заборгованості за кредитним договором, доданий до позовної заяви, розмір якої фактично і є розміром шкоди, заподіяної позивачу діями відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача Тринька О.П. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відповідно до телефонограми, яку відповідач отримав особисто.

Апеляційний суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «Банк Національний Кредит», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження факту заподіяння йому шкоди з боку відповідача. Однак, суд вважав що позивачем не було надано суду доказів в обгрунтування заявленого у позовній заяві розміру шкоди в частині стягнення прострочених та нарахованих відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та індексу інфляції, що складає 243867,65 грн.

Такий висновок суду є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

Згідно з ч.1, п.3 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи,

Постановою Артемівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року, яка набула законної сили 5 листопада 2011року, провадження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.222 КК України закрито, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України від 12 грудня 2008 року України «Про амністію», цивільний позов, заявлений ПАТ «Банк Національний Кредит» на суму 839132,08 грн., залишений без розгляду.

Вищевказаною постановою Артемівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року затверджено факт заподіяння позивачеві внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 595264,43 грн., що становить суму неповернутого кредиту за договором № 81/09 від 10 вересня 2003 року, укладеним між ТОВ «Торговий дім Ренесанс», засновником якого є ОСОБА_4, та АКБ «Національний кредит», та додатковим договором.

Згідно копії ухвали Господарського суду Донецької області № 42/49Б від 11 грудня 2008 року юридичну особу - банкрута ТОВ «Торговий дім Ренесанс» ліквідовано, тому, суд вірно прийшов до висновку про припинення зобов'язання за кредитною угодою № 81/09 від 10 вересня 2003 року та додатковою угодою № 20 від 08 вересня 2004 року.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами існують деліктні правовідносини, оскільки має місце відшкодування шкоди, завданої злочином, яка становить суму 595264,43 грн., що підтверджено постановою Артемівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.222 КК України.

Посилання апелянта на ст.ст.553-554 ЦК України, якими регулюються правовідносини поруки, як на підставу своїх вимог апеляційний суд визнає необгрунтованими і вважає, що позивачем не доведено наявність між сторонами правовідносин поруки, оскільки, з п.8.1 договору застави майнового поручителя № 153-81/09 від 10 вересня 2003 року, укладеного між позивачем та відповідачем, договір вступає в силу з моменту нотаріального посвідчення, між тим, відомостей щодо такого нотаріального посвідчення вказаного договору позивачем не надано.

Апеляційний суд визнає також безпідставними доводи апелянта щодо стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання кредитних зобов'язань, оскільки пеня є штрафною санкцією за невиконання договірних зобов'язань, а тому не може стягуватись у деліктних правовідносинах.

Апеляційний суд визнає, що наведені в апеляційній скарзі позивача доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» відхилити.

Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Пономарьова

Судді Л.І. Соломаха

А.В. Алексєєв