КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" травня 2013 р. Справа№ 5011-64/11104-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
За участю представників:
позивача: Кухарь О.О. - пред. за дов. № Э.37.7.0.0/Д-749 від 18.03.2013;
відповідача: Меленевська Н.В. - пред. за дов. № 259/12/12 від 14.12.2012;
третьої особи: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2013р.
у справі №5011-64/11104-2012 (суддя - Зеленіна Н.І.).
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Інгосстрах»
до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 15 650, 95 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 у справі №5011-64/11104-2012 позов задоволено частково: підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Інгосстрах» 15140,95 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу та 1557,05 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Скаржник стверджує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, також не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що платіжні доручення: №7328 від 22.06.2010 та №ВО113В1578 від 23.06.2010 не є доказами виплати страхового відшкодування страхувальнику - Ронській О.М. на його розрахунковий рахунок (або за ремонт автомобіля), а за таких обставин вважає, що позивач не довів належними засобами доказування факт виплати ним суми страхового відшкодування, а, відтак, він не набув права регресної вимоги.
Ухвалою від 14.02.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 13.03.2013.
В судове засідання 13.03.2013 представник позивача з'явився, представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Ухвалою суду відкладено розгляд справи на 04.04.2013.
В судове засідання 04.04.2013 представники позивача та відповідача з'явилися, представник третьої особи не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 04.04.2013 відкладено розгляд справи на 10.04.2013 та визнано обов'язковою явку представника третьої особи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 07.05.2013, зобов'язано позивача надати додаткові докази.
30.04.2013 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» зазначило, що, оскільки позивачем виплату страхового відшкодування було здійснено у відповідності до умов договору страхування № LVH1AE00045996 від 20.06.2007, то банк вважає, що у задоволенні апеляційної скарги потрібно відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання 07.05.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 у справі № 5011-64/11104-2012 не виконав, однак у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, письмові пояснення третьої особи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню з наступних підстав:
20.06.2007 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», (страховик) і Ронською Оксаною Миронівною(страхувальник) було укладено договір страхування № LVH1AE00045996 (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, в тому числі ДТП, за участю транспортного засобу «Фіат», державний номер ВС 3507 АН.
Нормами ст. 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно із довідкою УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, 26.05.2010 року в місті Львові на вул. Кульпарківська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ», державний номер 95260 ТС, під керуванням Оверко М.М., «Сітроен», державний номер 17740 РЕ, під керуванням Мамедова Р.І. та «Фіат», державний номер ВС 3507 АН, під керуванням Ронської О.М.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 15.06.2010 Оверко М.М. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення та встановлено, що ДТП сталось в результаті порушення водієм Оверко М.М. п. 13.1. Правил дорожнього руху України.
27.05.2010 Ронська О.М. звернулась до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.
Звітом № 177/10 складеним Закритим акціонерним товариством «Експерт-Сервіс» встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фіат», державний номер ВС 3507 АН, становить 19 503,91 грн.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до страхового акту № И-4251 від 16.06.2010 страхове відшкодування в сумі 15 650,95 грн. мало бути сплачено на рахунок Ронської О.М. на рахунок у Львівському відділенні ПриватБанку № 29098053832347.
Позивач надав копію платіжного доручення № В0113В1578 від 23.06.2010 про перерахування коштів в сумі 15 650,95 грн., в графі «одержувач» якого значиться «собств. ср-ва грн. Экв. USD», рахунок одержувача «38018870207797», призначення платежу «Погашение задолж. по кред. дог. Ронская О.М. № LVH1AE00045996 от 20.06.2007 страхового возм. СК Ингострах согл. Акт № И-4251 от 16.06.2010».
Позивач стверджує, що страхове відшкодування в сумі 15 650,95 грн. було виплачено страхувальнику Ронській О.М. через КБ «ПриватБанк» 23.06.2010р. і як доказ перерахування цих коштів надав копії двох платіжних доручень на суму 15 650,95 грн.: одну - відповідачу від 22.06.2010р. за № 7328 (додана до апеляційної скарги), в якій в графі «одержувач» значиться «Страховые возмещеня Ингосстрах ЗАО» , а другу- суду від 23.06.2010р. за № ВО113В1578 ( додана до позовної заяви), в якій в графі «одержувач» значиться «Собств. ср-ва грн..Єкв.USD».
У наданому позивачем платіжному дорученні № ВО113В1578 від 23.06.2010 ( доданому до позовної заяви), одержувачем коштів зазначено «Собств. Ср-ва грн..ЭКВ.USD», а не страхувальник чи вигодонабувач. Страхувальник не є отримувачем коштів і за платіжним дорученням №7328 від 22.06.2010р.на суму 15 650,95 грн.,бо в цьому дорученні отримувачем є «Страховые возмещения Ингосстрах ЗАО», який в межах «ПриватБанку» із одного рахунку № 26507050000686 перерахував кошти на інший 29099050026238, а не сплатив їх страхувальнику Ронській О.М. В призначенні платежу вказана дата неіснуючого договору.
В силу ст..993 ЦК України та ст..27 Закону України «Про страхування» регресний позов на підставі цих статтей може подаватися страховиком після виконання ним зобов'язання по виплаті страхового відшкодування страхувальнику ( вигодо набувачу).
Таким чином, платіжні доручення №7328 від 22.06.2010р. та №ВО113В1578 від 23.06.2010р. не є доказом виплати страхового відшкодування страхувальнику на його розрахунковий рахунок ( або за ремонт авто).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ», державний номер 95260 ТС, під керуванням Оверко М.М., яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Фіат», державний номер ВС 3507 АН, під керуванням Ронської О.М., належить Цап М.Ф.
Цивільно-правова відповідальність Оверко М.М., в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номер 95260 ТС була застрахована у Приватного акціонерного товариства «СТ «Гарантія» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/485785).
Вина водія, який керував транспортним засобом «ВАЗ», державний номер 95260 ТС, підтверджується постановою Сихівського районного суду міста Львова від 15.06.2010 року.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно з нормами п. 38.1.3. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.
З наведеного вбачається, що право регресної вимоги виникає у страховика лише після виплати страхового відшкодування, натомість з наданого позивачем платіжного доручення не вбачається, що страхове відшкодування було отримано Ронською Оксаною Миронівною, як страхувальником.
Натомість з пояснень наданих третьою особою вбачається, що позивач перерахував грошові кошти в сумі 15 650,95 грн. зі свого поточного рахунку № 265070500000686 на власний рахунок № 29099050026238.
Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач не довів належними засобами доказування факт виплати ним суми страхового відшкодування в сумі 15650,95 грн. страхувальнику Ронській Оксані Миронівні , а ,відтак, він не набув права регресної вимоги.
Вищевикладені доводи свідчать про те, що суд першої інстанції не надав об'єктивної правової оцінки доказам позивача і визнав встановленими недоведені обставини, а тому позовні вимоги щодо відшкодування з відповідача витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року у справі № 5011-64/11104-2012 підлягає скасуванню, у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з прийняттям нового рішення про відмову повністю у задоволенні позову, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 по справі № 5011-64/11104-2012 скасувати.
У позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги буд. 32, код ЄДРПОУ 33248430, МФО 305299 п/р №26507050000686 у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Дніпропетровська) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 5011-64/11104-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Ропій Л.М.
Рябуха В.І.