Справа №-2-109

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23.10.2008 р.                                                                                           місто Василівка

 Василівський районний суд      Запорізької області у складі:

Головуючого судді        Ю.А.Степаненко

При секретарі                 А.С.Красновій

розглянувши  матеріали цивільної справи за позовом:

ОСОБА_1 доОСОБА_2, третя особа: Державний нотаріус Василівської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на  спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду з позовними вимогами, які нею неодноразово уточнювалися під час судового розгляду справи, де вона зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який проживав зАДРЕСА_1

Після його смерті залишилось спадкове майно а саме: житловий будинок АДРЕСА_1на ½ частину якого вона отримала вже свідоцтво про право на спадщину, легкового автомобіля ВАЗ 21033 державнийНОМЕР_1, 1980 року виготовлення та автомобільного причепу до легкового  автомобіля марки ГКБ 8160, державний НОМЕР_2 2004 року виготовлення.

Вважає, що  після смерті батька  вона є єдиною спадкоємицею, а тому просить суд визнати за нею право власності на ½ частину вказаного житлового будинку, яка ще залишилася не оформленою в нотаріальній конторі, визнати вказаний автомобіль та причеп спільною сумісною власністю відповідачки та батька і розділи це майно між ними порівну, а також стягнути з відповідачки на її користь половину вартості спадкового автомобіля та автопричепа в сумі 11300 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої вимоги, просить суд визнати за нею право власності на вказаний у позові автопричеп, від всіх інших позовних вимог вона відмовляється.

Ухвалою суду від  23.10.2008 р. провадження у справі закрито в частині "визнання за ОСОБА_1. права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в частині розподілу спадкового автомобіля  та стягнення з ОСОБА_2. сум.

В судовому засіданні представник позивачки в особіОСОБА_4. підтримав уточнені позовні вимоги, просить суд визнати за позивачкою право власності на вказаний у позові автопричеп,

В судовому засіданні відповідачка та її представник в особі ОСОБА_5. не заперечують проти задоволення уточнених позовних вимог та визнання за ОСОБА_1. права власності на автопричеп, який є предметом позову.

В судовому засіданні державний нотаріус Василівської державної нотаріальної контори в особі ОСОБА_6 пояснила, що у провадженні нотаріальної контори заведено  спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. Спадщину прийняли шляхом подачі заяв до нотаріальної контори у передбачений законом шестимісячний термін, позивачка та відповідачка, які є спадкоємцями першої черги.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані  докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що уточнені позовні вимоги  підлягають задоволенню за слідуючих обставин:

як було встановлено в судовому засіданні і як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3., що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого є у справі;

після смерті ОСОБА_3. залищилося спадкове майно, яке складається з : житлового будинку АДРЕСА_1легкового автомобіля ВАЗ 21033 державнийНОМЕР_1, 1980 року виготовлення та автомобільного причепу марки ГКБ 8160, державний НОМЕР_2 2004 року виготовлення, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтвами про право на спадщину, довідками, які є у справі;

автомобіль та автопричеп було придбано померлим та відповідачкою у період шлюбу, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію шлюбу та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, копії яких є у справі;

ОСОБА_1. є дочкою померлого, яка оформила право на спадщину за законом після смерті батька на ½ частину житлового будинку АДРЕСА_1що підтверджується свідоцтвом, копія якого є у справі;

ОСОБА_2. також є спадкоємицею після померлого, оскільки була його дружиною, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію шлюбу, копії яких є у справі;

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. вчасно звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що підтверджується спадковою справою, копія якої є у справі;

ОСОБА_1. просить суд визнати за нею право власності на весь автопричеп, відповідачка не заперечує проти таких вимог.

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст.61 СК України, об"єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

 Згідно ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Згідно ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у  спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

  Згідно ст.364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно ст.183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадщину мають особи, визначені у заповіті, або за законом.

Згідно ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування позачергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України,  для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив між ними.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до таких висновків:

- позивачка та відповідачка  є спадкоємицями за законом першої черги на майно спадкодавця - ОСОБА_3.,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вони прийняли спадщину шляхом подачі заяв до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, ;

- предметом позову є автомобільний причеп, який було придбано відповідачкою та спадкодавцем в період перебування їх у шлюбі, а тому, ½ частина причепу належить померлому, а ½ частина-відповідачці. Отже, спадковим майном є ½ частина автопричепу. Відповідачка, як власник   ½ його частини не заперечує проти задоволення позовних вимог та визнання за позивачкою права власності на автопричеп у цілому.

Таким чином, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на причіп бортовий,  марка- ГКБ, модель- 8160, реєстраційний НОМЕР_1, 2004 року випуску.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст..ст.60,61,63 СК України, ст.ст.183,316,317,319,355,364,368,369, 1216-1218, 1220,1221,1222,1223,1226,1258,1261,1268, 1269,1270,1278,1296,1298  ЦК України, ст.ст.10, 11,37, 57,58, 59, 60,81,84, 88,169,208, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

 Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на причіп бортовий,  марки- ГКБ, модель- 8160, реєстраційний НОМЕР_1, 2004 року випуску.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької бласті.        

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського

 Районного суду                                                                    Ю.А.Степаненко