П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 год. 25 хв.

 09.10.2008 р.                                                                                                     № 11/187 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді    Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом    ОСОБА_1

до                  Солом'янського районного центру зайнятості м. Києва

Третя особа  Київський міський центр зайнятості

про                скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та визнання дій неправомірними

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1. звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості м. Києва з позовом про скасування наказу НОМЕР_1 від 26.11.2007 р., зобов'язання відповідача поновити позивача в статусі безробітного, а також визнання дій щодо невиконання вимог Законів України «Про інформацію»та «Про звернення громадян»неправомірними.

Ухвалою суду від 10.04.2008 р. відкрито провадження у справі, призначене попереднє судове засідання. Під час підготовчого провадження залучено до участі у справі в якості третьої особи Київський міський центр зайнятості. В судовому засіданні 22.07.2008 року за згодою сторін ухвалено про перехід до судового розгляду.

В судовому засіданні 09.10.2008 року представник позивача заявив про зменшення позовних вимог, виключивши при цьому вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по поновленню в статусі безробітного та визнати дії відповідача неправомірними. Таким чином, з урахуванням зменшення позовних вимог, судом розглядається позовна вимога про скасування рішення суб'єкту владних повноважень, а саме -наказу НОМЕР_1/3079 від 26.11.2007 р. про зняття з обліку Костянчука П.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 18.09.2007 р. був зареєстрований у Солом'янському районному центрі зайнятості м. Києва в статусі безробітного, оскільки був звільнений 10.09.2007 р. з ТОВ «Килими-Унгень», в якому працював. Солом'янський районний центр зайнятості отримав лист від ТОВ «Килими-Унгень», в якому останній зазначив про те, що Костянчуком був пред'явлений листок непрацездатності серії і йому було виплачено кошти 23.11.2007 р. в сумі 2 684,58 грн. Після цього відповідачем було знято з обліку позивача з підстав, передбачених абзацом 14 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних. Позивач вважає, що відповідач тим самим порушив його права, проте зазначає, що фактично це відбулось з вини роботодавця позивача ТОВ «Килими-Унгень», який незаконно звільнив позивача під час перебування його на лікарняному у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Оскільки факт незаконного звільнення призвів до виникнення спірних правовідносин у даній справі та винесення відповідачем оскаржуваного рішення, позивач просить у судовому порядку скасувати наказ від 26.11.2007 р. про зняття його з обліку, як такий, що порушує його права.  

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що наказ був винесений відповідно до норм чинного законодавства. Підставою для зняття позивача з обліку було повідомлення від ТОВ «Килими-Унгень»про те, що з 10.09.2007 р. по 08.10.2007 р. позивач знаходився на лікарняному, за який йому було виплачено кошти. Отже, у момент звернення до центру зайнятості позивач був зайнятою особою і не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.  

Третя особа підтримала позицію відповідача і також вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, рішення Солом'янського районного центру зайнятості прийняте на підставі норм діючого законодавства, відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв у спосіб і в межах, встановлених законодавством, а відтак немає підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи згідно з наказом Солом'янського районного центру зайнятості НОМЕР_2 від 25.09.2007 р. позивачу на підставі його заяви від 18.09.2007 р. надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю.

На адресу відповідача 26.11.2007 р. надійшов лист ТОВ «Килими-Унгень», де працював позивач, в якому повідомлялось, що ОСОБА_1. 20.11.2007 р. пред'явив до оплати в бухгалтерію лікарняний лист, по якому було розраховано і виплачено кошти в сумі   2 684,58 грн.

В матеріалах справи знаходиться копія листка непрацездатності серії НОМЕР_3, з якого вбачається, що позивач перебував на лікарняному з 10.09.2007 р. по 14.09.2007 р. включно. Оригінал листка непрацездатності знаходиться на підприємстві. Проте, позивачем не заперечувався факт отримання коштів в сумі 2 684,58 грн. по листку непрацездатності за період з 10.09.2007 р. по 08.10.2007 р.

Відповідач, зважаючи на вказані відомості видав наказ НОМЕР_1/3079 від 26.11.2007 р., згідно з яким позивача знято з обліку відповідно до пп. 1 та 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних на підставі абзацу 14 пп. 1 п. 20 Порядку (у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю) з 23.11.2007 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У відповідності до п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 (далі Порядок), незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації. Під час проведення реєстрації кожна особа самостійно або за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), засвідчує особистим підписом достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки".

Згідно з пп. 1 та 2 п. 20 Порядку громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що під час перебування позивача на обліку в статусі безробітного у Солом'янському районному центрі зайнятості, позивачу було виплачено підприємством -ТОВ «Килими-Унгень»кошти в сумі 2 684,58 грн. по листку непрацездатності.

Суд приймає до уваги посилання позивача відносно того, що підставою виникнення таких спірних відносин з відповідачем є факт його звільнення ТОВ «Килими-Унгень»під час перебування позивача на лікарняному і подальша виплата коштів позивачу, проте цей факт не може свідчити про неправомірність дій відповідача під час винесення наказу про зняття з обліку позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.  2 ст. 71  КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.  2 ст. 71  КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо    він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем повністю доказано правомірність його дій під час винесення оспорюваного наказу.

За таких обставин, позовні вимоги Костянчука П.В. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163  КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -13.10.2008.