АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22 -ц/796/5595/2013
Головуючий у 1-й інстанції - Гайдук С.В.
Доповідач - Кирилюк Г.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Шерстюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), третя особа: Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика» про визнання договору про право тимчасового користування земельною ділянкою недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року,-
встановила:
В липні 2012 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), третя особа: Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика», в якому просила: визнати недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації №505 від 10.03.1998 року «Про оформлення сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» права користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарської діяльності на АДРЕСА_1 у Радянському районі»; визнати недійсним договір на право тимчасового користування землею строком на 24 роки, укладений 08 жовтня 1998 року між Київською міською державною адміністрацією та СВАТ «Київська овочева фабрика»; зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення про передачу земельної ділянки у колективну власність сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» по АДРЕСА_1, м. Київ.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що працювала в період з 14.05.1967 року по 06.12.2004 р. у сільськогосподарському відкритому акціонерному товаристві «Київська міська овочева фабрика» та являється акціонером ВАТ «Київська овочева фабрика».
08.10.1998 р. між Київською міською державною адміністрацією та СВАТ «Київська овочева фабрика» було укладено договір на право тимчасового користування землею строком на 24 роки.
Позивач вважає, що даний договір та розпорядження органів місцевого самоврядування мають бути визнані недійсними, як такі, що порушують її права на земельну частку (пай) та відновлені судом шляхом зобов'язання Київської міської ради передати вказану земельну ділянку у колективну власність.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 28 лютого 2013 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації №505 від 10.03.1998 року «Про оформлення сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» права користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарської діяльності на АДРЕСА_1 у Радянському районі»; зобов'язання Київської міської ради прийняти рішення про передачу земельної ділянки у колективну власність сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» по АДРЕСА_1, м. Київ закрито з тих підстав, що останні підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею строком на 24 роки, укладеного 08 жовтня 1998 року між Київською міською державною адміністрацією та СВАТ «Київська овочева фабрика» відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2. просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 28 лютого 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Посилається на ті підстави, що при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності судом не враховано, що позивач звернулася до суду за захистом свого права на земельну частку (пай), а саме гарантій права на земельну частку (пай). Порушенням гарантій права на земельну ділянку позивач вважає в укладенні між Київською міською державною адміністрацією та СВАТ «Київська овочева фабрика» договору від 08.10.1998 року на право довгострокової оренди землі строком на 24 роки. Фактично позивач дізналася, що вказаний договір порушує її гарантії на земельну ділянку (пай) і унеможливлює реалізацію гарантованого права на земельну ділянку (пай) лише 09 вересня 2009 року в результаті проголошення судового рішення.
Крім цього, заява про застосування позовної давності зроблена третьою особою, яка не є стороною по справі та позбавлена процесуальної можливості на звернення з вказаною заявою.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.
Представник третьої особи Сидорченко М.О. просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує таки питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не встановивши, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, відмовив в задоволенні позовів з підстав пропуску строку позовної давності.
При цьому суд не врахував, що відмова в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності може мати місце лише за умови пред'явлення правомірних позовних вимог, але з пропуском таких строків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.03.98 № 505 «Про оформлення сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» права користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарської діяльності на АДРЕСА_1 у Радянському районі», сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» надано право оформити право тимчасового довгострокового користування строком на 24 роки земельною ділянкою загальною площею 46,22 га згідно з додатком для ведення сільськогосподарської діяльності на АДРЕСА_1 у Радянському районі, відведеною згідно з рішенням виконкому міськради від 19.09.46 №2371 «Про зміну меж відводу овочевої фабрики в м. Києві», та від 31.01.61 №156 «Про відвід земельної ділянки управителю капітального будівництва міськвиконкому під житлове та культурно-побутове будівництво та будівництво 2-х шкіл-інтернатів», у зв'язку з передачею до Статутного фонду будівель і споруд згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 12.06.96 №11/16 - ВП АТ «Київська овочева фабрика» (а.с.60-61).
Відповідно до ст. 24 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-ХІІ, що був чинним на час видачі вказаного розпорядження, право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.
08 жовтня 1998 року між Київською міською державною адміністрацією та сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Київська овочева фабрика» укладено договір на право тимчасового користування землею (а.с.62)
Відповідно до умов вказаного договору, Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 10.03.98 р. №505 надає, а сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Київська овочева фабрика» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 461612 кв.м. , в тому числі : ріллі - 198800 кв.м., під виробничими будівлями і дворами -100900 кв.м., під господарськими шляхами і прогонами -57200 кв.м., під житловою забудовою - 21200 кв.м., під промисловими об'єктами -13400 кв.м., під громадською забудовою -17000 кв.м. , під гідротехнічними спорудами -3900 кв.м., під вулицями -1212 кв.м., під зеленими насадженнями -48000 кв.м., згідно з планом землекористування, що додається. Земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для ведення сільськогосподарської діяльності на АДРЕСА_1 у Радянському районі (а.с.62-63).
Відповідно до наявного в матеріалах справи сертифікату, позивачка є власником простих іменних акцій у кількості 265 штук сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика» (а.с.8).
Посилання позивачки на те, що внаслідок укладення договору оренди були порушено її право на земельну ділянку ( пай), передбачене Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 р., що є підставою для визнання його недійсним, є необґрунтованим.
Вказаний Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі ( на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядку обміну цими земельними ділянками.
Доказів передачі земельної ділянки (паю) у колективну власність сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика», правонаступником якого є сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика» суду не надано.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика» про визнання права на земельну частку (пай) у вказаному товаристві.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які повна посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Виходячи з вимог закону та фактичних обставин правові підстави для визнання оспорюваного договору недійсним відсутні, а тому в задоволенні вказаних вимог необхідно відмовити по суті, а не у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Оскільки, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, тому, відповідно до п. п. 3,4 ст. 309 ЦПК України, вказані порушення є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
ОСОБА_1 в задоволенні позову до Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), третя особа: Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика» про визнання договору на право тимчасового користування землею від 08 жовтня 1998 року недійсним відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: