ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

14.05.2013р. Справа № 905/468/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Гурова А.І.

Розглянувши матеріали справи за заявою кредитора (заявника) Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область

до боржника Територіального міжгалузевого об'єднання «Слов'янськ» м.Слов'янськ Донецька область

про визнання банкрутом

Представники:

від кредитора: Угланова О.М. представник ПАТ «Промівестбанк» за довіреністю №09-32/255 від 27.02.2013р.

від кредитора: Дегтярьов Є.В. представник ПАТ «Укрсоцбанк» за довіреністю №406 від 05.03.2013р.

від боржника: Шамов С.Е. представник за довіреністю б/н від 10.04.2013р., Табарчук І.А., директор

розпорядник майна Гнєдова О.В.

Господарським судом Донецької області (адреса: 83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157) ухвалою від 18.01.2013р. за заявою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область порушена справа про банкрутство Територіального міжгалузевого об'єднання «Слов'янськ» м.Слов'янськ Донецька область (адреса: 84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Луніна, б.11, код ЄДРПОУ 00131268), на підставі ст.ст. 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-ХІV.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2013р. за результатами підготовчого засідання визнані кредиторські вимоги ініціюючого кредитора в сумі 1 964 737,49грн., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна Територіального міжгалузевого об'єднання «Слов'янськ» призначено арбітражного керуючого Гнєдову Оксану Валеріївну, встановлено дату попереднього засідання суду на 25.04.2013р.

У газеті "Урядовий кур'єр" №44 від 06.03.2013р. ініціюючим кредитором опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Територіального міжгалузевого об'єднання «Слов'янськ» м.Слов'янськ Донецька область.

Після публікації даного оголошення до суду з письмовою заявою з вимогами до боржника у визначений ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV строк звернулися:

1. Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ;

2. Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м.Київ;

3. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область з додатковими кредиторськими вимогами;

4. Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі;

5. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» м.Київ;

6. Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» м.Донецьк.

Ухвалою суду від 25.04.2013р. були визнані вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» м.Донецьк, Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ, Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області та Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область. Розгляд справи в частині вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м.Київ було відкладено.

Через канцелярію суду надійшли:

від боржника

- заява від 07.05.2013р. про застосування строків позовної давності;

- заперечення від 13.05.2013р. на заяву про визнання кредитором ПАТ «Промінвестбанк»;

- уточнений відзив на заяву про визнання кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» з доданим до нього актом звірення від 22.04.2013р.;

- бухгалтерська довідка про заборгованість по заробітній платі від 14.05.2013р. вих.№9/1-40 та копія бухгалтерської довідки про заборгованість по заробітній платі від 14.05.2013р. вих.№9/1-42.

від ПАТ «Промінвестбанк»

- пояснення від 14.05.2013р. щодо позовної давності до вимог про стягнення неустойки (пені)

від ПАТ «Укрсоцбанк»

- пояснення вих№19.1-10/37-5673 від 07.05.2013р. по справі з додатками

Вказані документи залучені до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 14.05.2013р. заяви конкурсних кредиторів, реєстр вимог кредиторів, відзиви боржника, заслухавши пояснення представників кредиторів, боржника та розпорядника майна, суд встановив:

Не зважаючи на визнання розпорядником майна грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України від 08.08.2009р. у справі №Б11/314-07.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених законом про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV після опублікування оголошення в передбачений законом строк конкурсні кредитори подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В силу ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV грошове зобов'язання-зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно абз. 6 ст.1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

На підставі положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, в процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеній у постанові від 05.11.03. по справі № 14-08/2820.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Отже, виходячи з системного аналізу положень законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відповідно до п.2 ст.15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.

04.04.2013р. до суду з заявою № 19-2/89 від 04.04.2013р. про визнання грошових вимог до боржника звернулось Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м.Київ (далі - Банк) у якій просить суд визнати кредиторські вимоги по даній справі в сумі 1 869 747,74грн. з яких: 650 000,00грн. заборгованість за тілом кредиту (стягнута за рішенням по справі №28/11), 731 739,76грн. - заборгованість за процентами (з яких 197 226,00грн. стягнуті за рішенням суду по справі №28/11), 479 299,72грн. - пеня та 8 708,26грн. витрати понесені кредитором зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляді справи №28/11.

Наявна заборгованість на думку заявника підтверджується: кредитним договором про відкриття кредитної лінії №185 від 05.05.2008р. зі змінами, розрахунками заборгованості за процентами та пенею станом на 17.01.2013р. та рішенням господарського суду Донецької області від по справі №28/11.

Вимоги заявлені Банком визнані боржником частково в розмірі 650 000,00грн основного боргу та 197 226,00грн. заборгованості за відсотками.

Згідно з вимогами ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Одночасно, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв'язку з викладеним вимоги Банку, які складаються з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 650 000,00грн., державного мита в розмірі 8472,26грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн. підтверджуються рішенням господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. по справі №28/11 та підлягають визнанню у повному обсязі.

На підставі кредитного договору про відкриття кредитної лінії №185 від 05.05.2008р. зі змінами внесеними договором від 15.05.2009р. Банком заявлені вимоги зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 731 739,76грн. станом на 17.01.2013р., (з яких 197 226,00грн. стягнуті за рішенням суду по справі №28/11), 294 719,92грн. заборгованості зі сплати пені по кредиту та заборгованості зі сплати пені по процентам в розмірі 184 579,80грн.

Судом встановлено, що 05.05.2008р. між Банком та Територіальним міжгалузевим об'єднанням „Слов'янськ" (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 185, до якого 15.05.2009р. укладено договір про внесення змін.

Оригінали вказаних договорів оглянуті судом у судовому засіданні 14.05.2013р. Вказані договори підписані сторонами та скріплені печатками. Наявні в матеріалах справи копії відповідають оригіналам. Доказів визнання вказаних договорів недійсними суду не надано.

Відповідно до умов п.2.1 вказаної кредитної угоди Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 000 000,00 (Один мільйон) гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін від 15.05.2009р.) проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 25 процентів річних.

Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно п.3.3 кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін від 15.05.2009р.) у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки на 10 (десять) процентів вище діючої ставки, порядок нарахування та сплата яких встановлюється згідно п.3.2 цього Договору.

Відповідно до п. 4.2.2 договору, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки.

Банк має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Отже, в контексті норм ст.6, 627, 1046, 1048, 1054 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.345 Господарського кодексу України укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №185 від 05.05.2008р. є належною підставою для виникнення у Банку грошових зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, визначених умовами такого договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 01.04.2010р. (п. 2.2. договору в редакції договору про внесення змін від 15.05.2009р.).

Боржником було прострочено виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.

За таких обставин, Банком на підставі п.3.3 вказаного договору у зв'язку з порушення позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту нараховані відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі 731 739,76грн. Вказаний розрахунок обґрунтований, судом арифметично перевірений, у зв'язку з чим вказані вимоги підлягають визнанню у повному обсязі.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України та ст.549, ч.1 ст.550, ст. 611 Цивільного кодексу України для застосування штрафних санкцій, зокрема неустойки у вигляді пені.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається, з п.3.4 кредитного договору у випадку, якщо Банком застосована неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин до дати припинення цих обставин включно та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п.3.2 цього Договору для нарахування та сплати процентів, на рахунок, номер якого повідомляється Банком позичальнику негайно після його відкриття.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

У даному випадку, умови п. 3.4. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №185 від 05.05.2008р. передбачають інший період нарахування пені, а саме „з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно", що відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України;

Боржником 13.05.2013р. до суду надане клопотання про застосування позовної давності при нарахуванні пені в один рік на підставі ст.ст. 267, 258 Цивільного кодексу України.

Частина 2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачає, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Однак, відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як вбачається з п.6.12 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №185 від 05.05.2008р. строк, у межах якого Банк може звернулися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років.

За таких обставин, строк позовної давності в один рік при нарахуванні пені судом не застосовується, оскільки відповідно до вимог законодавства позовна давність, встановлена законом збільшена за домовленістю сторін відповідно до п.6.12. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №185 від 05.05.2008р.

Вимоги щодо нарахування заборгованості зі сплати пені по кредиту в розмірі 294 719,92грн. та по процентам в розмірі 184 579,80грн. обґрунтовані, судом арифметично перевірені та підлягають визнанню.

В забезпечення виконання боржником умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №185 від 05.05.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" та Територіальним міжгалузевим об'єднанням „Слов'янськ" укладено наступні договори: іпотечний договір №367 - в право власності на яке виникне в майбутньому (в іпотеку Банку передається нерухоме майно розташоване за адресою: вул.Жовтневої Революції, 20; вартість предмету іпотеки складає 1 360 000,00грн.); договір застави майнових прав №56-в (вартість предмету застави складає 1000 000,00грн.).

Як вбачається з ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, в першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна.

Згідно до приписів ч.2 п.6 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави зробити висновок про те, що до першої черги вимог кредиторів відносяться вимоги, забезпечені заставою майна боржника.

Крім того, господарський суд зазначає, що грошові вимоги Банку в загальному розмірі 479 299,72грн., які складаються з нарахованої пені, в силу приписів ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів шостої черги, оскільки відповідно до вимог ст. 1 цього Закону до складу грошових зобов'язань не зараховуються недоїмка (штраф, пеня) визначена на дату подання заяви до господарського суду. При цьому вказаною нормою не встановлюються винятки щодо залежності походження недоїмки (штраф, пеня) від основного зобов'язання (чи є таке зобов'язання забезпеченим заставою або ні).

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладений у постанові від 10.03.10 по справі №2-3/605-2009.

Таким чином, загальні вимоги Банку в заявленому розмірі 1 869 747,74грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, при цьому 1 390 448,02грн. відносяться до першої черги вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою та 479 299,72грн. відносяться до шостої черги вимог кредиторів.

05.04.2013р. до суду з заявою № 19.1-10/37-4472 від 05.04.2013р. про визнання грошових вимог до боржника звернулось Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») у якій просить суд визнати кредиторські вимоги по даній справі в сумі 715 465,10грн. з яких: 399 919,19грн. - залишок заборгованості за кредитом, 137 335,58грн. - сума несплачених процентів за користування кредитором, 64 841,61грн. - сума комісій, 112 221,72грн. - сума пені за прострочення виконання зобов'язання та 1 147,00грн. - витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з заявою про визнання кредитором по справі №905/468/13-г.

25.04.2013р. ПАТ «Укрсоцбанк» надані уточнення №19.1-10/37-4862 від 23.04.2013р. до заяви про визнання грошових вимог до боржника відповідно до яких грошові вимоги становлять 587 946,27грн. з яких: 399 919,19грн. - залишок заборгованості за кредитом, 137 335,58грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 4 407,91грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 44 844,28грн. - прострочена заборгованість по комісії, 1 439,32грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату комісії та 1 147,00грн. - витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з заявою про визнання кредитором по справі №905/468/13-г.

Наявна заборгованість на думку заявника підтверджується: договором відновлювальної кредитної лінії №4332/230-07 від 13.11.2007р. зі змінами, розрахунками заборгованості.

Судом розглядаються вимоги в загальному розмірі 589 093,27грн. з урахування вказаних уточнень.

Вимоги заявлені ПАТ «Укрсоцбанк» визнані боржником відповідно до уточненого відзиву від 07.05.2013р. та акту звірення розрахунків 22.04.2013р. частково в загальному розмірі 537 254,76грн.

Суд встановив, що 13.11.2007р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та Територіальним міжгалузевим об'єднанням „Слов'янськ" (позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №4332/230-07 (Далі - Кредитний договір).

Додатковою угодою №1 від 20.06.2008р. до кредитного договору сторони дійшли згоди викласти в іншій редакції Додаток №1 „Тарифи на послуги по наданню кредитів".

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору, надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (транш), зі сплатою 14,7 процентів річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів в новій редакції, які містяться в додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною складовою частиною цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом, в сумі 400 000,00грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.11.2010р. на умовах визначених цим договором.

За своєю правовою природою договір №4332/230-07 від 13.11.2007р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію за користування кредитом. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 12.11.2010р. (п. 1.1. кредитного договору .).

Боржником не було дотримано строків повернення кредиту, станом на 18.01.2013р. заборгованість по тілу кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії №4332/230-07 від 13.11.2007р. зі змінами складає 399 919,19грн.

Як вбачається з наданого уточненого відзиву від 07.05.2013р. на кредиторські вимог ПАТ «Укрсоцбанку» та акту звірки розрахунків від 22.04.2013р., вимоги зі сплати основного боргу в розмірі 399 919,19грн. визнані боржником у повному обсязі.

За таких обставин, вказані вимоги зі сплати основного боргу в розмірі 399 919,19грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

В контексті норм ст.6, 627, 1046, 1048, 1054 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.345 Господарського кодексу України укладена кредитна угода є належною підставою для виникнення у Банку грошових зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії, визначених умовами такого договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Пунктами 2.3, 2.5 та 2.6 договору передбачено, нарахування процентів та комісії за користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, ставка процентів річних складає 14,7 за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів в новій редакції, які містяться в додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною складовою частиною цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом, в сумі 400 000,00грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.11.2010р. на умовах визначених цим договором.

Відповідно Додатку №1 до договору №4332/230-07 від 13.11.2007р. позичальник сплачує кредитору наступні комісії за банківські послуги по кредиту: 1) за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку 0,99% від суми договору; 2) за перегляд графіку погашення кредиту 0,2% без ПДВ.

На підставі викладених вище пунктів договору №4332/230-07 від 13.11.2007р. та Додатку №1 до нього Банком обґрунтовано нарахована прострочена заборгованість за процентами у розмірі 137 335,58грн. та прострочена заборгованість по комісії в розмірі 44 844,28грн., за таких обставин перевіривши розрахунок вказаних вимог, наданий Банком, суд вважає за можливе визнати вказані вимоги у повному обсязі.

Як вбачається з наданого уточненого відзиву від 07.05.2013р. на кредиторські вимог ПАТ «Укрсоцбанку» та акту звірки розрахунків від 22.04.2013р. вимоги зі сплати простроченої заборгованість за процентами у розмірі 137 335,58грн. визнані боржником у повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини та /або сплати процентів, комісій), зазначений у п.п. 1.1.1, 3.3.15, 3.3.17, 2.4, 2.5 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов`язань за договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що відповідно п.2.16 договору період нарахування кредитором неустойки (штрафу, пені) за невиконання (неналежне) виконання позичальником зобов'язань за цим договором не повинен перевищувати 1 (одного) ріку від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

За таких обставин, сторони домовились про інший порядок нарахування пені. Тобто, ПАТ «Укрсоцбанк» правомірно здійснював розрахунок пені за 1 рік.

На підставі п.4.1 кредитного договору Банком правомірно було нараховано пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 4 407,91грн та пеню за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 1 439,32грн.

В уточненому відзиві від 07.05.2013р. на кредиторські вимог ПАТ «Укрсоцбанку» та акту звірки розрахунків від 22.04.2013р., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 4 407,91грн та пеню за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 1 439,32грн. боржник не визнає.

Арифметичний розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів та пені на несвоєчасну сплату комісії перевірений судом, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК, та п.4.1 Кредитної угоди, вказує на обґрунтованість вимог ПАТ «Укрсоцбанк» щодо нарахування заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 4 407,91грн. та заборгованості по пені за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 1 439,32грн.

В якості забезпечення виконання позивальником своїх зобов'язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор уклав з ПАТ «Укрсоцбанк» договір застави №175-07 від 13.11.2007р. на адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Краматорська, 77; заставна вартість якої 916 878,00грн.

Як вбачається з ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, в першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна.

Крім того, господарський суд зазначає, що грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у загальному розмірі 5 847,23грн. грн., які складаються з нарахованої пені, в силу приписів ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів шостої черги, оскільки відповідно до вимог ст. 1 цього Закону до складу грошових зобов'язань не зараховуються недоїмка (штраф, пеня) визначена на дату подання заяви до господарського суду. При цьому вказаною нормою не встановлюються винятки щодо залежності походження недоїмки (штраф, пеня) від основного зобов'язання (чи є таке зобов'язання забезпеченим заставою або ні).

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладений у постанові від 10.03.10 по справі №2-3/605-2009.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що ПАТ «Укрсоцбанк» в порядку черговості, передбаченої ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має право на задоволення своїх грошових вимог, внаслідок чого суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 582 099,04грн. - грошові зобов'язання першої черги, як такі, що забезпечені заставою та 5 847,23грн. (пеня) - грошові зобов'язання шостої черги.

Заявлені ПАТ «Укрсоцбанк» вимоги в розмірі 1 147,00грн., які складаються з витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з заявою про визнання кредитором по справі №905/468/13-г задоволенню не підлягають, оскільки за змістом ст.1 Закону про банкрутство вони не є конкурсними, а поточними та не підлягають, внаслідок цього, включенню до реєстру вимог кредиторів в силу приписів ст. 14 вказаного Закону.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" інші кредитори із заявами про визнання майнових вимог до боржника до суду не звернулися.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по заробітній платі згідно бухгалтерської довідки №9/1-42 станом на 01.05.2013р. складає 37 300,00грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 11, 14, ст.15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, ст. 509, 526, 530, 536, 610, 611, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.1 ст. 216, ст.232 Господарського кодексу України ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Визнати вимоги кредиторів:

Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м.Київ в розмірі 1 869 747,74грн. з яких: 650 000,00грн. - заборгованість за тілом кредиту (грошові зобов'язання першої черги), 731 739,76грн. - заборгованість за процентами (грошові зобов'язання першої черги), 8 708,26грн.- витрати понесені кредитором зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляді справи №28/11 (грошові зобов'язання першої черги) та 479 299,72грн. - пеня (грошові зобов'язання шостої черги)

Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м.Київ в розмірі 587 946,27грн. з яких: 399 919,19грн. - залишок заборгованості за кредитом (грошові зобов'язання першої черги), 137 335,58грн. - прострочена заборгованість по відсоткам (грошові зобов'язання першої черги), 44 844,28грн. - прострочена заборгованість по комісії (грошові зобов'язання першої черги), 1 439,32грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату комісії (грошові зобов'язання шостої черги), 4 407,91грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів (грошові зобов'язання шостої черги).

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» м.Київ в визнанні кредиторських вимог в розмір 1 147,00грн.

Затвердити реєстр вимог кредиторів, що складається з вимог:

1. Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» м.Донецьк в розмірі 117 645,09грн. - грошові зобов'язання четвертої черги.

2. Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ в розмірі 2 479,77грн. - грошові зобов'язання четвертої черги.

3. Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області в розмірі 151 541,03грн., які: 134 109,11грн. - грошові зобов'язання другої черги; 5 813,36грн. - грошові зобов'язання третьої черги; 11 618,56грн. - грошові зобов'язання шостої черги.

4. Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область в розмірі 35 646,57грн. з яких: 35 317,34грн. - грошові зобов'язання четвертої черги та 329,23грн. (пеня) - грошові зобов'язання шостої черги.

5. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м.Київ в розмірі 1 869 747,74грн. з яких 1 390 448,02грн. - грошові зобов'язання першої черги; 479 299,72грн. (пеня) - грошові зобов'язання шостої черги.

6. Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м.Київ в розмірі 587 946,27грн. з яких: 582 099,04грн. - грошові зобов'язання першої черги; 5 847,23грн. (пеня) - грошові зобов'язання шостої черги.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважати погашеними.

Встановити дату проведення перших загальних зборів кредиторів на 24.05.2013р.

Судове засідання з розгляду питання щодо введення подальшої процедури по справі встановити на 03.07.2013р. о 10год.30хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Донецької області (кабінет № 311).

Розпоряднику майна до дати судового засідання подати до суду та комітету кредиторів письмовий аналіз фінансово-господарської діяльності боржника із своєю пропозицією щодо можливостей відновлення платоспроможності; представити суду звіт розпорядника майна; протокол засідання комітету кредиторів, на якому розглянутий аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та вирішено питання щодо подальшої процедури у справі.

Явка розпорядника майна, представника кредиторів та боржника в судове засідання обов'язкова.

Суддя А.І. Гурова