УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 65364/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25.01.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про стягнення заборгованості із невиплаченої пенсії згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Позивачка посилалася на те, що їй як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду І групи відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія в розмірі не менше 10-ти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів І групи у розмірі 100% від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував їй пенсію у меншому розмірі.

Позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області здійснити перерахунок та виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з червня 2010 року.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 25.01.2011 року, яка прийнята в скороченому провадженні, позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком за період з 24.11.2010 року по 25.01.2011 року та додаткову пенсію в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 14.06.2010 року по 25.01.2011 року згідно ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачці було нараховано та виплачено пенсію відповідно до нормативно-правових актів КМУ, то вимоги позивачки щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом І групи, а тому відповідач зобов'язаний провести перерахунок їй основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом І групи, що підтверджується відповідним посвідченням.

До 24.11.2010 року позивачка отримувала пенсію по віку відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а 24.11.2010 року позивачку було переведено згідно її заяви на пенсію по інвалідності згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 54 Закону обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10-ти мінімальних пенсій за віком по І-ій групі інвалідності.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до I категорії, які є інвалідами І групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком.

Частиною третьою ст. 67 цього ж Закону визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

З матеріалів справи видно, що пенсія позивачці призначена, виплачувалася і визначалася відповідачем з розрахунку розмірів мінімальної пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсій позивачки, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Пунктом 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів І групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка звернулася з позовом 14.12.2010 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати додаткової пенсії за період з 14.06.2010 року по 25.01.2011 року та основної пенсії за період з 24.11.2010 року по 25.01.2011 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахунку пенсії позивачки відповідно до ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" колегія суддів не вбачає.

Доводи апелянта в тій частині, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для пенсії згідно ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не заслуговують на увагу, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25.01.2011 року по справі № 2а-48/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

О.І. Мікула