ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Київ К/9991/76039/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Харківській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії Головного управління Держкомзему України в Харківській області щодо визнання рішення Ізюмської міської ради № 1700 від 14 січня 2008 року таким, що прийняте з порушенням ст. 124 Земельного кодексу України - як такі, що виходять за межі його компетенції, як суб'єкта владних повноважень. Скасовано пункт 5 висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.12.2008 року, виданого відповідачем: "Рішення міської ради прийнято з порушенням ст. 124 Земельного кодексу України". Зобов'язано Головне управління Держкомзему України в Харківській області розглянути питання щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого на підставі рішення Ізюмської міської ради № 1700 від 14 січня 2008 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог, в цій частині ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно рішення Ізюмської міської ради 26 сесії 5 скликання від 27 листопада 2007 року № 1457 для ефективного використання земельних ресурсів в межах території міста Ізюма вирішено провести конкурс на право забудови земельної ділянки площею 150 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення земельної ділянки - під будівництво об'єкту комерційного призначення) з метою визначення забудовника (юридичної або фізичної особи) для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

25 грудня 2007 року Ізюмська міська рада в особі міського голови Сепітого В.Г. з однієї сторони, та ФО-П ОСОБА_4 - з іншої сторони уклали договір про участь у конкурсі на право забудови земельної ділянки на території міста Ізюма. Відповідно до п.п. 1 зазначеного договору предметом останнього є умови участі у конкурсі на право забудови земельної ділянки на території міста Ізюма, за яку учасник (заявник) конкурсу запропонує найвищу суму для перерахування коштів у грошовій формі на розвиток інженерно транспортної та соціальної інфраструктури міста Ізюма.

Згідно витягу з Протоколу засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право забудови земельних ділянок на території міста Ізюма 26 грудня 2007 року комісією розглянуто чотири пропозиції учасників у конкурсі на право забудови земельної ділянки площею 150 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення земельної ділянки - під будівництво об'єкту комерційного призначення) та визначено, що найвищу суму для перерахування коштів у грошовій формі на розвиток інженерно транспортної та соціальної інфраструктури міста Ізюма запропонував ОСОБА_4, у зв'язку з чим визначила його переможцем конкурсу на право забудови вищезазначеної земельної ділянки.

Рішенням Ізюмської міської ради 29 сесії 5 скликання від 14 січня 2008 року затверджено Протокол засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право забудови земельних ділянок на території міста Ізюма від 26 грудня 2007 року та дозволено ФО-П ОСОБА_4 розробляти проект землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 150 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1( цільове призначення земельної ділянки - під будівництво об'єкту комерційного призначення).

Платіжним дорученням №221 від 04.02.2008 року ФО-П ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок управління житлово - комунального господарства перераховано 50000 грн. на розвиток інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Ізюма.

За результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення ФО-П ОСОБА_4 земельної ділянки під будівництво об'єкту комерційного призначення площею 0,0150 га, розташовану по АДРЕСА_1, Головне управління Держкомзему в Харківській області не погодило зазначений проект у зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства рішення міської ради, а саме - ст. 124 Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Зі змісту статті 12 Земельного кодексу України убачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. Зазначена норма ЗК кореспондується із положеннями Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон N 280/97-ВР), відповідно до пункту 34 статті 26 якого питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до ч.2. ст.93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК ( в редакції від 27.04.2007 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI доповнено частину першу статті 124 абзацами другим та третім такого змісту: "Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Не допускається проведення аукціонів щодо ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні)".

Частиною другою статті 124 ЗК у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 123 ЗК визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Згідно з частиною третьою статті 123 ЗК особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки (частина п'ята статті 123 ЗК).

Отже, передача в оренду земельних ділянок на час виникнення спірних правовідносин здійснювалась на підставі рішення органу місцевого самоврядування, що є його виключною компетенцією відповідно до вимог Конституції України, Закону N 280/97-ВР і ЗК, та за проектом відведення земельної ділянки.

Відповідно до визначення поняття землеустрій згідно зі статтею 181 ЗК - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів. (стаття 182 ЗК).

Згідно ст. 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Проект відведення земельної ділянки є одним із видів технічної документації із землеустрою, який є складовою змісту землеустрою. (стаття 184 ЗК).

Відповідно до пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз положень законодавства, яке регулює спірні відносини, дає підстави дійти висновку, що рішення Ізюмської міської ради 29 сесії 5скликання № 1700 від 14.01.2008 року, яким дозволено ФО-П ОСОБА_4 розробляти проект землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 150 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, без проведення земельних торгів (аукціонів) згідно з пунктом 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що діяльність зазначених органів, посадових осіб повинна здійснюватися на основі правових актів, у їх межах і за процедурою, встановленою цими актами.

Враховуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції зроблено обґрунтований висновок, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, права позивача у сфері публічно правових відносин відповідачем не були порушені.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220?, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: