КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2013 р. Справа№ 5011-44/19029-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Гарник Л.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря Волошиної З.В.
та представників:
від заявника (боржника) - Тиліпський Д.В. (довіреність від 02.01.2013 б/н);
від Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС - Чирва Д.О. (довіреність від 17.01.2013 № 713/9/10-034);
від ліквідатора: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС
на постанову Господарського суду міста Києва від 09.01.2013
у справі № 5011-44/19029-2012 (суддя: Чеберяк П.П.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Брок»
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Києва від 09.01.2013 у справі № 5011-44/19029-2012 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Брок» (далі за текстом - ТОВ «Профіт Брок»), припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, задоволено клопотання заявника (боржника) та призначено ліквідатором у справі № 5011-44/19029-2012 голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) боржника - Люлькова О.М. та інше.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва ДПС (далі за текстом - ДПІ) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду міста Києва від 09.01.2013 у справі № 5011-44/19029-2012 та припинити провадження у справі № 5011-44/19029-2012.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 у складі колегії суддів: головуючого судді - Доманської М.Л., суддів: Гарник Л.Л., Шипка В.В., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.03.2013 о 10:10.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. на лікарняному та судді Шипка В.В у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Гарник Л.Л., судді - Верховець А.А., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 у справі № 5011-44/19029-2012 апеляційну скаргу ДПІ прийнято до провадження у новому складі суду:головуючий суддя - Гарник Л.Л., судді - Верховець А.А., Пантелієнко В.О. та відкладено розгляд даної справи на 10.04.2013.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипко В.В. від 10.04.2013 у зв'язку з виходом судді Доманської М.Л. з лікарняного та перебуванням судді Верховця А.А. у відпустці сформовано судову колегію для розгляду справи № 5011-44/19029-2012 у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді - Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 у справі № 5011-44/19029-2012 розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.05.2013.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Профіт Брок" просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДПІ та залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 09.01.2013 у справі № 5011-44/19029-2012.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.05.2013 ліквідатор не з'явився, про причини неявки суд не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.
Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ліквідатора, за наявними у справі матеріалами.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дана справа порушена судом за процедурою, передбаченою ст. 51 Закону.
Відтак, незаконна ліквідація боржника за процедурою, перебаченою ст. 51 Закону, унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після перевірки суб'єкта господарювання, оскільки з моменту внесення до державного реєстру рішення суду про визнання боржника банкрутом, в останнього не можуть виникати податкові зобов'язання.
Наведене дозволяє зробити висновок про право податкового органу на оскарження судових актів про ліквідацію боржника у процедурі банкрутства в порядку ст. 91 ГПК України, як судових актів, за наслідком прийняття яких змінюєтья правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати податкові зобо'язання.
Вказане обґрунтовує право податкового органу на апеляційне оскарження у даному випадку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
З матеріалів даної справи вбачається, що 26.12.2012 ліквідатор ТОВ "Профіт Брок" звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону.
Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
За ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
За ч. 8 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) зазначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 59 ГК України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.
Відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України. (З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові № 08/172 від 10.06.2008 у справі №15/682-б)
До вказаної заяви боржника додані документи: рішення загальних зборів учасників ТОВ "Профіт Брок" від 07.10.2011 про ліквідування ТОВ "Профіт Брок" та призначення ліквідатором ТОВ "Профіт Брок" Кучму О.М., рішення загальних зборів учасників ТОВ "Профіт Брок" від 04.11.2011 про проведення ліквідаційної процедури, копія оголошення про ліквідацію Боржника у друкованому виданні "Урядовий кур'єр" від 25.10.2011 № 197 (4595), довідка про кредиторську заборгованість від 21.12.2012 № 1-211212, довідка про дебіторську заборгованість від 21.12.2012 № 2-211212, довідка про відсутність майна від 21.12.2012 № 3-211212, фінансовий звіт ТОВ "Профіт Брок" станом на 30.09.2012, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Профіт Брок" від 14.12.2012, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.12.2012, копія Статуту Боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд даної апеляційної скарги для надання суду (за наявності) доказів того, що Боржник у передбачений чинним законодавством строк повідомляв податкові органи про припинення Боржника шляхом його ліквідації (заяву про припинення платника податків за формою №8-ОПП із підтвердженням дати отримання цієї заяви Боржника відповідним податковим органом) та докази того, що Боржник відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України своєчасно помістив повідомлення про припинення юридичної особи Боржника у спеціальному друкованому засобі масової інформації, в якому публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи (спеціальний Бюлетень державного реєстратора долучити до справи).
15.05.2013 через відділ документального забезпечення документів Київського апеляційного господарського від представника ТОВ "Профіт Брок" та ДПІ надійшли клопотання про долучення до матеріалів даної справи - фінансового звіту ТОВ "Профіт Брок" станом на 31.12.2011, заяви про припинення платника податків за формою №8-ОПП та доказ того, що Боржник відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України помістив повідомлення про припинення юридичної особи Боржника у спеціальному друкованому засобі масової інформації, а саме - Бюлетень державної реєстрації № 193(28) про припинення юридичної особи.
Вказані докази долучені судом апеляційної інстанції до матеріалів даної справи.
Визнаючи ТОВ "Профіт Брок" банкрутом в порядку ст. 51 Закону, господарський суд м. Києва в своїй постанові виходив з того, що фінансовий стан боржника характеризується неплатоспроможністю та кредиторська заборгованість не може бути погашена внаслідок недостатності майнових активів боржника.
Суд першої інстанції вірно посилається на те, що згідно з ч. 2 ст. 51 Закону, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
Оскільки ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а також за наявності інших ознак, що свідчать про неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх сплати, враховуючи позицію Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, викладену в постанові від 10.06.2008 у справі № 15/682-б, у суду є всі підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Положеннями ст. 51 Закону не визначений порядок або особливості здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, тому ліквідаційна процедура щодо боржника, що ліквідується власником, здійснюється відповідно до вимог, передбачених розділом III Закону - "Ліквідаційна процедура".
В апеляційній скарзі апелянт, посилається на те, що до заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, не додані докази здійснення повідомлення комісією з припинення юридичної особи в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, вчасного повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку та проходження податкової перевірки згідно ст. 60 Господарського кодексу України, як необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону.
Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, наведені ДПІ в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду м. Києва від 09.01.2013 у справі № 5011-44/19029-2012. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної ухвали, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного вище та, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 09.01.2013 у справі № 5011-44/19029-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 5011-44/19029-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений 17.05.2013
Головуючий суддя Доманська М.Л.
Судді Гарник Л.Л.
Пантелієнко В.О.