ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.12.06 р. Справа № 32/337пн
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін
від позивача: Волчкова І.Ю. - довіреність від 01.11.2006р.
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 28.11.06р.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Союздрук” Донецької області м. Донецьк
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Слов'янськ
про звільнення нежитлового приміщення
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Союздрук” Донецької області м. Донецьк, 16.10.06р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Слов'янськ про звільнення нежитлового приміщення.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що: 1) всупереч приписів ст. 793 ЦК України між сторонами був укладений договір оренди від 01.04.06р.; 2) в силу ст.ст. 203, 209, 215, 220 ЦК України (недодержання нотаріальної форми) тягне за собою нікчемність правочину; 3) відсутні законні підстави для користування приміщенням.
20.11.06р. позивачем була надана заява про зміну підстави та предмету позову, в якій він змінює підстави позову та просить визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.06р. Вказана заява не приймається судом до розгляду, оскільки відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, в цій же заяві змінено одночасно і предмет і підстави позовних вимог - тобто взагалі заявлені нові позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що: 1) при укладанні договору сторони не обумовлювали, що він підлягає нотаріальному посвідченню; 2) об'єктом оренди за договором є кіоск, тобто тимчасова споруда, яка не є нерухомим майном; 3) вимоги чинного законодавства щодо нотаріального посвідчення договорів оренди стосується тільки оренди нерухомого майна.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.
01.04.06р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення, згідно з яким орендодавець передає, а орендатор приймає в строкове, відплатне користування нежитлове приміщення - кіоск, загальною площею 6,00кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Строк оренди встановлений з 01.04.06р. по 31.03.2011р. (пункт 1.4 договору).
Статтею 793 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Суд, з'ясовуючи питання - чи є об'єкт оренди нерухомими майном, витребував від позивача докази, які підтверджують віднесення його до об'єктів нерухомості. Проте, доказів, які б підтверджували, що кіоск, розташований по АДРЕСА_1 є нерухомістю, позивачем не надано.
Крім того, самим представником позивача в судовому засіданні та в заяві про зміну підстави та предмету позову підтверджено, що предметом договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.06р. є рухоме майно.
Як вбачається з договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.06р. сторони не домовлялись про те, що цей договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Суд зауважує на тому, що лише назва договору оренди, як договору нежитлового приміщення, та застосування в його тексті щодо об'єкту оренди терміну „нежитлове приміщення”, не дають підстави для визначення кіоску об'єктом нерухомості.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що твердження позивача про нікчемність договору оренди, внаслідок недотримання нотаріальної форми - є безпідставними.
Як слід, договір оренди є дійсним, та у відповідача є належні правові підстави користування об'єктом оренди.
Враховуючи викладене, підстав для звільнення спірного приміщення відповідачем в теперішній час не має, і тому, позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 181, 203, 204, 209, 215395, 396, 759 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Союздрук” Донецької області м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Слов'янськ про звільнення нежитлового приміщення.
Повний текст рішення підписаний 07.12.06р.
Рішення набирає законної сили 18.12.06р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя Сковородіна О.М.