Справа № 22ас-228
Головуючий в 1-й інстанції Сурніна Л.О. Доповідач : Медведєва Л.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2006 року Колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Відєнєєвої О.П.
Галан Н.М.
при секретарі - Михайлової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду М.Луганська від 07 грудня 2005 року по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 про відміну постанови про порушення митних правил,
ВСТАНОВИЛА ;
Оскаржуваною постановою у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про відміну постанови № НОМЕР_1 заступника начальника Луганської митниці про порушення митних правил відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить визнати постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 07.12.2005. нечинною і закрити провадження по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про місце та час судового засідання його повідомлено належним чином.
Позивачка в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила скасувати постанову суду і справу закрити, та пояснила при цьому, що Відкрите акціонерне товариство „ Об'єднання Склопластик „ міста Сєвєрородонецька на час митного оформлення вантажної митної декларації / січень - лютий 2005 року / мало велику суму на відшкодування з бюджету з податку на додану вартість, а заплатити готівкою або без готівкою підприємство не мало можливості. Кожен раз при отриманні нової партії неоксилов, підприємство проводить контроль і випробування на придатність в дослідно-промислових партіях. Лише після отримання позитивних результатів продукт запускається у виробництво. Відповідно до висновку експерта Луганської регіональної торгово-промислової палати № НОМЕР_2 товар № 2 відповідає коду, який був зазначено нею в вантажній декларації на товар. У відповідності ст..75 Митного кодексу України нею при заповненні вантажної накладної були застосовані коди на товари, які були зазначені у товаросупровідних документах. Судом першої інстанції порушені норми статті 355 Митного кодексу України, відповідно до якої підставою для накладення штрафу є заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або
зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений чинним законодавством. Під час розгляду справи було встановлено, що сплата ставки мита у розмірі 10% від вартості товару була здійснена у повному обсязі.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу позивачки, пояснила, що на час винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про порушення митних правил, підприємством було сплачено мито у розмірі 10%.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові матеріали по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги встановила наступне.
Звернувшись до суду з позовною заявою, позивачка ОСОБА_1 в обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що 24.03.2005.заступником начальника Луганської митниці була винесена постанова № НОМЕР_3 про порушення нею митних правил, якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500 гривень. Дану постанову вона вважає незаконною, оскільки висновки в неї не відповідають дійсним обставинам справи. 25.01.2005. нею була оформлена вантажна митна декларація на підставі пакету документів на вантаж-водні дисперсії. На товар №2 нею було вказано код, який відповідає УКТВЕД, цей продукт не був віднесений позивачкою до товару №!, оскільки в сертифікаті вказані продукти мають різні фізичні і хімічні властивості, у зв'язку з чим вона кваліфікувала продукти під різними кодами. 16.05.2005. інспектором митного посту „Сєвєродонецьк „ був складений протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил за статтею 355 Митного кодексу України. Вважає, що в її діях відсутня вина та просила відмінити постанову про порушення нею митних правил та закрити справу.
Судом першої інстанції було встановлено, що 25.01.2005. на митному посту ,. Сєвєродонецьк „ була прийнята до оформлення вантажна митна декларація, в якій був заявлений вантаж ВАТ „ Склопластик „ - складні поліефіри. При оформленні даного вантажу інспектором митного посту було прийнято рішення про залучення до оформленні митної лабораторії, відділу контролю митної вартості, у зв'язку з тим, що товар був складним хімічним складом. Для проведення дослідження були взяті проби на підставі вимог статті 75 Митного кодексу України і 27.01.2005. направлені в хімічну лабораторію м.Донецька, була одержана довідка експерта № НОМЕР_4, на підставі якої було ухвалене рішення про зміну кодів двох найменувань товарів, вказаних в вантажній митній декларації, у зв'язку з чим ставка мита складає 10%, ця зміна кодів вплинула на зміну ставки державного мита.
Судом також взято до уваги такі обставини, що ОСОБА_1 не є фахівцем у області хімії і, одержавши супровідні документи на вантаж, не могла достовірно знати про те. що «ІНФОРМАЦІЯ_1» має саме той хімічний склад, який вказаний в товаросупровідних документах. Судом також взято до уваги, що в сертифікаті випробувань по НОМЕР_5, який прикладався до товаросупровідних документів, вказано, що цей документ не звільняє одержувача від його обов'язків перевірки одержуваних товарів і випробування продукту на його придатність, тому посилання позивачки на те, що вона покладалася на товаросупровілні документи, спростовується вищезазначеним, тобто в її діях присутні ознаки вини у формі необережності.
В постанові судом першої інстанції відповідно до вимог ст..163 КАС України зазначені мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Доводи позивачки в апеляційній скарзі на ту обставину, що на момент розгляду заступником начальника Луганської митниці протоколу про порушення митних правил ВАТ "Склопластик" перерахувало до бюджету 10% мита, що свідчить про не винуватість позивачки в скоєні правопорушення, не можуть бути прийняті до уваги, так як на момент складання протоколу було встановлено, що дії позивачки по класифікації товару могли привести к недоборам митних платежів до державного бюджету.
При викладених обставинах колегія суддів вважає залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду без змін, так як суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160,195,198,200 КАС України, УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду М.Луганська від 07 грудня 2005 року по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 про відміну постанови про порушення митних правил залишити без задоволення, постанову суду без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.
Головуючий