Справа №812/4929/12

Пр.№2/812/2600/12

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2012 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Красняк О.С.

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №812/4929/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено в ході розгляду справи, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дочкою повноліття, посилаючись на те, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбу, добровільно надавати матеріальну допомогу відповідач відмовляється, тому вона вимушена звернутися до суду.

Позивач в судовому засіданні уточнений позов підтримала та просила суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач уточнений позов визнав повністю та суду пояснив, що перебуває з позивачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають неповнолітню дочку. Оскільки шлюбні стосунки у нього з позивачем не склалися, проживає окремо та надає матеріальну допомогу продуктами харчування на утримання дитини, іншої сім'ї та інших дітей не має, непрацездатних членів сім'ї не утримує, проти аліментів не заперечує.

Згідно ч.4 ст.174 Цивільно-процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі свідоцтва про шлюб від 20.07.2007 року, серії НОМЕР_1, виданого Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, встановлено, що 20.07.2007 року сторони уклали шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний запис №295 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження від 11.05.2012 року, серії НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, сторони є батьками неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Згідно довідки вих.№907 від 22.05.2012 року, виданої Кушугумською селищною радою Запорізького району, встановлено, що дитина знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1, проживає разом з нею (а.с.7).

На підставі довідки про доходи вих.№114 від 05.06.2012 року, виданої відокремленим структурним підрозділом «Дистанція колії Запоріжжя-1»Державного підприємства «Придніпровська залізниця», встановлено, що ОСОБА_2 працює на зазначеному підприємстві, його загальна сума доходу за період з грудня 2011 року по травень 2012 року склала 21394,16 гривень (а.с.8).

Відповідно до виписки із акта огляду МСЕК, серії АД, №187157, ОСОБА_1 має третю групу інвалідності.

У судовому засіданні були також дослідженні медичні довідки про стан здоров'я ОСОБА_3

Отже, на даний час дитина знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1, проживає разом з нею. Добровільно відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є працездатним.

Згідно ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільно-процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, а також те, що відповідач визнав позов повністю, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.180-183 СК України, ст.ст.174, 209, 214-215, 367 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, починаючи з 09.07.2012 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков