Справа № 139/429/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Коломійцевої В.І.,
при секретарі Мельник А.О.,
за участю сторін провадження:
прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в смт Муровану Курилівці кримінальне провадження №12013010230000071 за підозрою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2012 року близько 20 год. маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 21063, д.н.з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, жителю АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу пройшов на територію домоволодіння ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2 прокрутивши серцевину замка запалювання руками, увімкнув запалення автомобіля, та в подальшому за допомогою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким він попередньо повідомив, що автомобіль йому під особисту відповідальність дав син власника - ОСОБА_7, штовхаючи викотили даний транспортний засіб з подвір'я та намагаючись завести двигун автомобіля, штовхали його дорогою в бік сільської ради с.Конищів Мурованокуриловецького району, де до них приєднались ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яким ОСОБА_1, також повідомив, що йому автомобіль довірено сином власника. Штовхаючи зазначений автомобіль на протязі часу з 20 год. до 22 год. 19.12.2012 року завести його не змогли та повернули на попереднє місце - на територію домоволодіння ОСОБА_3
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.
18 квітня 2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Відповідно до угоди про примирення потерпілий ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України, щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди, яка відшкодована підозрюваним в повному обсязі, щодо узгодженого покарання у виді 4 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з призначенням однорічного іспитового строку та покладанням обов'язків передбачених п.3 та 4 ч.1 ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи встановлені слідством. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_2 судовому засіданні підтвердив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України. Просив затвердити укладену угоду про примирення від 18 квітня 2013 року та призначити узгоджене сторонами покарання. Також потерпілий пояснив, що матеріальна шкода йому відшкодована повністю. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, він не має.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також прокурор просив долучити до обвинувального акту та угоди про примирення матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілому.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного та потерпілого про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, яке враховуючи положення ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення обвинуваченого суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового провадження не встановлено.
Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної 18 квітня 2013 року в кримінальному провадженні №1кп-27/13 (ЄРДР №12013010230000071) між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1
За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке відповідає санкції статті 289 КК України, узгоджене сторонами в угоді про примирення, а саме: у виді 4 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з призначенням однорічного іспитового строку та покладанням обов'язків передбачених п. 3 та 4 ч.1 ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 371, 374, 394, 395, 468, 469, 471, 473, 474, 475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду від 18 квітня 2013 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному проваджені за №1-кп-27/13-к (ЄРДР №12013010230000071), по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з призначенням однорічного іспитового строку та покладанням обов'язків передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
До набрання вироком законної сили, до засудженого ОСОБА_1 застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Зобов'язати ОСОБА_1 не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду.
До обвинувального акта та угоди про примирення долучити матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, з підстав передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя