Справа № 139/255/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Коломійцевої В.І.

при секретарі Мельник А.О.

з участю позивача ОСОБА_1

його представника-адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи вимоги тим, що з 16 травня 2008 року по 25 червня 2012 року він з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась дочка ОСОБА_5. В період шлюбу за спільні кошти ними було придбано житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1. Даний будинок був придбаний у ОСОБА_6 за 12000 гривень внаслідок усної домовленості про купівлю-продаж. В підтвердження домовленості та передачі коштів ОСОБА_6 була дана розписка. З-за браком коштів нотаріальне оформлення купівлі-продажу не проводилося. На даний час він з відповідачкою не може дійти домовленості щодо повернення йому частини спільних коштів використаних на придбання будинку, оскільки остання продовжує в ньому проживати, а тому був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, та просили суд за обставин, викладених в позові його задовольнити. Додатково позивач суду пояснив, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 ними за спільні кошти було придбано житловий будинок з господарськими спорудами у ОСОБА_6. У зв'язку з браком коштів, внаслідок усної домовленості про купівлю-продаж житлового будинку його колишньою дружиною продавцю було передано кошти в сумі 12 000 гривень. На підтвердження цього ОСОБА_6 була надана розписка. 25 червня 2012 року рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області шлюб між ними було розірвано. Відповідач залишилася проживати у будинку, який був придбаний за спільні кошти, повертати частину спільних коштів відмовляється, тому просить суд визнати за ним та відповідачкою право спільної сумісної власності на грошові кошти в сумі 12000 грн. та зобов"язати відповідачку повернути йому 6000 гривень використаних на придбання будинку.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала частково та погодилася сплатити на користь позивача частину коштів за які було придбано будинок у с. Біляни Мурованокуриловецького району в сумі 4 тисячі гривень. Вказала, що дійсно будинок був придбаний під час шлюбу з позивачем за їх спільні кошти. Однак, нотаріальне оформлення купівлі-продажу будинку ними не проводилося у зв"язку із браком коштів. Зазначила, що на даний час має намір належним чином оформити право власності на будинок. В судових дебатах просила в задоволенні позову відмовити.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суду пояснили, що 24 жовтня 2011 року вони були присутніми при передачі грошових коштів ОСОБА_9, ОСОБА_6 за житловий будинок по АДРЕСА_1. Проте точно сказати, яка саме сума була передана не можуть, оскільки її не перераховували.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, суду пояснив, що він продав свій будинок подружжю ОСОБА_1 за кошти в сумі 12 тисяч гривень. Будинок вони не оформляли через брак коштів, а натомість на підтвердження домовленості ним була написана розписка в приміщенні Попелюхівської сільської ради в присутності голови та секретаря сільської ради.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 травня 2008 року.

Від спільного проживання у колишнього подружжя народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.7).

Шлюб між сторонами було розірвано за рішенням суду 25 червня 2012 року (а.с.6) .

Під час перебування сторін в шлюбі, а саме 24.10.2011 року ними був придбаний житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 .

Даний будинок був придбаний у ОСОБА_6 за усною домовленістю про що свідчить розписка останнього з якої слідує, що він 24 жовтня 2011 року прийняв від ОСОБА_9 кошти в сумі 12 тисяч гривень за проданий будинок АДРЕСА_1 та не має до неї з приводу цього жодних претензій.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України та ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), і вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.61 СК України об"єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя.

У відповідності до вимог п.п.23-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.

В судовому засіданні позивач своїми показами та показами свідків, довів суду, що під час проживання у шлюбі з ОСОБА_3 ними був придбаний житловий будинок в АДРЕСА_1 за кошти в сумі 12 тисяч гривень, які належали їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як встановлено судом між сторонами відсутні будь-які домовленості щодо поділу вищевказаного спільного майна, шлюбний договір вони з відповідачем не укладали, а тому при поділі майна їх частки мають бути рівними, і за позивачем має бути визнано право власності на 1/2 частину спільного майна - 6000 гривень.

Також з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені ним при подачі позову до суду, в сумі 229,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 372 ЦК України, п.п.23-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на грошові кошти в сумі 12 тисяч гривень.

Зобов'язати ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 кошти у сумі 6 (шість) тисячь гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев"ять) грн., 40 коп.

На рішення протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Суддя ____________________