Справа № 139/370/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Коломійцевої В.І.,

при секретарі Мельник А.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

свідка ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи тим, що 22 липня 2012 року він надав відповідачу в борг грошові кошти в сумі 3000 гривень. В підтвердження цього відповідачем була надана розписка, в якій вона зобов'язується повернути дану суму грошей ОСОБА_1 в трьохмісячний термін. Однак, в порушення даної угоди, відповідач в зазначеній термін кошти не повернула. На його неодноразові звернення з вимогою про повернення грошей, не реагує.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за обставин викладених у позовній заяві, суду додатково пояснив, що на прохання своєї дружини позичив відповідачки 3000 гривень, які остання зобов"язалася повернути протягом трьох місяців про що надала розписку. Однак до цього часу гроші не повернула, місце її знаходження не відоме, номер телефону вона змінила. Просив стягнути з відповідачки на його користь 3000 гривень, а також судові витрати в сумі 229,40 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином через оголошення у пресі. Згідно ст.74 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. Суд вважає можливим, відповідно до ст.ст.76,169,224 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, та враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 22 липня 2012 року вона була присутня при тому як її сусід ОСОБА_1 позичив ОСОБА_3 3000 гривень, а остання в її присутності зобов"язалася повернути дану суму грошей в трьохмісячний термін про що написала розписку.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1047 ч. 2 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути продавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 207 ч.1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником ОСОБА_3 22.07.2012 року була написана розписка про отримання нею позики в сумі 3 000,00 грн., що свідчить про факт укладення договору позики.

Сторонами при укладенні договору позики було визначено строк повернення позики - три місяці, тобто до 22.10.2012 року.

Таким чином, сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору щодо його предмету і строку виконання і даний договір відповідає вимогам ст. 1046 ЦК України.

В установлений строк відповідач ОСОБА_3 не виконала своє зобов'язання, про що свідчить наявність у позивача оригіналу боргової розписки, тим самим порушила вимоги ст. 1049 ЦК України, згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути борг за договором позики в сумі 3000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 207, 218, 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 3000 (три тисячі) грн., 00 коп., та судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн.40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення суду виготовлене 14.05.2013 року.

Суддя