Справа № 1-7

2007 рік

ВИРОК

ім'ям України

« 26 » грудня 2007 року         м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого:  судді    Мовчана О.Г.

при секретарі:Зверєвої Е.С.

за участю:    прокурора          Мірошниченко С.С.

підсудного      ОСОБА_1

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   кримінальну   справу   за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у місті Міас Челябінської області, руського, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,

судимого 16 лютого 1995 року Запорізьким обласним судом за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.3 ст. 140, ч.3 ст.142 КК України до семи років позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 28 серпня 2000 року,

справа порушена та призначена до розгляду за ч.2 ст. 196-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2000 року відповідно до постанови судді Вільнянського районного суду Войнаровського А.Л., у відношенні ОСОБА_1 строком на два роки починаючи з 28 серпня 2000 року.

08 вересня 2000 року відповідно до постанови начальника Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області Булгак B.C. у відношенні ОСОБА_1 встановлені наступні обмеження:

·        Заборона виїзду за межі Василівського району без дозволу керівництва Василівського РВ УМВС України.

·        Заборона відвідування торгівельних точок, ресторанів, кафе, барів, де дозволено продаж спиртних напоїв на розлив для їх вживання;

·        Заборона виходу з будинку за місцем проживання АДРЕСА_1 в період часу з 22-00 год. До 06-00 год. Наступного дня.

·        З'являтися на реєстрацію до Василівського РВ УМВС кожний 1, 2, 3 та 4 понеділок кожного місяця.

03       листопада 2000 року, ОСОБА_1 не маючи дозволу керівництва Василівського РВ, за власним бажанням виїхав за межі Василівського району,

чим порушив вимоги п. 1 встановлених стосовно нього обмежень, в наслідок чого був підданий адміністративному стягненню за ст.187 КУпАП у вигляді штрафу розміром 51 грн.

04 18 січня 2001 року, ОСОБА_1 в порушення вимог п.3 встановлених обмежень, о 23-00 год. Був відсутній за місцем проживання в наслідок чого був підданий адміністративному стягненню за ст.187 КУпАП у вигляді штрафу розміром 51 грн.

16 березня 2001 року, ОСОБА_1 в порушення вимог п.1 встановлених обмежень, не маючи дозволу керівництва Василівського РВ УМВС, самовільно залишив визначене місце проживання й виїхав за межі Василівського району.

Досудовим слідством, дії ОСОБА_1 кваліфіковано як вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 196-1 КК України в редакції 1961 року, як самовільне залишення піднаглядним місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а так само неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд при звільненні з місць позбавлення волі.

В судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1, свою вину в інкримінуємому йому протиправному діянні визнав повністю, повідомивши суду, що факти викладені в постанові про притягнення в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку повністю відповідають дійсності й просив суд визнати недоцільним дослідження всіх обставин по справі, оскільки ним не оспорюють ся кваліфікація Інкримінованого протиправного діяння й обставини його вчинення. Вчинення злочину пояснив тяжким матеріальним становищем та безвідповідальним ставленням до можливих наслідків.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнав не доцільним подальше дослідження доказів по справі, оскільки підсудним не оспорюються фактичні обставини справи і кваліфікація інкримінованого йому противоправного діяння.

Знаходячи обвинувачення доказаним, суд вважає, що органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано як вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 196-1 КК України в редакції 1961 року, як самовільне залишення піднаглядним місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а так само неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд при звільненні з місць позбавлення волі, проте в зв'язку з набранням чинності КК України в редакції 2001 року, керуючись ст.ст.4, 5 та «Прикінцевими та перехідними положеннями» вище зазначеного КК України, суд вважає за потрібне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.2 ст. 196-1 КК України в редакції 1960 року на ст.395 КК України в редакції 2001 року, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Речові докази по справі відсутні.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості, мотиви, характер, обставини вчиненого ним противоправного діяння, приймає до уваги щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що визнається пом'якшуючими покарання обставинами, і, з урахуванням особи підсудного, його бажання стати на путь виправлення, матеріалів, що характеризують особу, його сімейного стану, осудного відношення до вчиненого, на підставі яких суд дійшов до висновків, що підсудний перестав бути суспільно - небезпечним, в зв'язку з чим на підставі положень ч.5 ст.7 КПК України и ст.48 КК України, суд вважає можливим з метою перевиховання, звільнити підсудного від відбуття покарання, передбаченого санкцією ст.395 КК України.

Керуючись ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 5, 48, 395 та «Прикінцевими та перехідними положеннями» КК України, ст.ст.7, 323-324 КПК України, суд -

ПРИСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст.395 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести місяців арешту.

Згідно ч.5 ст.7 КПК України, ст.48 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання - звільнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція в Запорізький апеляційний суд через Василівський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з моменту оголошення.