Справа № 162/252/13-ц
Провадження № 2/162/87/2013
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2013 року селище Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Глинянчука В.Д.,
при секретарі Оласюк Л.П.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 збитки в сумі 7188 гривень та 5 тисяч гривень моральної шкоди.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що в урочищі Біля Зосі, що у селі Ветли Любешівського району Волинської області, він орендує земельну ділянку. Навесні 2012 року площу у 0,07 гектара наполовину засіяв столовими та кормовими буряками. Для того, щоб виростити належний урожай коренеплодів він удобрив ділянку перегноєм, двічі її переорав (на зиму та навесні), підживив ґрунт добривом "Агролайф" у кількості 25 кілограмів, яке придбав за 125 гривень. Для засіву також купував 0,5 кілограма насіння столового буряка та кілограм кормового (вартість насіння столового буряка 60 гривень за кілограм, кормового -- 66 гривень).
16 вересня 2012 року відповідач, випасаючи череду спільних корів, через свою недбалість допустив знищення худобою належних позивачу посівів столового та кормового буряка.
Середня врожайність буряків по Любешівському районі становить 3-4 тонни. Ринкова вартість кілограму столового буряка становить 3,5 гривень, кормового - 1,5 гривень. Оскільки на його земельній ділянці виросло приблизно 2 тонни кормового буряка та тонна столового, то завдані збитки позивач оцінює таким чином: 2 тисячі кілограмів столового буряка ? 1,5 гривень (вартість кілограма кормового буряка) = 3 тисячі гривень; 1 тисяча кілограмів столового буряка ? 3,5 гривень = 3500 гривень.
Крім цього, позивач поніс витрати, пов'язані з послугами адвоката, у сумі 500 гривень.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважає, що у зв'язку з знищенням посівів буряків йому було завдано збитків на суму 7188 гривень.
Крім цього, внаслідок знищення майна позивачу та його рідним було завдано моральної шкоди. На вирощування сільгосппродукції було затрачено багато матеріальних та моральних зусиль. Він, його пристаріла мама, вагітна дружина саджали, інколи за несприятливих погодних умов прополювали посіви, сподівались отримати хороший урожай. Кормові буряки позивач планував згодувати худобі, столові - продати. Через недбалість ОСОБА_2 позивач та його сім'я змушені купувати додаткові корма для худоби, у зв'язку з цим вони позичали кошти. Крім цього, позивач витрачав час на поїздки до органів місцевого самоврядування, інших виконавчих органів з метою захисту свого порушеного права. Відповідач насміхається з нього, провокує сварки. Зазначене завдало стресу йому та його близьким, вплинуло на його здоров'я. Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача 5 тисяч гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в межах заявлених вимог. Заявив клопотання допитати його в якості свідка.
Відповідач проти позову заперечив. Визнав, що згідно усталеного у селі Ветли звичаю пастух, які випасає належну односельчанам худобу в порядку черги, відповідає за завдану шкоду. 16 вересня 2012 року він випасав череду корів поблизу урочища Біля Зосі на території Ветлівської сільської ради та допустив псування худобою буряків, які належали позивачу. Разом з тим, вважає, що ОСОБА_1 не подано належних доказів, які б вказували на розмір завданого ним збитку. Вважає, що 3-5 хвилин під час яких до десяти корів перебували на полі позивача не могли завдати шкоди на заявлену суму. Подані позивачем докази не підтверджують розміру завданих збитків, також не представлено будь-яких доказів завдання ОСОБА_1 моральної шкоди. Заявлений позов вважає своєрідною помстою, адже в межах розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (далі -- КК) з позивача в його користь стягнуто 5 тисяч гривень моральної шкоди. Він пропонував позивачу в якості компенсації придбати дві тонни бурякового жому тощо.
Відповідно до статті 60, частини 1 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім наявності підстав звільнення від доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У судовому засіданні судом досліджено такі докази.
Матеріали адміністративної комісії Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області про вчинення ОСОБА_2 адміністративного проступку, передбаченого статтею 104 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), згідно яких провадження у справі не розпочиналось на підставі пункту 7 статті 247 КУПАП.
Довідку Любешівської державної сортодослідної станції від 24 січня 2013 року № 3 про те, що вартість кормового становить 1,50 гривень за кілограм, столового - 3,5 гривень, а вартість насіння відповідно 60 гривень та 66 гривень за кілограм.
Довідку підприємця ОСОБА_4 від 28 січня 2013 року про те, що вартість 25 кілограмів добрива "Агролайф" у магазині "Зелений світ" у 2012 році становила 125 гривень.
Договір оренди землі від 13 грудня 2011 року, згідно якого ОСОБА_1 орендував у Ветлівської сільської ради земельну ділянку в урочищі П'ятнище площею 0,20 гектара.
Довідку Головного управління статистики у Волинській області від 08 квітня 2013 року про врожайність столових буряків та кормових коренеплодів в сільськогосподарських підприємствах області.
Крім цього, в судовому засіданні досліджувались матеріали кримінальної справи № 0309/8619/2012 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КК.
Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1 суду показав, що близько 17 години 16 вересня 2012 року йому подзвонили та повідомили про те, що ОСОБА_2 випасає корови на його полі. Коли він приїхав, то побачив, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 розпивав спиртні напої, а худоба паслась на його буряках. Урожай було знищено повністю, він зібрав лише 100-150 кілограмів пошкоджених буряків. Насіння буряка, добрива купував на ринку у селі Ветли з рук у кого не пам'ятає. У зв'язку з потравою врожаю коренеплодів та для того, щоб прогодувати худобу, він купував корми, на що затратив приблизно 3 тисячі гривень.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що дійсно 16 вересня 2012 року разом з ОСОБА_2 розпивав спиртне на полі в урочищі Біля Зосі. Відповідач при цьому випасав череду корів. ОСОБА_2 не догледів приблизно 10 корів, які зайшли "у шкоду", де паслись близько півгодини. На чиє поле зайшла худоба і що там було засіяно він не бачив. Згодом приїхала сім'я ОСОБА_1, які почали сваритись. Він утік додому.
Свідок ОСОБА_6, мати позивача, суду показала, що з часу як подзвонили її сину та повідомили про потраву худобою буряків та до моменту їх приїзду на поле минуло більше години. Приїхавши на місце, вони побачили, що ОСОБА_2, який мав дивитись за худобою, розпиває спиртне з ОСОБА_5, а стадо корів (23-25 голів) пасеться на належних позивачу буряках. Урожай коренеплодів було знищено повністю. Про подію повідомили дільничного інспектора міліції. За посівами доглядала вагітна дружина з дітьми, які неодноразово прополювали буряки тощо. Їй відомо, що для підживи ґрунту було використано міндобрива: по "одному мішку" селітри та нітроамофоски, за які заплатили 400 гривень; а також 25 кілограмів "Агролайфу". Вона зверталась до ОСОБА_2 з пропозицією компенсувати втрати урожаю буряків, на що той відмовився.
Свідок ОСОБА_7 підтвердив показання ОСОБА_6 щодо участі у догляді за посівами буряків вагітної дружини позивача та їх дітей. Після потрави він бачив поле ОСОБА_1: буряки були переважно знищені.
Відповідно до частини 1 статті 1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно абзацу 3 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
Суд констатує, що ступінь знищення врожаю, розмір завданої шкоди відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (постанова Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року) документально не підтверджено.
Показання позивача в якості свідка з цього приводу, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, містять суперечності щодо кількості корів, які перебували на засіяному буряками полі, часу потрави посівів.
Також не надано документальних даних про площу засіяних буряків, їх пропорції.
На підтвердження вартості кілограму буряків, його насіння, ОСОБА_1 подано довідку Любешівської державної сортодослідної станції. У цій довідці, проте, не зазначено, що це ринкова вартість коренеплодів, насіння тощо.
Таким чином, суд констатує відсутність можливості визначення розміру завданої позивачу шкоди, пов'язаної з знищенням посівів буряків, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" позивач не підтвердив будь-якими доказами факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру, з чого він виходив при визначенні її розміру тощо.
Позивач вказує, що у зв'язку з потравою буряків він зазнав стресу, однак за медичною чи психологічною допомогою з цього приводу не звертався.
Будь-яких доказів щодо обґрунтування моральної шкоди суду не надав.
Відносно завдання моральних страждань близьким родичам ОСОБА_1, то суд не має права вирішувати це питання, адже позов в їх інтересах не заявлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в частині стягнення моральної шкоди.
У зв'язку з відмовою у позові понесені ОСОБА_1 судові витрати, втому числі і на правову допомогу, відповідно до статті 88 ЦПК не відшкодовуються.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213-215 ЦПК, на підставі статей 23, 1166, 1264 ЦК, пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від № 4 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд, --
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук