Справа № 1-124/12 Головуючий у І інстанції Лисенко Вл.

Провадження № 11/780/513/13 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко В.В.

Категорія 3 16.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

« 16» травня 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - ОРЕЛ А.І.,

суддів - НАГОРНОГО А.М. та ЗАГОРУЙКА В.В.,

за участю прокурора КРАСКІВСЬКОГО В.П., засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5, , адвоката ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції Юркової Ю.В., засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_8, та адвоката ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року, за яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) вироком Печерського районного суду м. Києва від 23.06.1987 року за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) вироком Київського міського суду від 23.07.1992 року за ст. 17, ст. 93 «А», «Ж», ч. 2 ст. 142, ст. 117, ч. 3 ст. 140 , ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2004 року за ч. 2 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 15 вересня 2010 року умовно-достроково на 3 роки 3 місяці 2 дні

засуджено за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 115 КК України - у вигляді 12 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України - у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч. 3 ст. 289 КК України - у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України, частково, у вигляді 1 року приєднано невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2004 року та остаточно призначено покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 9467 гривень 80 копійок завданої матеріальної шкоди та 900 000 гривень моральної шкоди.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 помер.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.05.2003 року за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням - іспитовим строком 1 рік; 2) вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.10.2004 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням - іспитовим строком 2 роки; 3) вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2010 року за ч. 1 ст. 309, ст. 76 КК України до 1 року позбавлення волі з випробовуванням - іспитовим строком 1 рік,

засуджено за ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 396 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України - у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч. 3 ст. 357 КК України - у вигляді 3 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України, частково, у вигляді 6 місяців приєднано до призначеного невідбуте покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2010 року та остаточно призначено покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком, ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_8 на ґрунті триваючих неприязних відносин виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 шляхом її удушення. З цією метою, готуючись до вчинення даного злочину, ОСОБА_8 за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 від мотка відірвав частину дроту, який підготував, як знаряддя вчинення злочину для здавлювання шиї ОСОБА_9, після чого по телефону назначив зустріч з ОСОБА_9 біля її місця проживання по АДРЕСА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 19 години, зустрівшись із ОСОБА_9, ОСОБА_8, переслідуючи злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 та визначивши для себе місце вчинення злочину, запропонував останній відпочити в лісовій зоні поблизу с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області, на що ОСОБА_9 погодилася, після чого вони на належному ОСОБА_10 автомобілі марки «МІТSUBISHI - Virage» державний реєстраційний знак НОМЕР_2, яким має право керувати ОСОБА_9, направилися в сторону с. Гурівщини Києво-Святошинського району Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20 години ОСОБА_8, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9, спочатку наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_9 за волосся, наніс удар головою ОСОБА_9 об задню частину автомобіля марки «МІТSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого реалізуючи свій злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь підготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_9 і здавлював її протягом 5-8 хвилин, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, в вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, 2 синці лівого передпліччя, крововиливи в м'яких покривах правої тім'яно-скроневої ділянки та в потиличній ділянці зліва, крововилив від м'якою мозковою оболонкою.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 273/Д/382 тр. від 22.11.2011 року комплекс пошкоджень в ділянці шиї, який викликав розвиток механічної асфіксії, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Смерть ОСОБА_9 наступила внаслідок закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічної асфікцією.

Умисно заподіяні ОСОБА_8 тілесні ушкодження ОСОБА_9 у вигляді закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками - смертю потерпілої ОСОБА_9, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20 години в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 покинув місце вчинення злочину, залишивши труп ОСОБА_9 на місці, а 10.09.2011 року близько 03 години з метою приховати сліди злочину разом із ОСОБА_2 повернувся на місце вчинення злочину, де продемонстрував ОСОБА_2 тіло потерпілої ОСОБА_9, пояснивши, що вчинив вбивство, після чого в присутності ОСОБА_2, облив труп потерпілої ОСОБА_9 бензином та підпалив його, в результаті чого утворилося часткове обвуглення та згоряння тіла потерпілої ОСОБА_9

Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20 год. ОСОБА_8, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, переслідуючи свій злочинний умисел на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_9, застосувати до останньої фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння, яке виразилося в тому, що ОСОБА_8 наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_9 за волосся наніс удар головою ОСОБА_9 об задню частину автомобіля марки «МІТSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого за допомогою заздалегідь приготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_9, завдавши останній тілесних ушкоджень у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 273/Д/382 тр. від 22.11.11 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, відкрито заволодів у ОСОБА_9 золотою обручкою вагою 1,85 грамів 583 проби вартістю 633,02 гривень, золотою каблучкою вагою 4,36 грами 500 проби вартістю 446,04 гривень, золотою каблучкою з діамантом вагою 1,52 грами 585 проби вартістю 3008,44 гривень, золотим ланцюжком вагою 10,61 грами 585 проби вартістю 4395,97 гривень, мобільним телефоном марки «NОКІА-Х2-01» вартістю 603,28 гривень, в якому знаходилася «флеш-карта» на 1 Гб вартістю 40 гривень, мобільним телефоном марки «SAMSUNG S5230» вартістю 439,15 гривень.

Заволодівши у ОСОБА_9 її вищевказаними золотими виробами та мобільними телефонами, ОСОБА_8 привласнив їх та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 9565,9 гривень.

Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20 год. ОСОБА_8, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, переслідуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, застосовував до ОСОБА_9 фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння, яке виразилося в тому, що ОСОБА_8 наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_9 за волосся, наніс удар головою ОСОБА_9 об задню частину автомобіля марки «МІТSUBISHI - Virage» державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого за допомогою заздалегідь приготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_9, завдавши останній тілесних ушкоджень у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 273/Д/382 тр. від 22.11.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Далі ОСОБА_8 покинув місце нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, а 10.09.2011 року близько 03 год. разом із ОСОБА_2 повернувся на місце нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, де, реалізуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою разом із ОСОБА_2 повторно незаконно заволодів належним ОСОБА_10 автомобілем марки «МІТSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, вартістю 89315,52 гривень, яким ОСОБА_9 мала право керувати. Вказаний автомобіль ОСОБА_8 та ОСОБА_2 привласнили та розпорядилися ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_10 матеріального збитку на суму 89315,52 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20 години ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9, спочатку наніс останній декілька ударів кулаками рук по обличчю, від чого остання впала на землю, після чого, схопивши ОСОБА_9 за волосся наніс удар головою ОСОБА_9 об задню частину автомобіля марки «МІТSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та наніс один удар кулаком руки по голові, після чого, реалізуючи свій злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9, тобто, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь приготовленої частини дроту, стиснув шию потерпілої ОСОБА_9 і здавлював її протягом 5-8 хвилин спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді фрагменту горизонтальної странгуляційної борозни на шиї, вогнищеві крововиливи в м'язах шиї, пошкодження суглобу під'язикової кістки, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, 2 синці лівого передпліччя, крововиливи в м'яких покривах правої тім'яно-скроневої ділянки та в потиличній ділянці зліва, крововилив під м'якою мозковою оболонкою.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 273Д/382 тр. від 22.11.2011 року комплекс пошкоджень в ділянці шиї, який викликав розвиток механічної асфіксії, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Смерть ОСОБА_9 наступила внаслідок закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією.

Умисно заподіяні ОСОБА_8 тілесні ушкодження ОСОБА_9 у вигляді закритої травми шиї, що супроводжувалося переломом під'язикової кістки і механічною асфіксією знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками - смертю потерпілої ОСОБА_9, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20 години в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, таким чином, ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий злочин передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 покинув місце вчинення злочину, залишивши труп на місці, а 10.09.2011 року близько 03 години разом із ОСОБА_2 повернувся на місце вчинення злочину, де продемонстрував ОСОБА_2 тіло потерпілої ОСОБА_9, пояснивши, що вчинив вбивство, а саме задушив ОСОБА_9 Сам же ОСОБА_8 з метою приховати сліди злочину в присутності ОСОБА_2, облив труп потерпілої ОСОБА_9 бензином та підпалив його, в результаті чого утворилося часткове обвуглення та згоряння тіла потерпілої ОСОБА_9

Отже, ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий злочин, зокрема, умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9, в правоохоронні органи про вчинений злочин не повідомив, цим самим приховав злочинця, що виявилося перешкоджанням своєчасному виявленню та розкриттю особливо тяжкого злочину.

Крім цього, 10.09.2011 року близько 03 год. ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в лісовій ділянці 32-го кварталу Ірпінського лісництва із західної сторони автошляху між с. Гурівщина та Жуків Хутір Києво-Святошинського району Київської області, маючи злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи за попередньою змовою разом із ОСОБА_8, незаконно заволодів припаркованим на даній лісовій ділянці, належним ОСОБА_10, автомобілем марки «МІТSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 вартістю 89315,52 гривень, яким ОСОБА_9 мала право керувати. Вказаний автомобіль ОСОБА_2 та ОСОБА_8 привласнили та розпорядилися ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_10 матеріального збитку на суму 89315,52 гривень.

Крім цього, 10.09.2011 року близько 03 год. після незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в салоні автомобіля марки «МІТSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, на якому рухався зі сторони с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області в напрямку м. Києва, маючи злочинний умисел на заволодіння особистими важливими документами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом їх таємного викрадення з салону вказаного автомобіля таємно викрав належні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 особисті важливі документи, зокрема, паспорт громадянки України ОСОБА_9 серії НОМЕР_3, виданий 07.08.2009 року Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, посвідчення водія ОСОБА_9 серії НОМЕР_4, виданий Вишгородським МРЕВ ДАІ у Київській області, талон до посвідчення водія ОСОБА_9 серії НОМЕР_5 виданий Вишгородським МРЕВ ДАІ у Київській області, медичну довідку ОСОБА_9 серії НОМЕР_6, закордонний паспорт ОСОБА_9, серії НОМЕР_7, виданий 19.09.2006 року, свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «МІТSUBISHI - Virage», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 серії НОМЕР_8, видане на ім'я ОСОБА_10, свідоцтво всеукраїнської спілки автомобілістів серії НОМЕР_9, видане на ім'я ОСОБА_9, які привласнив та розпорядився вказаними документами на власний розсуд.

Не погоджуючись з даним вироком прокурором, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції Юркової Ю.В., засудженим ОСОБА_2, захисником ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_8, та адвокатом ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 подано апеляції в яких вони просять:

- Прокурор - вирок Києво-Святошинського районного суду від 04.12.2012 року відносно ОСОБА_2 засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України - скасувати, та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочинів та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 396 - 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 357 - 2 роки обмеження волі. Із застосуванням ст. 70 КК України використовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Із застосуванням ст. 71 КК України - приєднати до покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Придніпрянського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2010 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 3апобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою. Не оспорюючи кваліфікації дій засудженого та доведеність його вини, апелянт вказує про невідповідність покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочинів, особі засудженого, внаслідок його м'якості, посилаючись на п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та на ст. 65 КК України. На думку апелянта суд при призначенні покарання формально врахував обставину, що засуджений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, злочини невеликої та середньої тяжкості, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шкоду, вчинену злочином не відшкодував, та навіть готовність відшкодувати потерпілим збитки не проявив. В своїх доводах апелянт вказує, що на його думку судом не враховано, що засуджений ОСОБА_2 характеризується посередньо, свою вину у вчиненні злочинів не визнав, що свідчить про те, що він не тільки не розкаявся у вчиненні злочинів, а й вчиняв всі можливі дії на його приховання, своїми показами ОСОБА_2 вводив в оману досудове слідство і суд з метою уникнення кримінальної відповідальності. Все вищенаведене, на думку апелянта, призвело до невідповідності покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину, особі засудженого, внаслідок його м'якості.

- Засуджений ОСОБА_2 - вирок Києво-Святошинського районного суду від 04.12.2012 року скасувати як незаконний та неправомірний, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд. Апелянт вказує, що вирок є незаконним, винесений з суттєвими порушеннями закону, посилаючись на ст.ст. 22, 64, 67, 323, 324, 327, 334 КПК України. На думку апелянта обвинувачення його в скоєнні злочинів ґрунтується лише на припущеннях досудового слідства, яке не підтверджується наявністю доказів в їх сукупності, які б могли вказати на наявність в його діях складу злочину. В запереченнях просить апеляцію прокурора на вирок залишити без руху і розглядати як таку, що суперечить вимогам ст. 350 КПК України, є необґрунтованою і носить формальний характер.

- Захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_8 - скасувати вирок щодо засудженого ОСОБА_8 за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, у зв'язку з однобічністю та неповнотою дізнання, досудового слідства та судового слідства; повернути справу на додаткове розслідування. На думку апелянта, розглянуті судом докази не доводять вину засудженого ОСОБА_8 щодо скоєння ним злочину передбаченого ст. 115 КК України, вказує на наявність самообмови засудженого, і судом 1-ї інстанції не встановлено всіх обставин справи та вини ОСОБА_8, а вирок базується на припущеннях.

- Адвокат ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 подав апеляцію на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2012 року щодо засудженого ОСОБА_8 Однак відповідно до поданої ним заяви від 13.02.2013 року просив його апеляцію залишити без розгляду.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляцію та заперечував проти задоволення апеляцій засудженого та захисника засудженого, засудженого ОСОБА_2, який просив його апеляцію задовольнити, захисника ОСОБА_3 в підтримку своєї апеляції, адвоката ОСОБА_5, який підтримав подану ним заяву та просив його апеляцію залишити без розгляду, виступ засудженого в дебатах та його звернення до суду з останнім словом, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 та ОСОБА_2, у скоєнні інкримінованих їм злочинів доведена сукупністю наведених у вироку та досліджених у судовому засіданні доказах, а саме:

· показами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_10;

· показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26.

· протоколами огляду місця події, протоколами відтворення обстановки та обставин подій, протоколами пред'явлення для впізнання;

· висновками експерта; актами судово-медичних досліджень;

Всі наведені вище докази суд детально навів у вироку, проаналізував їх у сукупності, та прийшов до вірного висновку про доведеність вини засуджених.

Хоча в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину не визнав, але, як вбачається з пояснень, що їх надавав ОСОБА_8 на досудовому слідстві, він повністю свою вину визнав та детально розповідав про обставини вчинення злочинів, про свої конкретні дії, та дії інших співвиконавців, а також вказував на обставини які в подальшому знайшли своє підтвердження і іншими зібраними в ході досудового слідства доказами.

Дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України судом кваліфіковані вірно.

Призначаючи винному ОСОБА_8 покарання, суд 1-ї інстанції врахував ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, а також особу засудженого ОСОБА_8, а саме те, що за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, у вчиненому не розкаявся та не усвідомив суспільно-небезпечний характер своїх дій. Обставин, що пом'якшують покарання суд не знайшов. Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів. З урахуванням цього засудженому ОСОБА_8 було призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, з яким колегія суддів погоджується, а тому підстав для задоволення апеляції захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_8 не знаходить.

З урахуванням того, що після проголошення вироку, але до апеляційного розгляду справи, ОСОБА_8 помер, вирок в частині що його стосується підлягає скасуванню, а провадження по справі стосовно нього закриттю на підставі п. 8 ст. 6 КПК України.

Що ж стосується засудженого ОСОБА_2 то він, хоча і не визнав своєї вини в інкримінованих йому злочинах, однак як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні суду 1-ї інстанції та при розгляді апеляцій, послідовно заявляв, що він дійсно, достовірно знаючи про належність автомобіля іншій особі, тим не менш, у відсутності власника та без його згоди, сів за кермо, та поїхав на ньому. Навіть за умови, як він показував, що про вбивство потерпілої йому стало відомо лише наступного дня, він, тем не менш, не заперечував того достовірно встановленого судом факту, що він повторно сів за кермо вказаного автомобілю, перегнав його на інше місце саме з метою сховати його, та заволодів особистими документами потерпілої. Достовірно знаючи про вже скоєне вбивство ОСОБА_9, він приховав даний злочин, компетентні органи про це не повідомив, та приховав машину та документи загиблої, а тому апеляція засудженого задоволенню не підлягає, оскільки його вина у пред'явленому обвинуваченні доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України судом кваліфіковані вірно.

Призначаючи винному ОСОБА_2 покарання, суд 1-ї інстанції врахував ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, а також особу засудженого ОСОБА_2, а саме те, що за місцем проживання він характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, страждає на опійну наркоманію, раніше судимий та вчинив злочини в період іспитового строку, у вчиненому не розкаявся та не усвідомив суспільно-небезпечний характер своїх дій. Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання суд не знайшов. З урахуванням цього засудженому ОСОБА_2 було призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України, з яким колегія суддів погоджується, а тому підстав для задоволення апеляцій засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції Юркової Ю.В. не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів апеляційного суду Київської області,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції Юркової Ю.В. - задовольнити частково, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а стосовно ОСОБА_8 - скасувати, та провадження відносно ОСОБА_8 - закрити на підставі п. 8 ст. 6 КПК України (1960 року), - у зв'язку зі смертю останнього.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ