25.04.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797-1222/2013р. Головуючий у першій

інстанції Гапонов Д.Ю.

категорія 5 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Водяхіної Л.М.,

суддів - Андрейченко А.А., Колбіної Т.П.

при секретарі - Наталевичі Д.І.,

за участю відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Прокурора міста Севастополя в інтересах ОСОБА_5 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 07 березня 2013 року по цивільній справі за позовом заступника прокурора міста Севастополя в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільній частковій власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник прокурора міста Севастополя, діючи в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя та просив стягнути грошову компенсацію вартості частки у спільній частковій власності з ОСОБА_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 належить 1/3 частка кімнати 9-3 в квартирі АДРЕСА_3, а інша частка належить ОСОБА_4, спільне володіння і користування сторонами спірною квартирою неможливе через те, що 1/3 її частки є незначною. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по 1/3 частки кімнати 9-3 в квартирі АДРЕСА_3.

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 07 березня 2013 року у задоволенні позову заступника прокурора міста Севастополя в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільній частковій власності - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Прокурор міста Севастополя в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким просить задовольнити позовні вимоги, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Правовий режим спільної часткової власності визначається гл.26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Севастопольської міської державної адміністрації 11 серпня 1993 року, ОСОБА_5 належить 1/3 частки житлової кімнати 9-3 квартири АДРЕСА_3. Відповідно до довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської ради від 11 березня 2008 року №244, 1/3 частки зазначеної кімнати належить ОСОБА_4 та 1/3 частки ОСОБА_3

Як вбачається з висновку судової будівельно - технічної експертизи №1093 від 27 лютого 2012 року, складеного судовим експертом Севастопольського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, ринкова вартість 1/3 частки кімнати 9-3 в квартирі АДРЕСА_3 складає 62648грн.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що спірна кімната є неподільною річчю, оскільки виділ у натурі 1/3 її частки є неможливим.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності; у разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно до ч.2 ст.364 того ж Кодексу, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки; компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Судом першої інстанції встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що відповідачі не бажають набуття частки, належної ОСОБА_5 через неспроможність сплатити її вартість.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги заступника прокурора міста Севастополя в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя задоволенню не підлягають, оскільки законодавство не передбачає можливості набуття права власності у примусовому порядку.

Викладене суд першої інстанції оцінив правильно, та повно визначившись з характером спірних правовідносин, обґрунтовано не зосередився лише на нормах закону, які передбачають наявність у позивача права вимоги на отримання грошової компенсації за належну йому частку майна у спільній частковій власності, та дійшов вірного висновку про залишення без задоволення позовних вимог позивача, оскільки покладення на відповідачів такого обов'язку за відсутністю у них реальної можливості сплатити грошову компенсацію у сумі 62648 грн., може призвести до порушення їхніх законних прав, зокрема до звернення стягнення на квартиру та її примусового продажу.

Крім того, з заяви служби у справах дітей, на день розгляду спору, ОСОБА_5 знятий з обліку, оскільки 05 липня 2011 року досяг повноліття, у зв'язку з чим не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свого права.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора міста Севастополя в інтересах ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 07 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: Л.М.Водяхіна

Судді: А.А.Андрейченко

Т.П.Колбіна