ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.11.06 р. Справа № 23/220
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Харцизький трубнийзавод” м. Харцизьк
до відповідача: Амвросіївської митниці м. Амвросіївка
до відповідача: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області м. Донецьк
про стягнення 35 797,31 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Гайфутдінов О.Р. за дов.
Від відповідача: не з”явився
Від відповідача: Саєнко Л.В. за дов.
СУТЬ СПОРУ:
Справа слухалась 07.11.2006р. У судовому засіданні судом оголошено перерву на 21.11.2006р. У судовому засіданні, яке відбулось 21.11.2006р. суд закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 27.11.2006р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання.).
Позивач, відкрите акціонерне товариство “Харцизький трубний завод” м. Харцизьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з Амвросіївської митниці м. Амвросіївка (далі –Митниця) суму надмірно сплачену при декларуванні епоксидного праймеру С10-5146А у розмірі 34 541,63грн. та суму по оплаті судової експертизи при розгляді справи № 8/529а у розмірі 1 255, 68грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: виданий Митницею талон відмови у пропуску на митну територію України та у митному оформленні товарів від 29.09.2004р. № 701000002/4/202767 з причини – невірно заповнена графа № 33; рішення Митниці про визначення коду товару від 29.09.2004р. № КУТ- 701-047-04/Х, яким встановлено код епоксідного праймеру С10- 5146 А згідно УКТ ЗЕД- 3214900000, а не 3907300000; постанову господарського суду Донецької області від 10.05.2006р. у справі 8/529а, якою був визнаний недійсним талон відмови від 29.09.2004р. № 701000002/4/202767; ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( далі-ГПК); задекларування ним епоксідного праймеру С10-5146А з кодом товару 3214 для зменшення збитків; завдання Митницею заводу збитків у вигляді надмірно сплаченої суми при декларуванні епоксидного праймеру С10-5146А на суму 34 541,63грн та оплати судової експертизи при розгляді справи № 8/529а у сумі 1 255,68грн.; ст. 55 Конституції України; ст. 22 Цивільного кодексу України (далі-ЦК); ст. 224 Господарського кодексу України (далі-ГК); ст. ст. 313, 392 Митного кодексу України (далі-МК).
Митниця вимоги позивача не визнала тому, що: товар за кодом УКТ ЗЕД 3907300000 відноситься до розділу VІ, групи 39 Митного тарифу і на момент декларування спірного товару за вказаним кодом пільгова ставка мита становила 0%, повна - 5%; товар за кодом УКТЗЕД 3214900000, відноситься до розділу VII, групи 32 Митного тарифу і на момент декларування спірного товару за вказаним кодом пільгова ставка мита становила 5%, повна – 10%; декларант несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, заявлених у вантажній митній декларації (далі ВМД) з моменту проставлення відбитку штампу “під митним контролем” та присвоєння реєстраційного номеру ВМД; різні суми ввізного мита які перераховані по обох ВМД пояснюються різницею, що виникла внаслідок зміни курсу євро (див. відомості зазначені у графі 23 декларацій); господарським судом Донецької області не вирішувалось питання щодо скасування рішення про визначення коду товару, прийнятого Митницею; рішення КТ №701-047-04/х не змінене і не скасоване, що позбавляє позивача підстав для вимог про повернення сплаченої позивачем суми за перебування товарів під митним контролем; вартість експертизи вже була розподілена господарським судом Донецької області при розгляді справи №8/529а; зазначена позивачем сума позову є його витратами, здійсненими у зв”язку з необхідністю проведення митного оформлення товару, а не збитки; позивач невірно визначив відповідачем саме Амросіївську митницю, оскільки поверненням надмірно та/або помилково сплачених платежів займаються обласні управління Держказначейства України; порушено порядок встановлений для повернення надміру сплачених сум мита та митних зборів; окреслені позивачем відносини є бюджетними і згідно ч.2 ст.1 ЦК до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується; митниця є неналежним відповідачем.
Відповідач заявив суду клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача управління Державного казначейства України в Донецькій області. Ухвалою у справі від 24.10.2006 року суд задовольнив це клопотання.
Згідно наказу Державного казначейства України від 12.07.2006 року №343-К територіальні органи Державного казначейства України були реорганізовані шляхом їх перетворення у головні управління Державного казначейства України в областях.
У зв”язку з викладеним, суд згідно ст. 25 ГПК замінює одного з відповідачів у справі – Управління Державного казначейства України в Донецькій області на головне управління Державного казначейства України у Донецькій області ( далі-Управління).
Управління вимоги позивача не визнало тому, що: воно здійснює повернення коштів за поданням органів стягнення, і не наділено повноваженням самостійно здійснювати повернення коштів з Державного бюджету України; порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України регулюється спільним наказом Державної митної служби України і Міністерства фінансів України № 368/149 від 30.06.2000р. “ Про затвердження інструкції про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами ( далі- Інструкція № 368/149).
Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 07.11.2006р., уточнив вимоги позивача, а саме: просить суд стягнути з Державного бюджету України на свою користь 34 541,63грн. надмірно сплаченої суми при декларуванні епоксидного праймеру, стягнути з Митниці оплату судової експертизи при розгляді справи № 8/529а у розмірі 1 255,68грн., стягнути з відповідачів судові витрати.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив:
Господарський суд Донецької області 10.05.2006р. виніс постанову по справі № 8/529а за позовом відкритого акціонерного товариства “ Харцизький трубний завод” м. Харцизьк до Амвросіївської митниці м Амвросіївка про скасування рішення від 04.11.2004р. № 15-19/5054-3 про відмову у пропуску на митну територію України та митному оформлені товару та спонукання відповідача визначити код товару за епоксидний праймер С10-5146А-3907300000, якою вимоги позивача були задоволені частково - талон відмови був визнаний недійсним , у решті вимог позивачу було відмовлено. Судом по цій справі витрати на проведення експертизи були розподілені між позивачем та Державним бюджетом України. У зв”язку з цим, вимоги позивача про стягнення з Митниці 1 255,68грн. витрат на проведення судової експертизи суд вважає безпідставними і позивачу у позові в цій частині вимог відмовляє.
18.08.2003р. між позивачем та Компанією “Dipol Chemikal International Inc" (США) був підписаний зовнішньоекономічний контракт №1808/2003, згідно з умовами якого позивач виступив покупцем ізоляційних матеріалів –епоксидного праймеру С10-5146А.
З ціллю митного оформлення поставленого від Компанії “Dipol Chemikal International Inc" (США) епоксидного праймеру позивачем була подана для митного оформлення відповідачем вантажна митна декларація №701000002/4/202767 від 29.07.2004р., відповідно до якої в графі 33 визначений код УКТЗЕД належного позивачу товару 3907300000 –смоли епоксидні згідно з Додатком до Закону України “Про Митний тариф України”.
Ставка митних зборів при митному оформленні товарів з кодом УКТЗЕД 3907300000 дорівнює 5%, пільгова ставка складає 0%.
Відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару позивача згідно з вказаною декларацією шляхом видачі талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №701000002/4/202767 від 29.09.2004р.
Підставою для відмови у митному оформленні товару позивача відповідачем вказано порушення позивачем вимог наказу ДМСУ від 09.07.1997р. №307 "Про затвердження інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" у редакції наказу ДМСУ від 18.04.2002р. №207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.2002р. за №462/6750, пункту 14 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України 09.06.1997р. №574, зокрема, невірне заповнення позивачем графи 33 вантажної митної декларації №701000002/4/202767. Господарський суд встановив (пост. по справі № 8/529а), що вказаний товар підлягає класифікуванню за кодом УКТ ЗЕД 3907300000, код країни походження 276. Тому мито у сумі 23 182,30грн. сплачуватись не повинно було ( пільгове оподаткування). Пунктом 2.2 Інструкції № 368/149 встановлено, що сума надмірно стягнутого мита підлягає поверненню власнику товару протягом одного року з моменту митного оформлення. З моменту митного оформлення епоксидного праймеру пройшло більше одного року. Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України 23 182,30грн. тотожне вимогам про повернення мита з державного бюджету
Суд при розгляді цих вимог ЦК не застосував, оскільки кваліфікує ці відносини як бюджетні (див ч-2 ст.1ЦК).
Згідно п.5.1 Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією (далі-Порядок), затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.06.1998 № 363 встановлено, що суми надмірно стягнених митних зборів за бажанням особи, що здійснює декларування товарів можуть бути їй повернені або зараховані в рахунок майбутніх платежів протягом установленого законом строку позовної давності з моменту митного оформлення.
Позивач подаючи позов до суду ( див. постанову господарського суду Донецької області у справі № 8/529а) вже скористався однією з альтернативних вимог - зарахувати надмірно сплачену суму 34 541,63 грн. в рахунок наступних оплат позивача - у задоволенні цих вимог йому було відмовлено. Суд вважає, що позивач має право скористатися лише однією з цих вимог – у даному випадку позивач фактично двічі подав ці дві альтернативні вимоги – у даному позові та у позові по справі №8/529а.
У зв’язку з викладеним суд відмовляє позивачу у позові і щодо решти вимог.
На підставі ст.ст. 1, 623, 1166, 1192, Цивільного кодексу України, ст.313 Митного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р I Ш И В :
Позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
Надруковано 4 прим.
позивачу – 1 прим.
відповідачам - 2 прим.
у справу – 1прим.
Вик. Асріян О.А.
381 91 20