справа № 1007/5879/2012

провадження № 2/361/66/13

23.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Срібній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до ОСОБА_3 про знесення об'єкта самочинного будівництва,

в с т а н о в и в :

У травні 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю

у Київській області (далі - ІДАБК) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про знесення об'єкта самочинного будівництва.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що ІДАБК було проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єкт будівництва - індивідуальний двоповерховий з цокольним поверхом житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1, при здійсненні будівельних робіт по будівництву.

В ході проведення перевірки встановлено, що відповідач ОСОБА_3 здійснює будівельні роботи самовільно без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації та отримання документу, що посвідчує право на виконання будівельних робіт, про що складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 30.11.2011 року та протокол по справі про адміністративне правопорушення від 30.11.2011 року № 207.

01.12.2011 року постановою № 570 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності.

За результатами проведеної 01.12.2011 року перевірки, у зв'язку із виявленими порушеннями, ОСОБА_3 винесено припис № 53 про припинення будівельних робіт та усунення порушень.

15.02.2012 року ІДАБК було проведено перевірку виконання вимог вищезазначеного припису та встановлено, що проектна та дозвільна документація на будівництво ОСОБА_3 не оформлена, самовільне виконання будівельних робіт продовжується, про що складено акт від 15.02.2013 року № 206-н/п-1.

Вважає, що відсутність технічної документації та будівництво без отримання дозвільних документів свідчать про високий ступінь небезпечності цієї споруди, невідповідність її нормам містобудівного, санітарно-епідеміологічного та протипожежного законодавства.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, ІДАБК подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних зі знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво.

На підставі Положення про ІДАБК позивач має право здійснювати захист своїх прав та інтересів, звернувшись до суду з позовом про усунення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Оскільки, вважає, що ІДАБК вживала всі необхідні заходи до відповідача з метою усунення порушень вимог містобудівного законодавства, тому просила зобов'язати ОСОБА_3 знести об'єкт самовільного будівництва - індивідуальний двоповерховий з цокольним та мансардним поверхом житловий будинок, що будується за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному вище, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_6 у суді позов не визнав, просив суд у задоволенні позову ІДАБК відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

Крім цього пояснив, що відповідач ОСОБА_3 розпочав будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1

не одержавши дозвільних документів. Однак позивачем суду не надано доказів того, що при вказаному самочинному будівництві істотно порушені будівельні норми і правила, а також яким чином порушення можуть загрожувати життю і здоров'ю людини.

Крім того, позивачем порушено порядок проведення перевірок та притягнення осіб до адміністративної відповідальності, а саме: в акті та постанові ІДАБК від 01.12.2011 року відсутні підписи власника земельної ділянки та відмітка про отримання постанови ОСОБА_3, в приписі № 53 вказано про отримання цього припису ОСОБА_7, а не ОСОБА_3 На виконання постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, останнім було сплачено штраф у розмірі 50неоподаткованих доходів громадян. З актом перевірки від 15.02.2012 року ОСОБА_3 також не ознайомлений. Отже, всі докази надані позивачем у справі одержанні з порушенням порядку, встановленому законом, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

З метою прийняття в експлуатацію вказаного об'єкту, та на підставі Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садиб) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель та споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, ОСОБА_3 01.08.2012 року звертався до ІДАБК з метою зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, але відповіді не отримав.

Також, відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявою до виконкому Броварської міської ради Київської області про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, але отримав відмову листом від 02.01.2013 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,

в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь

у справі.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду

за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За змістом положень ч. 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися

на припущеннях.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 30.11.2011 року встановлено, що в місті Бровари по вулиці Княжицька, 39, виконані будівельні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку з цокольним та мансардним поверхами самовільно, без розробленої та затвердженої проектної документації.

Постановою № 570 по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2011 року на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 850,00 грн.

Приписом № 53 про усунення порушення вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт) ОСОБА_3 ІДАБК встановлено строк для зупинення будівельних робіт до 01.12.2011 року.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт встановлено, що за місцезнаходженням об'єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, виконуються будівельні роботи, вимоги припису від 01.12.2011 року № 53 не виконано. Проектна та дозвільна документація на будівництво житлового будинку забудовником не надана.

У ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 постанови № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" від 30 березня 2012 року роз'яснив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Згідно із роз'ясненнями, що містяться у абзаці першому і другому п. 24 зазначеної вище постанови, знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі ч. 7 ст. 376 ЦК України зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

У абзаці п'ятому п. 24 цієї ж постанови пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що погодження забудовника

на перебудову при розгляді справи про знесення самочинного будівництва за можливості перебудови, якщо це підтверджено, є підставою для відмови в позові лише тоді, коли рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання здійснити перебудову не виконано не

з вини забудовника, про що державним виконавцем складено відповідний акт.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_3 погоджується на перепланування чи перебудову самочинного побудованого ним житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Доказів того, що технічна можливість виконунати таку перебудову відсутня, позивачем ІДАБК суду не надано та судом не здобуто.

Для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції з розширенням індивідуального житлового будинку за вказаною вище адресою відповідач ОСОБА_3 звертався і до позивача ІДАБК, і до виконкому Броварської міської ради Київської області, але отримував відмови.

Суд встановив, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150515.

Відповідач ОСОБА_3 на виконання постанови № 570 по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2011 року сплатив штраф у розмірі 850,00 грн., що позивачем не заперечувалось у судовому засіданні.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи погодження забудовника ОСОБА_3 на перебудову самочинно збудованого житлового будинку, суд дійшов висновку, що позов ІДАБК задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58 - 61, 79, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до ОСОБА_3, про зобов'язання знести самовільно побудований житловий будинок відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів

з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Телепенько А. Д.