ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 916/888/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "ТОЛОКА"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 22544,69грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "ТОЛОКА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за поставлену видавничу продукцію у сумі 22544,69грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/888/13.

Під час розгляду справи позивач надіслав на адресу суду заяву (вх.13318/2013 від 24.04.2013р.) про надіслання документів поштою та розгляд справи за відсутності представників позивача, яка судом задоволена.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав. Згідно п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ України №18 від 26.12.2011р. (зі змінами та доповненнями згідно постанови Пленуму ВГСУ України №3 від 16.01.2013р.), зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

За видатковими накладними №РН-0002144 від 06.09.2010р. на суму 2509,5грн., №РН-0002271 від 20.09.2010р. на суму 1758,80грн., №РН-0002400 від 11.10.2010р. на суму 2827,60грн., №РН-0002526 від 25.10.2010р. на суму 1771грн., №РН-0002784 від 22.11.2010р. на суму 603,20грн., №РН-0000092 від 10.01.2011р. на суму 2319,75грн., №РН-0000208 від 24.01.2011р. 2092,75грн., №РН-0000325 від 08.02.2011р. на суму 2427,25грн., №РН-0000093 від 09.01.2012р. на суму 1390,75грн., №РН-0000221 від 23.01.2012р. на суму 935грн., №356 від 13.02.2012р. на суму 1085грн., №479 від 27.02.2012р. на суму 876,25грн., №568 від 12.03.2012р. на суму 1137,50грн., №865 від 26.03.2012р. на суму 1000,25грн., №997 від 09.04.2012р. на суму 1045грн., підписаними та скріпленими печатками сторін у справі, позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 23779,6грн.

Між позивачем та відповідачем складено, підписано та скріплено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 31.08.2012р. заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед позивачем склала 24181,74грн.

Внаслідок невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зобов'язання щодо оплати отриманого товару у повному обсязі, 28.02.2013р. позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про сплату заборгованості, з врахуванням часткової оплати, у сумі 22544,69грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за поставлену видавничу продукцію у сумі 22544,69грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23779,6грн. за видатковими накладними №РН-0002144 від 06.09.2010р. на суму 2509,5грн., №РН-0002271 від 20.09.2010р. на суму 1758,80грн., №РН-0002400 від 11.10.2010р. на суму 2827,60грн., №РН-0002526 від 25.10.2010р. на суму 1771грн., №РН-0002784 від 22.11.2010р. на суму 603,20грн., №РН-0000092 від 10.01.2011р. на суму 2319,75грн., №РН-0000208 від 24.01.2011р. 2092,75грн., №РН-0000325 від 08.02.2011р. на суму 2427,25грн., №РН-0000093 від 09.01.2012р. на суму 1390,75грн., №РН-0000221 від 23.01.2012р. на суму 935грн., №356 від 13.02.2012р. на суму 1085грн., №479 від 27.02.2012р. на суму 876,25грн., №568 від 12.03.2012р. на суму 1137,50грн., №865 від 26.03.2012р. на суму 1000,25грн., №997 від 09.04.2012р. на суму 1045грн.

Як вже зазначалося вище, станом 31.08.2012р. між позивачем та відповідачем складено, підписано та скріплено печатками Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед позивачем склала 24181,74грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З аналізу приписів наведеної норми матеріального права вбачається, що ця норма містить загальне правило щодо моменту виникнення в покупця обов'язку з оплати придбаного товару, тобто момент з якого продавець має право вимагати виконання покупцем його обов'язку, проте нею не встановлений строк, протягом якого відповідне зобов'язання має бути виконане, а відтак і момент, з якого це зобов'язання є простроченим.

Тоді як строки (терміни) виконання зобов'язань законодавцем врегульовані у ст.530 даного кодексу, за якою якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.02.2013р. позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про сплату заборгованості з врахуванням часткової оплати, у сумі 22544,69грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 ст.43 зазначеного кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "ТОЛОКА" про стягнення з відповідача 22544,69грн. заборгованості по оплаті поставленого товару (видавничої продукції) підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн., сплаченого згідно платіжного доручення №140 від 14.02.2013р.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "ТОЛОКА" (01015 м.Київ, вул.Старонаводницька, буд.4-В, офіс 131; код 34794859) заборгованість у сумі 22544(двадцять дві тисячі п'ятсот сорок чотири)грн.69коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720(одна тисяча сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.05.2013р.

Суддя Ю.Г.Фаєр