Справа № 0907/15628/2012
Провадження №22ц/779/913/2013
Категорія 34
Головуючий у І інстанції - Бойчук О.В.
Суддя-доповідач - Малєєв А.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Малєєва А.Ю.,
суддів: Беркій О.Ю., Шишка А.І.,
секретаря - Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
В жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної внаслідок зіткнення транспортних засобів матеріальної шкоди в розмірі 6143,91 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. Позов мотивував тим, що внаслідок порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху відбулося зіткнення двох транспортних засобів, якими керували сторони. Висновком експерта встановлено розмір матеріального збитку, який підлягає стягненню з відповідача. Моральну шкоду обґрунтував наявністю незручностей, спричинених пошкодженням автомобіля.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Позивач ОСОБА_2 оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням матеріальних та процесуальних норм, є незаконним, необґрунтованим. На думку апелянта, недоведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Стверджує, що зіткнення автомобілів сталось з вини відповідача. Відповідач та його представник не надали жодних доказів щодо відсутності вини відповідача у спричиненні позивачу майнової та маральної шкоди, окрім власних пояснень. Вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги ч.3 ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини. Зазначає, що постановою Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2012 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 допустив зіткнення з автомобілем позивача. Даний факт підтверджено свідками. Апелянт вважає, що судом не обґрунтовано, в чому полягає неналежність доказів позивача, та належність доказів відповідача.
Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2013 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 6143 грн. 91 коп., моральну шкоду в сумі 5000,0 грн. та понесені судові витрати.
У судовому засіданні апеляційного суду апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що маючи намір повернути ліворуч увімкнув відповідний поворот і пропускав зустрічний транспорт, зупинившись на перехресті.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник заперечили апеляційну скаргу, просили її відхилити. ОСОБА_3 пояснив, що автомобіль позивача дійсно зупинився на перехресті. Він мав намір його об'їхати з лівого боку, але сталось зіткнення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам рішення суду не відповідає.
Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що 19.12.2011 о 07 год. 45 хв. в м. Івано-Франківськ на регульованому перехресті вул. Івасюка та вул. Вовчинецької мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Форд Мондео», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням позивача, та автомобіля «Фольксваген Транспортер», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням відповідача. Факт вчинення ДТП сторонами визнається (а.с. 47-49).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 січня 2012 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2012 року, провадження в справі відносно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 7).
Як вбачається з матеріалів справи №0907/3-92/2012р. про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 19.12.2011 о 07 год. 45 хв. в м. Івано-Франківськ на регульованому перехресті вул. Івасюка та вул. Вовчинецької автомобіль «Фольксваген Транспортер» під керуванням ОСОБА_3 включив поворот ліворуч та почав здійснювати маневр повороту ліворуч, однак потім різко змінив напрямок руху та поїхав прямо і допустив зіткнення з автомобілем «Форд Мондео» під керуванням ОСОБА_2, який у цей час стояв, пропускаючи зустрічний транспорт.
Підпунктом 12.3 п. 12 Правил дорожнього руху передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
ОСОБА_3 виявив перешкоду перед собою і повинен був негайно вжити заходів до зупинки транспортного засобу, однак натомість продовжив рух і допустив зіткнення.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З урахуванням вищенаведеного, вважає колегія суддів, позов слід задовольнити частково і на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля FORD Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1, належного ОСОБА_5 (а.с. 10-15), стягнути з ОСОБА_3 як власника джерела підвищеної небезпеки на користь ОСОБА_2 6143 грн. 91 коп. завданої матеріальної шкоди та 334,60 грн. сплаченого судового збору.
Розглядаючи питання про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,0 грн., враховуючи приписи Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", колегія суддів вважає, що в задоволенні вимоги апелянта щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази заподіяння шкоди та її розмірів.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 6143 грн. 91 коп.
У задоволенні вимоги про стягнення 5000 грн. моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 334,60 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий А.Ю. Малєєв
Судді: О.Ю. Беркій
А.І. Шишко