Справа №344/2085/13-ц
Провадження №22-ц/779/1079/2013
Категорія 27
Головуючий у І інстанції Хоростіль Р.В.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.,
суддів Бойчука І.В., Матківського Р.Й.,
секретаря Драганчук У.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2013 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2013 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк». Стягнуто на його користь в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 245845 ,97 грн. та судові витрати.
На дане рішення представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, зазначає, що справу розглянуто у відсутності відповідача і при цьому вона не була належним чином повідомлена про день та час судового засідання. Тим самим позбавлена права надати суду свої заперечення щодо заявленого позову та представити відповідні докази.
З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 відмовити.
В засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_2 та представник ПАТ «Дельта Банк» доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 належним чином не виконував, тому заборгованість по цьому договору в загальній сумі 245845,97 грн. та судові витрати підлягають стягненню в солідарному порядку з боржника та поручителя ОСОБА_3
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як правильно з'ясовано в судовому засіданні згідно кредитного договору № 183/КВ/Ф-05 від 27 жовтня 2005 року та додаткового договору від 22 лютого 2006 року ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 37 000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних строком до 09 жовтня 2020 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 27.10.2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки 32/П-05, відповідно до умов п. 3 якого поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Зокрема, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
Встановлено, що 29.12.2012 року ПАТ «Дельта Банк» направляв боржнику та апелянту (за вказаною нею в договорі поруки адресою місця проживання) повідомлення про виконання зобов'язань за договорами, що підтверджується матеріалами справи (а.с.27-29,31).
За цією адресою здійснювався також виклик судом ОСОБА_3 в судові засідання (а.с.47,62,64,68,73).
Відповідно до ст.ст. 526,1049,1054,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 14.01.2013 р. допустив заборгованість перед ПАТ у загальній сумі 245845 ,97 грн. Зокрема, з них: заборгованість по тілу кредиту - 226 010,71 грн. (в т.ч. прострочена заборгованість - 71 564,37 грн.), заборгованість за відсотками - 18 295,26 грн. (в т.ч. прострочена заборгованість 15 032,12 грн.), заборгованість за комісією - 1 540,00 грн. (в т.ч. прострочена заборгованість - 1 320, 00 грн.). Вказана сума заборгованості підтверджується відповідним розрахунком (а.с.26) і в ході розгляду справи судом першої інстанції вона відповідачами не оспорювалась. Не спростована вона апелянтом і в судовому засіданні апеляційного суду.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатково (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, штрафних санкцій, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.
Що стосується посилань апелянта та її представника на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то такі є надуманими і не заслуговують на увагу з таких підстав.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів виходить з положень ч.3 ст. 309 ЦПК України про те, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому колегія суддів враховує також принцип диспозитивності цивільного процесу та розгляду судом справ не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК України, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт не була належним чином повідомлена про день та час судового засідання 15.03.2013 року.
Однак, апеляційний суд законодавчо позбавлений права в такому разі скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд, а апелянт на спростування вимог банку доказів, які міг подати до суду першої інстанції, до апеляційного суду не подав.
Оцінюючи наявні у справі докази з урахуванням позиції апелянта, судова колегія вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення по суті позовних вимог з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Разом з тим, при вирішенні питання судових витрат судом не враховано положення ст. 88 ЦПК України щодо пропорційного їх розподілу, а тому неправильно стягнуто ці витрати з відповідачів у солідарному порядку. Тому в цій частині рішення суду слід змінити.
Керуючись ст.ст. 307, 309,313-314, 316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2013 року в частині судових витрат змінити.
Стягнути на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_2 1229,23 грн., із ОСОБА_3 1229,22 грн. судових витрат.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: І.В. Бойчук
Р.Й. Матківський