АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1305/11

Номер провадження 22-ц/786/1826/2013 Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л.В.

Доповідач Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Карнауха П.М., Чумак О.В.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідача Степаненкова В.М., Бойка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» в особі Полтавської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» про стягнення суми страхового відшкодування,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» в особі Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 21 074,61 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» в особі Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 168,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90,00 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 1 839,00 грн., а всього - 2 097,55 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ПАТ «ХДІ страхування», який посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначав, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та не врахував, що згідно висновку експертного автотехнічного дослідження, проведеного на замовлення страховика, пояснення водія ОСОБА_4 з урахуванням механізму виникнення пошкоджень автомобіля в частині вказаних ним обставин пригоди та пошкоджень транспортного засобу, є технічно неспроможні.

Вказує на безпідставне стягнення на користь позивача витрат на оплату вартості судової експертизи, оскільки страхова компанія не була ініціатором проведення такої експертизи.

Посилається на те, що районний суд порушив норми процесуального законодавства, стягуючи страхове відшкодування із ПАТ «ХДІ страхування» в особі Полтавської дирекції, оскільки дирекція не має статусу юридичної особи, представництва або філії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, що 06 червня 2010 року близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_4, рухаючись по автодорозі Лохвиця-Гадяч-Охтирка на автомобілі ГАЗ 330202-3НГ, державний номерний знак НОМЕР_1, не впорався з керуванням, внаслідок чого сталося перекидання транспортного засобу.

Автомобіль позивача зазнав під час дорожньої пригоди механічних пошкоджень.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №09 від 28 червня 2010 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля складає 22 074,61 грн. /т.1 а.с.25-30/,

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №041-016414/09-59 від 20 квітня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «ХДІ страхування», автомобіль ГАЗ 330202-3НГ, державний номерний знак НОМЕР_1, застрахований на випадок пошкодження, знищення та/або втрати. Загальна страхова сума становила 56 000,00 грн., безумовна франшиза - 0,5% від страхової суми за страховим випадком /а.с.6/.

Встановлено, що 07 червня 2010 року позивач звернувся до ПАТ «ХДІ страхування» із повідомленням про подію, яка сталася із застрахованим транспортним засобом.

Однак страховик відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування на підставі ст.26 Закону України «Про страхування», посилаючись на те, що останнім повідомлено неправдиві відомості про подію дорожньо-транспортної пригоди /т.1 а.с.12/.

Свою відмову відповідач обґрунтовував висновком експертного автотехнічного дослідження №610 від 30 серпня 2010 року, згідно якого пошкодження, зафіксовані на автомобілі ГАЗ 330202-ЗНГ, з технічної точки зору не могли утворитися внаслідок механізму дорожньо-транспортної пригоди, вказаному водієм ОСОБА_4 /т.1 а.с.78-94/.

Разом з тим, згідно відповіді першого заступника начальника УМВС України в Сумській області №10/4540 від 19 вересня 2012 року дії інспектора Малікіна В.Є. при оформленні та прийнятті рішення за матеріалами ДТП не в повній мірі відповідали вимогам чинного законодавства щодо повноти та якості перевірки та складання матеріалів /т.1 а.с.182/.

Судом першої інстанції встановлено, що схема місця пригоди, складена інспектором ДАІ, викладена у дзеркальному відображенні, оскільки останній на схемі переплутав напрямок руху транспортного засобу.

Відповідно до висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №1187/118 від 19 лютого 2013 року не виключається факт контактування кабіни автомобіля ГАЗ 330202-ЗНГ з ділянкою кювету в області підйому, механічні пошкодження автомобіля могли утворитися на ділянці кювету, а покази водія ОСОБА_4 за вказаних умов є технічно спроможними /т.2 а.с.14-30/.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Нормою п.3 ч.1 ст.991 ЦК України визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

З урахуванням встановлених обставин та викладених норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що страхова компанія безпідставно відмовила позивачеві у сплаті страхового відшкодування, оскільки ним не подавалися завідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, а помилка мала місце при фіксуванні події інспектором ДАІ.

Отже, суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до висновку про стягнення на користь відповідача відшкодування матеріальних збитків у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням безумовної франшизи.

Також районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені, індексу інфляції та трьох процентів річних, оскільки страхова компанія відмовляла у сплаті страхового відшкодування через дію сторонніх обставин.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права та переоцінці доказів.

Посилання страхової компанії на технічну неспроможність показань водія ОСОБА_4, наданих співробітникам Охтирського ДАІ, не спростовують висновків суду першої інстанції. Природа такої технічної неспроможності обумовлена неправильною фіксацією події працівниками ДАІ, а не умисними діями позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення вартості судової експертизи із страхової компанії, яка її не ініціювала, також не мають правового підґрунтя.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за змістом ч.1 ст.79 та п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а до останніх зокрема належать витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, суд першої інстанції обґрунтовано присудив позивачеві частину витрат по оплаті експертизи.

Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» - відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ О.В.Чумак

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук