ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 33/30 18.02.13

Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» на дії державного виконавця (ВП № 35534211) у справі

за позовом відкритого акціонерного товариства «Бориспільсільбуд»

до Української державної корпорації «Укрмонтажспецбуд»

третя особа Київський обласний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції

Фонду загальнообов'язкового страхування України на випадок безробіття

про стягнення 28 929,00 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Янковский О.М. - представник за довіреністю № ОХ/3-112-01 від 09.11.2012 року;

від третьої особи: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства «Бориспільсільбуд» до Української державної корпорації «Укрмонтажспецбуд» про стягнення заборгованості в сумі 28 929,00 грн. за договором № КВ3-СП на виконання підрядних робіт від 01.09.2005 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2008 року по справі № 33/30 позов задоволено частково, з Української державної корпорації «Укрмонтажспецбуд» на користь відкритого акціонерного товариства «Бориспільсільбуд» стягнуто суму основного боргу в розмірі 25 707,00 грн., пеню в розмірі 2 860,87 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 285,53 грн. та 116,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

28.03.2008 року, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2008 року, видано наказ.

30.01.2013 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» надійшла скарга на дії державного виконавця (ВП № 35534211).

Ухвалою господарського суду від 01.02.2013 року розгляд скарги призначено на 18.02.2013 року.

18.02.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва скаржник подав пояснення по скарзі.

У судове засідання 18.02.2013 року представники позивача та третьої особи, ВДВС не з'явилися, вимоги ухвали суду від 01.02.2013 року не виконали, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 21709330, № 01030 21709208 відповідно.

Представник скаржника просив суд скаргу на дії ВДВС задовольнити, визнати дії державного виконавця щодо арешту коштів, такими що не відповідають чинному законодавству, скасувати постанову про арешт коштів боржника та зняти арешт з коштів, що обліковуються на всіх рахунках.

Заслухавши пояснення представників скаржника, дослідивши доводи поданої скарги, господарський суд м. Києва вважає подану скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» на дії держаного виконавця по справі № 33/30 такою, яка не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (в редакції, чинній станом на момент оспорюваної дії).

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як зазначає скаржник, 17.12.2012 року постановою головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження № 35534211 накладено арешт на кошти Української державної корпорації «Укрмонтажспецбуд», що обліковуються на всіх відкритих рахунках боржника в банках в межах суми 28 969 грн. 86 коп.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Посилання скаржника на те, що державний виконавець неправомірно наклав арешт на кошти, що обліковуються, на всіх відкритих рахунках не приймаються судом до, уваги, оскільки, арешт було накладено в межах суми, яка стягнута судом в розмірі 28 969 грн. 86 коп.

Відповідно п. 3 постанови ВП № 35534211 про арешт коштів боржника постанова може бути оскаржена до суду, що видав виконавчий документ в 10-денний строк з моменту її одержання.

Будь-яких доказів оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, звернення скаржника до ВДВС про відкладення виконавчих дій суду не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки, рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2008 року по справі № 33/30 не виконано, скаржник не надав належні докази того, що не отримав копії постанови про відкриття виконавчого провадження, враховуючи норми чинного законодавства, господарський суд вважає, що скарга Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» на дії держаного виконавця по справі № 33/30 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» на дії держаного виконавця по справі № 33/30 відмовити.

Суддя С.М. Мудрий