ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.11.06 р. Справа № 32/330
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Побоженко О.М. – довіреність від 01.11.06р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-діагностичне об’єднання ”Лікар” м. Маріуполь
про стягнення заборгованості, 3% річних, пені, штрафу в сумі 17491,55грн. та суми збитків, понесених у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права в розмірі 1500,00грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” м. Київ, 09.10.06р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-діагностичне об’єднання ”Лікар” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 15493,37грн., 3% річних в сумі 67,31грн., пені в сумі 381,54грн., штрафу в сумі 1549,33грн. та суми збитків, понесених у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права в розмірі 1500,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір поставки товару № 0355/06 від 22.06.2006р, накладні, довіреності, договір про надання юридичних послуг № 358/2 від 26.07.06р., платіжне доручення № 4354 від 26.07.06р., акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг за договором № 358/2 від 26.07.06р.
25.10.06р. позивачем у справі було подане клопотання, в якому він просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 14843,37грн., пеню в сумі 381,54грн., штраф в сумі 1549,33грн., 3% річних в сумі 67,31грн., та збитки, понесені у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права в розмірі 1500,00грн.
07.11.06р. позивачем у справі було подане клопотання, в якому він просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 12483,37грн., пеню в сумі 381,54грн., штраф в сумі 1549,33грн., 3% річних в сумі 67,31грн., та збитки, понесені у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права в розмірі 1500,00грн.
20.11.06р. позивачем у справі була надана заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 10843,37грн., пеню в сумі 381,54грн., штраф в сумі 1549,33грн., 3% річних в сумі 67,31грн., та збитки, понесені у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права в розмірі 1500,00грн.
Відповідач позовні вимоги визнає, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представником відповідача була надана копія платіжного доручення № 3277 від 15.11.06р., яка підтверджує часткову оплату заборгованості в сумі 2279,93грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару № 0355/06 від 22.06.2006р., згідно з п. 1.1 якого позивач зобов’язується поставити та передати у власність / повне господарське володіння/, лікарські засоби та вироби медичного призначення, надалі товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах данного договору.
Позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 16211,77грн. Факт постачання позивачем товару, а також обсяг і вартість поставленого товару та відповідно прийняття відповідачем товару у власність підтверджується накладними, довіреностями. Відповідачем було частково сплачена заборгованість за отриманий товар в сумі 5368,40грн.
Відповідно до п. 3.1 договору оплата продукції здійснюється покупцем у строки, визначені у видатковій накладній.
В судовому засіданні, призначеному на 21.11.06р., представником відповідача частково була сплачена заборгованість в сумі 2279,93грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 3277 від 15.11.06р.
Тому, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2279,93грн. підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Інша частина заборгованості в розмірі 8563,44грн. залишилась непогашеною, факт чого позивач підтверджує наданими документами. Таким чином, свої зобов’язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч ст. ст. 525, 526,530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконав.
За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 8563,44грн.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 381,54грн. за невиконання зобов’язань за договором, суд виходить з наступного. Пунктом 7.3 договору, передбачено, що покупець за порушення термінів оплати товару сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,7% від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи наявність порушень, заборгованості з боку відповідача щодо несплати своєчасно товару, положень ст.ст.610, 611 ЦК України вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 381,54грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення 3% річних за прострочку виконання грошових зобов’язань в сумі 67,31грн. підлягають задоволенню.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1549,33грн., суд виходить з наступного. Пунктом 7.2 договору, передбачено, що у випадку прострочки платежу покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару.
Враховуючи наявність порушень, заборгованості з боку відповідача щодо несплати своєчасно товару, положень ст.ст.610, 611 ЦК України вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 1549,33грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення збитків, понесених у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права в розмірі 1500,00грн., суд виходить з наступного.
Наявність збитків в сумі 1500,00грн., на думку позивача, підтверджується понесенням ним витрат по оплаті правової допомоги за договором про надання юридичних послуг № 358/2 від 26.07.06р., платіжним дорученням № 4354 від 26.07.06р.
Проте, суд вважає, що позивач невірно трактує положення ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України щодо визначення поняття збитків. Так, наведені норми не містять у собі положення про те, що під збитками слід розуміти дії, пов’язані із захистом (в цьому випадку, шляхом звернення до суду) порушеного права.
З іншого боку, дії по відновленню права порушеного, під якими позивач розуміє само звернення до суду, не знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку з самим порушенням господарського зобов’язання відповідачем.
Право на звернення до суду є гарантованим Конституцією України та господарсько-процесуальним кодексом України.
Окремо, суд зазначає, що прострочка виконання зобов’язань з боку відповідача мала місце вже після укладання договору про надання правової допомоги, та отримання плати за ним.
Сам договір про надання юридичних послуг № 358/2 від 26.07.06р. не містить визначення конкретної заборгованості відповідача перед позивачем, повернути яку взяв на себе зобов’язання виконавець.
Як слід, не підтверджується понесення витрат по оплаті юридичних послуг, як наданих саме по спірному боргу.
До того ж, п. 3.1 договору, передбачає оплату в розмірі 1500,00грн. на протязі 7 банківських днів за виконані послуги (оплата, як вказано вище здійснена 26.07.06р.). Тоді як, акт виконаних робіт складений 17.10.06р.
Зазначені суперечності дають суду зробити висновок про те, що вимоги про стягнення збитків є надуманими, необґрунтованими, та, як слід, не підлягають задоволенню.
Заява позивача щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачу, заборони здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом сум в розмірі позовних вимог, заборони вчиняти будь-які дії, не задовольняється судом у зв’язку з розглядом спору по суті.
Крім того, суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову, позивачем не наведені доводи та не представлені до нього докази, що фінансовий стан відповідача свідчить про його фінансову неспроможність, з якою дійсно пов’язується неможливість або утрудненість виконання рішення суду.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 193, 198, 224 ГК України, ст. ст. 22, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись п. 1-1, ст. 80, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-діагностичне об’єднання ”Лікар” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 10843,37грн., пені в сумі 381,54грн., штрафу в сумі 1549,33грн., 3% річних в сумі 67,31грн., та збитків, понесених у зв’язку із захистом та відновленням порушеного права в розмірі 1500,00грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2279,93грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-діагностичне об’єднання ”Лікар” м. Маріуполь (87548, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 104, ЄДРПОУ 31419836, п/р 26005301717308 у філії Жовтневого відділення ПІБ, код банку 334475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” м. Київ (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, ЄДРПОУ 30263519, п/р 260040234800 у АБ „Брокбізнесбанк”, код банку 300249) заборгованість в сумі 8563,44грн., пеню в сумі 381,54грн.грн., 3% річних в сумі 67,31грн., штраф в сумі 1549,33грн., витрати з державного мита в сумі 170,12грн., та 105,65грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 27.11.06р.
Рішення набирає законної сили 08.12.2006р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сковородіна О.М.