19.04.2013
Справа № 212/4394/2012
Провадження № 1/127/207/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2013 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: Гайду Г. В.,
при секретарі: Піскун О.О.,
за участю прокурора: Степанова Д.В.,
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
раніше засуджувався:
08.12.1996 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України до 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
раніше судимий:
04.02.2004 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю строку 21.07.2010.
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 22.01.2011 біля 23:00 год. перебуваючи по АДРЕСА_2, під час розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3 та невстановленою слідство особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, помітив у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа 6272», каблучку з жовтого металу, наручний годинник, гроші у сумі 1 570 грн.
У цей час ОСОБА_2, керуючись жагою наживи, вирішив заволодіти вказаним майном. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, а ОСОБА_3 відпочиває, за попередньою змовою з невстановленою слідство особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, шляхом вільного доступу, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрали мобільний телефон марки «Нокіа 6272» ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 1 900 грн., з картою пам'яті до нього на 1 Гб вартістю 50 грн., сім картою «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 8 грн., каблучку жовтого металу вартістю 6 500 грн., наручний годинник марки «Кристал» вартістю 500 гри., гроші у сумі 1 570 грн. Після чого з місця вчинення злочину втекли, чим завдали шкоди потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 10 565 грн.
Крім того, 05.01.2012 біля 21:00 год. ОСОБА_2 знаходячись на зупинці ім. Ющенка м. Вінниця розпочав сварку із ОСОБА_4, після чого ОСОБА_2 запропонував останньому пройти до під'їзду будинку № 107 по вул. Пирогова, м. Вінниця та маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_4 застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого наніс удар кулаком правої руки у обличчя ОСОБА_4 від якого останній впав на землю та втратив свідомість.
Після чого, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння майном ОСОБА_4 відкрито, умисно викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокіа 2700с - 2», вартість якого відповідно до висновку експерта № 68 від 30.01.2012 становить 897 грн., з картою пам'яті до нього на 1 гб. вартістю 80 грн., сім картою « Київстар » вартістю 100 грн., на рахунку якої було 40 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_4 шкоди на суму 1 117 грн.
У результаті нападу ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва зі зміщенням, які згідно висновку експерта № 206 від 08.02.2012 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являються небезпечним для життя, за своїм характером спричинює тривалий ( понад 21 день ) розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, вину не визнав та суду надав наступні показання, що 22.01.2011 до нього зателефонувала його знайома ОСОБА_5 та запросила в гості, на що він погодився. В під'їзді він зустрів ОСОБА_3 він був разом з ОСОБА_6 ОСОБА_3 теж знав ОСОБА_5 та вони всі разом піднялись до неї в квартиру. Там вони сиділи розпивали спритні напої, потім хлопці ходили ще за випивкою. Потім ОСОБА_5 стало погано і він пішов з нею до ванни. Пізніше ОСОБА_2 з хлопцями покинули квартиру ОСОБА_5, вона зачинила за ними двері, речей він ні у кого не брав. Крім того, ОСОБА_2 відомо, що в ОСОБА_3 пропала золота печатка.
Крім того, як зазначив ОСОБА_2 з потерпілим ОСОБА_4 у нього виникла суперечка на зупинці ім. Ющенка. ОСОБА_4 дивився на нього, та ОСОБА_2 запитав чого він на нього дивиться, а потерпілий почав грубити йому і вони вирішили відійти для з'ясування конфлікту. Спочатку потерпілий ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_2, потім він наніс йому удар. Потім, ОСОБА_2 наніс потерпілому удар, в результаті чого потерпілий ОСОБА_4 впав на землю, потім він його підняв та запитав чи з ним все гаразд. Потерпілий сказав, що не може знайти свій телефон, він перевірив його кишені, потім з його мобільного телефону почав набирати свій номер. Коли він телефонував на номер потерпілого ОСОБА_4, то зв'язок з абонентом вже був відсутній. Коли потерпілий ОСОБА_4 поїхав. Крім того, як зазначив ОСОБА_2 він дав потерпілому грошей на дорогу додому. Потім, ОСОБА_2 провернувся на місце де відбулась сварка та знайшов телефон потерпілого, а потім його продав. ОСОБА_7 він сказав, що знайшов телефон під час бійки, продав телефон за 150 грн. Чому не повернув телефон потерпілому пояснити не може. На що їх витратив гроші погано пам'ятає. На даний час телефон повернуто потерпілому працівниками міліції.
Крім того, як зазначив ОСОБА_2 визнавальні показання він під час досудового слідства надавав під тиском, слідчому показів він не надавав, а лише підписував папери. Працівники міліції чинили на нього тиск і моральний і фізичний. Працівники міліції душили його, одягали противогаз, коли слідчий його допитував, оперативники весь час знаходились поряд. Всі показання під час досудового слідства ОСОБА_2 надавав в райвідділі та на ІТТ. Явку з повинною він писав під тиском, які саме писати показання, йому говорила слідчий.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 не визнає, тому що не вчиняв злочину.
У судовому засіданні були оголошенні показання ОСОБА_2, які він надавав під час досудового слідства будучи допитаним в якості обвинуваченого в присутності захисника, ОСОБА_2 зазначив, що 22.01.2011 він перебував у ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3 де розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_2 помітив у ОСОБА_3 золоту каблучку, мобільний телефон марки «Нокіа 6270», які вирішив викрасти. Коли ОСОБА_5 у вітальні не було, а ОСОБА_3 спав, ОСОБА_2 взяв мобільний телефон, зняв з руки ОСОБА_3 золоту каблучку, наручний годинник «Кристал» взяв гроші близько 1500 грн. та вийшов із квартири. На наступний день годинник та каблучку він продав на Центральному ринку в м. Вінниці незнайомому чоловікові, а мобільний телефон подарував ОСОБА_8 Крім того, як зазначив ОСОБА_2 вказаний злочин він вчинив сам.
Також, як зазначив ОСОБА_2 05.01.2012 він на зупинці познайомився з ОСОБА_4 та в них виникла суперечка, яка переросла в сварку. Запропонувавши ОСОБА_4 відійти у двір будинку для спілкування на що останній погодився. Потім, ОСОБА_2 штовхнув потерпілого у плече та вдарив його кулаком правої руки у лице, у яку частину не пам'ятає, оскільки було темно. Від удару ОСОБА_4 впав на землю та він вирішив подивитись, що у ОСОБА_4 в кишенях. Тоді з правої внутрішньої кишені куртки ОСОБА_2 вийняв мобільний телефон у корпусі чорного кольору, телефон вимкнув, сім-карту викинув. Даний мобільний телефон він продав ОСОБА_7 за 150 грн. запевнивши останнього, що телефон не крадений (т. 1 а.с. 130-131).
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду надав наступні показання, що 23.02.2011 він йшов додому та біля під'їзду зустрів ОСОБА_2, вони стояли курили. ОСОБА_2 йшов в гості до його сусідки та він вирішив піти разом з ним, там вони розпивали спиртні напої. Потім прийшов друг ОСОБА_2 Потім він ліг спати в другій кімнаті. Коли прокинувся то почав збиратися додому та побачив, що у нього немає телефону, годинника та золотої печатки, тоді він викликав працівників міліції.
З ОСОБА_2 вони були раніше знайомі. До ОСОБА_9 прийшли спочатку вдвох, вдома вона була сама. До зустрічі він вживав пиво, а у неї гостях вони пили горілку, спочатку дві пляшки, а потім взяли ще одну. Знайомий ОСОБА_2 приїхав близько 23:00 год.
З тих речей які в нього викрали працівниками міліції повернуто лише телефон. Цивільний позов підтримує, за виключенням телефону. Покарання підсудному ОСОБА_2 просить обрати на розсуд суду.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду надав наступні показання, що 05.01.2012 він чекав на маршрутне таксі на зупинці ім. Ющенко. ОСОБА_2 підійшов до нього та запитав чого він на нього дивиться та сказав, що він пішов за ним, нічого не пояснюючи. Вони пішли у двір будинку напроти зупинки. В двір разом з ОСОБА_2 він пішов добровільно. У них виникла суперечка, та вони побилися ОСОБА_2 вдарив його кулаком в лице куди саме не пам'ятає, оскільки було темно. Від отриманого удару він втратив свідомість. Коли він прийшов до тями то почав шукати свій телефон. Телефон вони шукали разом із ОСОБА_2, в його присутності він перевіряв його кишені, але в них нічого не було. ОСОБА_2 сказав, що він телефону не брав. Тоді, ОСОБА_4 зателефонував на свій номер телефону, але він був вимкнений. У нього не було коштів на маршрутку, щоб доїхати додому і ОСОБА_2 дав йому декілька гривень.
Як ОСОБА_2 з кишені діставав його речі він не бачив, оскільки від завданого удару втратив свідомість. Через два тижні працівники міліції повернули його мобільний телефон.
Крім того, як зазначив потерпілий ОСОБА_4 працівники міліції тиск на нього не чинили. Однак, під час допиту на досудовому слідстві він не міг розмовляти, тому що у нього була зламана та зашита щелепа.
Однак, показання, які він надавав під час досудового слідства він підтримує в повному обсязі.
Покарання підсудному ОСОБА_2 обрати не суворе.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду надав наступні показання, що влітку його викликали працівники міліції на вул. Пирогова, 4 та повідомили, що у нього знаходиться викрадений телефон. Вказаний телефон він придбав на ринку «Урожай», де продаються б/у телефони. Працівники міліції повідомили, що телефон викрав ОСОБА_2 Йому працівники міліції дали підписати папери, що він і зробив, однак протокол не читав. Протокол, який він підписував не відповідає дійсності, тому що телефон він купив в магазині.
Крім того, як зазначив свідок показання, які він надавав під час досудового слідства він надавав не відповідають дійсності, оскільки працівники міліції спочатку йому сказали, що це він викрав телефон, та сказали, що якщо він не хоче бути притягнутим до кримінальної відповідальності за крадіжку телефону, то повинен підписати папери, що він і зробив. Потім десь через 2-3 місяці його викликав слідчий на допит де він писав те, що йому диктували.
Раніше він знав ОСОБА_2 йому ОСОБА_2 телефон не надавав.
У судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_8, які він надавав під час досудового слідства та показав наступне, що в січні 2011 року він вийшов з дому та пішов у магазин для того, щоб придбати продукти харчування. В цей час на автомобілі таксі до нього під'їхав ОСОБА_2 з пропозицією разом відпочити на, що він погодився та вони разом поїхали на ринок «Урожай» де придбали йому навушники. Потім, вони разом поїхали на «Центральний ринок» та придбали продукти харчування. Після чого разом із ОСОБА_2 поїхали до нього до дому де почали відпочивати та вживати спиртні напої. ОСОБА_2 дістав мобільний телефон марки «Нокіа 6270» та повідомив, що мобільний телефон належить йому та він не крадений. Даний мобільний телефон ОСОБА_8 взяв у ОСОБА_2 та почав ним користуватися. На вказаному телефоні він поміняв корпус, оскільки старий корпус був пошкоджений (т. 1 а.с. 84).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду надала наступні показання, що коли слідчий її допитував під час досудового слідства то вона повідомила, що ОСОБА_2 допомагав проводити воду, коли у неї прорвало трубу. Зі ОСОБА_2 познайомилась, коли він приходив до її сина.
Крім того, ОСОБА_2 деякий час у них проживав, це було влітку, коли саме не пам'ятає. У кінці січня 2012 року ОСОБА_2 було затримано у них вдома. Покази, які свідок надавала під час досудового слідства підтримує в повному обсязі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду надала наступні показання, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 перебувала у неї в провадженні. Вже пройшло багато часу та вона погано пам'ятає всі обставини справи, але пам'ятає, що підсудний вдарив в щелепу потерпілого та забрав у нього мобільний телефон. Крім того, ОСОБА_2 був затриманий та стосовно нього був обраний запобіжний захід у виді триманні під вартою. Потерпілого ОСОБА_4 вона допитувала особисто та він надавав показання по справі. Потерпілий ОСОБА_4 міг розмовляти та все їй пояснював, а також перечитував протокол допиту, підписував його та був згідний з протоколом де зазначив про це. Також під час впізнання, потерпілий ОСОБА_4 впізнав підсудного ОСОБА_2 та вказав на нього, як на особу, що вчинила відносно нього злочин.
Щодо того, чи була довідка щодо стану здоров'я потерпілого ОСОБА_4 свідок не пам'ятає. Які ушкодження були у потерпілого ОСОБА_4 також не пам'ятає. Чи були у потерпілого скоби на щелепі також не пам'ятає, оскілки минуло багато часу.
Крім того, як зазначив свідок, що під час допиту потерпілого ОСОБА_4 ні фізичний ні моральний тиск на останнього не чинився, покзання по справі він надавав добровільно.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_12, суду надав наступні показання, що станом на 17.01.2011 у потерпілого ОСОБА_4 була зламана щелепа, проводилась операція шинування, що означає зведення зубів. Операція шинування призводить до зміни мови, але наскільки саме вона зміниться залежить від людини, у всіх по різному відбувається. Розмовляти людина може, але наскільки це буде розбірливо стверджувати не може, тому що у всіх відбувається по різному. Висновок від 02.02.2012 № 206 підтримує в повному обсязі.
Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_6, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав наступне, що зі ОСОБА_2 познайомився у червні 2011 року точної дати не пам'ятає. Познайомив їх його друг, з яким він підтримає дружні відносини на протязі двох років ОСОБА_13, якому останній разом із ОСОБА_2 декілька раз допомагав робити ремонт на АДРЕСА_1. Даний ремонт вони робили протягом двох тижнів. Після того, ОСОБА_6 бачився зі ОСОБА_2, декілька раз під час того як відпочивав із ОСОБА_13 та востаннє ОСОБА_6 бачив його у перших числах січня 2012 року у ОСОБА_10, як він зрозумів ОСОБА_2 на той час проживав там. У серпні 2011 року ОСОБА_14 затримали у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину Ленінським РВ, по вказаній справі осатаній являється свідком. Потім у кінці січня на початку лютого 2012 року від ОСОБА_10 йому стало відомо, що затримали ОСОБА_2 ОСОБА_6 з різних номерів які він не зберіг почав телефонувати ОСОБА_2 та повідомив, що він сидить у одній «хаті» з ОСОБА_14 та сказав, щоб він передав йому цигарки, продукти харчування, чай, ОСОБА_6 відмовився. У середині лютого 2012 року йому надійшло «смс» повідомлення, в якому було вказано, що якщо він не буде передавати передачі, то буде там де ОСОБА_2, при цьому повідомлення було підписано від імені ОСОБА_2, але він цьому значення не надав.
Крім того, 22.01.2011 він зі ОСОБА_2 ніде не відпочивав, тому що познайомився із ним, у червні 2011 року та нічого не викрадав. Хто такий ОСОБА_3 йому не відомо, хто така ОСОБА_9 йому також не відомо та у неї у квартирі він не був, йому взагалі невідомо, хто проживає по АДРЕСА_2, він там ніколи не був. Хто міг вчинити вказаний злочин йому не відомо. На його думку, ОСОБА_2 вказав, що він був на квартирі разом з ним тому що, ОСОБА_6 відмовився передавати йому передачі.
У січні 2011 року ОСОБА_6 проживав у с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області, де робив ремонт у приватних будинках, у кінці лютого 2011 року він лише декілька раз був проїздом у м. Вінниці (т. 1 а.с. 109).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду надав наступні показання, він зустрічався з ОСОБА_2 біля «Петроцентра». ОСОБА_2 сказав, що йому потрібні гроші та попросив, щоб він купив у нього телефон моделі точно не пам'ятає, що він і зробив. ОСОБА_2 сказав, що телефон знайшов, деталей свідок у нього не випитував. Зі слів ОСОБА_2 свідок зрозумів, що він знайшов телефон після якоїсь бійки, але він все не розпитував, бо синців та слідів бійки у ОСОБА_2 не бачив. Коли саме це було свідок не пам'ятає.
ОСОБА_7 раніше знав матір ОСОБА_2, підсудного він знав близько 4-5 років. Телефон придбав за 150 грн., телефон працював, контактів в телефоні не було, сім-карти теж не було.
Про те, що телефон опинився у нього незаконним шляхом йому відомо не було. Даний мобільний телефон працівники міліції у посутності понятих вилучили у нього у Ленінському РВ.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду надала наступні показання, що ОСОБА_2 прийшов до неї в гості з товаришем та вони розпивали спиртні напої. На наступний день їй повідомили, що у ОСОБА_3 пропало портмоне в яком було 1500 грн., каблучка золота, годинник та мобільний телефон. Самої крадіжки вона не бачила. В квартиру зайшов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Коли ОСОБА_2 пішов вона бачила тому, що зачиняла за ним двері. ОСОБА_3 проживає на першому поверсі у її будинку. У ОСОБА_3 бачила годинник та каблучку, а телефон та гаманець не бачила. Хто такий ОСОБА_6 не знає у той день в квартирі у неї були тільки потерпілий та підсудний. Показання, які свідок надавав під час досудового слідства підтримає в повному обсязі.
Також, судом у судовому засіданні досліджено наступні докази, що містяться в матеріалах кримінальної справи, а саме:
· заява ОСОБА_4 від 06.01.2012 відповідно до якої останній будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос, повідомив про відкрите із застосуванням фізичної сили заволодіння його мобільним телефоном (т. 1 а.с. 2);
· протокол огляду місця події від 10.01.2012, відповідно до якого у ОСОБА_7 було виявлено в правій боковій кишені його куртки мобільний телефон «Нокіа» 2700 в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 5);
· протокол очної ставки від 17.01.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідно до якої ОСОБА_2 надав показання стосовно того, що дійсно між ним та ОСОБА_4 виникла суперечка, яка переросла в бійку та він вдарив потерпілого кулаком у щелепу та з куртки потерпілого викрав мобільний телефон, який потім продав ОСОБА_7 за 150 грн., дані показання ОСОБА_2 в частині нанесення тілесних ушкоджень та викрадення мобільного телефону підтримав ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 34 - 35);
· протокол огляду речового доказу від 19.01.2012, під час якого був оглянутий мобільний телефон марки «Нокіа 2700 с-2» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 вилучений у ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 47);
· протокол явки з повинною ОСОБА_2 від. 17.01.2012 відповідно до якої ОСОБА_2 без фізичного та психологічного тиску зізнався у вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 54);
· висновок експерта № 206 від 02.02.2012 відповідно до якої у ОСОБА_4 було виявлене тілесне ушкодження закритий перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва зі зміщенням та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являються небезпечним для життя, за своїм характером спричинює тривалий ( понад 21 день ) розлад здоров'я (т. 1 а.с. 65-67);
· заява ОСОБА_3 від 25.01.2012 відповідно до якої останній будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос, повідомив про крадіжку мобільного телефону марки «Нокіа 6270», каблучки з жовтого металу вагою 20,05 г, наручного годинника «Кристал», грошових коштів в сумі 1570 грн. (т. 1 а.с. 71);
· протокол добровільної видачі від 12.03.2011 відповідно до якого у ОСОБА_8 в присутності понятих в приміщенні Ленінського РВ добровільно видав мобільний телефон марки «Нокіа 6270» у корпусі чорного кольору із сірими вставками ІМЕІ НОМЕР_1 та пояснив, що даний мобільний телефон 23.01.2011 йому подарував ОСОБА_2 пояснивши, що даний мобільний телефон є його власний (т.1 а.с. 75);
· протокол явки з повинною ОСОБА_2 від. 17.01.2012 відповідно до якої ОСОБА_2 щиро сердечно розкаявся та зізнався у вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_3 та зазначив, що даний злочин вчинив самостійно (т. 1 а.с. 91);
· протокол очної ставки від 16.02.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до якої ОСОБА_2 зазначив, що дійсно викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон та каблучку (т. 1 а.с. 104-105);
· протокол очної ставки від 19.02.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно до якої ОСОБА_5 пояснила, що дійсно 22.03.2011 у неї в гостях були ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були в стані алкогольного сп'яніння, крім вказаних осіб в квартирі нікого не було, самого факту крадіжки остання не бачила. (т. 1 а.с. 108);
· протокол очної ставки від 21.02.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відповідно до якої ОСОБА_6 зазначив, що раніше він знав ОСОБА_2, однак стосовно події 22.01.2011 пояснити нічого не можу, оскільки його там не було та хто такий ОСОБА_3 йому не відомо (т. 1 а.с. 114 );
· протокол очної ставки від 21.02.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відповідно до якої ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_6 він бачить вперше та 22.01.2011 під час розпиття спиртних напоїв у ОСОБА_16 даної особи не було (т. 1 а.с. 115).
Аналізуючи всі докази по кримінальній справі в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України підтверджується показаннями потерпілих, показаннями свідків, експерта, речовими доказами та іншими доказами дослідженими по справі, що узгоджуються між собою.
Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_2 щодо не визнання ним вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, та розцінює їх такими, що мають на меті уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини.
Дані показання, підсудного спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_4, який як на досудовому слідстві так і у судовому засіданні повідомив, що під час бійки зі ОСОБА_2 від завданого удару він втратив свідомість, а тому не бачив як ОСОБА_2 викрав його мобліьний телефон.
Крім того, суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_4 в частині того, що під час допиту на досудовому слідстві він не міг розмовляти, тому що у нього була зламана та зашита щелепа. Дані показання спростовуються протоколом допиту в якості потерпілого від 17.01.2012, відповідно до якого власноручно потерпілим ОСОБА_4 зазначено, що показання з його слів записані правильно ним прочитано. Крім того, як зазначив у судовому засіданні експерт ОСОБА_12, що дійсно операція шинування призводить до зміни мови, однак особа розмовляти може, наскільки розбірливо залежить від людини
Також, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8 надані у судовому засіданні в частині того, що мобільний телефон він придбав на ринку «Урожай», а не взяв у підсудного ОСОБА_2 Дані показання спростовуються показаннями наданими ним під час досудового слідства в якості свідка, де останній будучі попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384, ст. 385 КК України надав показання в частині того, що мобільний телефон подарував йому ОСОБА_2 та він почав ним користуватися. Крім того, як вбачається з протоколу добровільної видачі від 12.03.2011 в присутності понятих в приміщенні кабінету № 21 Ленінського РВ ОСОБА_8 добровільно видав мобільний телефон марки «Нокія 6270» у корпусі чорного кольору із сірими вставками та зазначив, що даний мобільний телефон 23.01.2011 йому подарував ОСОБА_2 при цьому пояснив, що даний мобільний телефон його власний.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 змінив свої показання та вказав, що вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України під час досудового слідства він визнав у зв'язку із тиском працівників міліції.
Прокуратурою м. Вінниці в порядку ст. 97 КПК України (в редакції 1960 року) здійснено перевірку обставин, щодо фізичного та морального тиску з боку працівників міліції на підсудного ОСОБА_2 під час якої було встановлено, що даних які б вказували на застосування відносно ОСОБА_2 незаконних методів отримання показань співробітниками Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області не знайдено, а тому в діях СВ Ленінського РВ ВМУ ОСОБА_11 відсутній склад злочину, передбачений ст.ст. 364, 365, 366, 373 КК України, у зв'язку з чим старшим помічником прокуратури м. Вінниці Каменяром В.В. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.03.2012.
Крім того, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», відповідно до якої, а саме п.п. 15, 16, 17 судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.
Таким чином, в зв'язку з тим, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_2 органами досудового слідства за ч. 2 ст. 187 КК України не відповідає вимогам ст.ст. 131, 132 КПК України (у редакції 1960 року), а державний обвинувач Степанов Д.В. за результатами судового розгляду не скористався своїм правом передбаченим ст. 277 КПК України (у редакції 1960 року), щодо внесення змін до обвинувачення з метою його конкретизації за ч. 2 ст. 187 КК України, суд не змінюючи кваліфікацію злочину, не обтяжуючи становище підсудного ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 334 КПК України (у редакції 1960 року) конкретизував та уточнив обвинувачення пред'явлене ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України.
Крім того, при кваліфікації дій підсудного ОСОБА_2, суд приймає до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти власності» від 06.10.2009 № 10, а саме п. 6 відповідно до якого слідує, що розбій як злочин проти власності - є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
Таким чином, вислухавши показання підсудного ОСОБА_2, потерпілих, свідків, експерта, думку прокурора, думку захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати:
· по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
· по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, кваліфікуючою ознакою якого є розбій вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.
Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_2 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом враховано, що ОСОБА_2 є раніше судимим (т. 1 а.с. 139), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 1 а.с. 160), на обліку у «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка» не перебуває (т. 1 а.с. 145), на обліку у Вінницькому обласному диспансері «Соціотерапія» не перебуває (т. 1 а.с. 146). Відповідно до висновку амбулаторної судово - наркологічної експертизи № 80 від 14.02.2012 ОСОБА_2 не виявляє ознак алкоголізму або наркотичної залежності. Лікування не потребує (т. 1 а.с. 102).
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом враховано вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.
Крім того, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, особу підсудного, а саме те що останній ніде не працює, раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів.
У зв'язку із викладеним, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 не є можливим без ізоляції його від суспільства, а тому останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначене ОСОБА_2 буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_2 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Цивільний позов заявлений потерпілим по кримінальній справі ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню без врахування вартості мобільного телефону, який повернуто, оскільки в цій частині цивільний позов знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та випливає із пред'явленого обвинувачення.
Питання про речові докази суд має вирішити відповідно до ст. 81 КПК України (в редакції 1960 року).
Судові витрати за проведенні товарознавчої експертизи слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (у редакції 1960 року) ст. 65 КК України, суд,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 17.01.2012 тобто з моменту затримання.
Речові докази по справі, а саме:
· телефон марки «Nokia 2700с-2» ІМЕІ НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити останньому;
· телефон марки «Nokia 6270» ІМЕІ НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - залишити останньому;
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково та стягнути на його користь з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 8 665 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області за проведення товарознавчої експертизи судові витрати у розмірі 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 60 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою протягом п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя: