Справа № 22ц-207 Категорія- 18
Суддя 1-ї ін.- Тверський С. М.
Доповідач - Бабенко П.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
29 січня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючої - Пономарьової О.М. суддів - Бабенка П.М. , Бондаренко Л.І. при секретарі - Баранові В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2007 року ,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачки , просив стягнути з неї на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 749, 76 грн., моральної шкоди - 500 грн., його судові витрати.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2007 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідачки її витрати на правову допомогу в сумі 1246 грн.
На вказане рішення суду позивачем принесена апеляційна скарга , в якій він просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначив, що судом надана неналежна оцінка доказам у справі. Суд не врахував, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що відповідачка користувалася його фотоапаратом, повернула його у пошкодженому стані.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. .213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з позовом до відповідачки про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди , зазначаючи , що він давав їй у користування фотоапарат виробництва Японії, який вона повернула пошкодженим. Згідно висновку фахівця - товарознавця фотоапарат дійсно пошкоджено, розмір шкоди складає 749, 76 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову та стягуючи з позивача судові витрати суд послався на те , що позивачем не надано доказів на те, що саме відповідачка пошкодила фотоапарат, спричинила позивачеві матеріальну та моральну шкоду.
При цьому суд керувався ст. ст. 23, 1166 , 1167 ЦК України , якими регулюються правовідносини які передбачають відповідальність за заподіяння матеріальної та моральної шкоди.
Проте такі висновки суду першої інстанції є помилковими та суперечать встановленим обставинам справи.
Суд неправильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами та матеріальний закон, якими вони регулюються і не надав належної оцінки доказам у справі.
Згідно із ст. ст. 827 , ч.1 ст. 828 , п.3 ч. 2 ст. 833, 836 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні ( користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.
Користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.
Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має
право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
Як убачається з матеріалів справи у червні 2006 року між сторонами було укладено договір позички без визначення строку , згідно якому позивач передав відповідачці у безоплатне користування справний фотоапарат марки „ Фіне Піке 4800 зет" виробництва Японії, який відповідачка повернула його у липні 2006 року несправним, з пошкодженим об'єктівом в результаті механічного пошкодження.
Фотоапарат ремонту не підлягає, позивачеві згідно висновку спеціаліста спричинені збитки в сумі 749, 76 грн..
Вказані обставини частково підтверджені поясненнями відповідачки, яка визнала факт передачі їй у користування фотоапарата, поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, висновком спеціаліста-товарознавця.( а.с. 27-29, 33-36).
Висновки суду першої інстанції про те , що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог спростовуються вказаними вище доказами.
При чому відповідно до даних технічного фіксування судового процесу від 01 жовтня 2007 року вбачається, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прямо зазначили в судовому засіданні, що відповідачка брала у користування фотоапарат у позивача, повернула його несправним. При цьому ОСОБА_4 пояснював, що відповідачка просила його як спеціаліста відремонтувати фотоапарат, поясняла, що пошкодила об'єктив в результаті того, що фотоапарат впав.
Йому (свідку) було відомо, що пред'явлений відповідачкою фотоапарат належав саме позивачеві.
Також ці обставини підтверджені письмовими поясненнями відповідачки , які вона надавала працівникам Артемівського MB УМВС 05 жовтня 2006 року , з яких убачається, що позивач надав їй у користування фотоапарат, яким вона неодноразово користувалася і повернула позивачеві. ( а.с. 8 матеріалів № 3580 перевірки факту пошкодження майна ОСОБА_1 Артемівським MB УМВС у 2006 році.)
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку , що оскільки між сторонами було укладено договір позички , відповідачка не виконала свої обов'язки щодо повернення речі після закінчення строку договору в такому ж самому стані, в якому вона була на момент її передання , пошкодженням фотоапарата спричинила позивачеві матеріальні збитки, тому вона зобов'язана відшкодувати позивачеві нанесені збитки в сумі 749, 76 грн. та судові витрати.
Згідно із ст. .79 , 88 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат , пов'язаних з розглядом справи ( витрат на інформаційно-технічне забезпечення , витрат на правову допомогу, витрат пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз тощо.)
Суд присуджує стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справа, рішення суду підлягає скасуванню у повному обсязі з ухваленням нового рішення у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Позов підлягає задоволенню частково. З відповідачки на користь позивача матеріальні збитки в сумі 749, 76 грн., а також витрати на юридичну допомогу в сумі 50 грн., витрат на проведення оцінки фотоапарата спеціалістом в сумі 40 грн. , судового збору в сумі 51 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 30 грн., всього судових витрат в сумі 171, 00 грн. , які підтверджені документально наданими позивачем квитанціями ( а.с. 1, 2, 8, 9).
Вимоги позивача про стягнення з відповідачки 500 грн. на відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди , спричиненої внаслідок повернення речі не такому стані, в якому вона була на момент її передання користувачу. Тому в цій частині позову слід відмовити.
З позивача слід стягнути несплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в сумі 8, 50 грн. за вимоги про відшкодування моральної шкоди, які судом не задоволені.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 827, ч.1 ст. 828, п.3 ч.2 ст. 833, 836 ЦК України , ст. ст. . 79, 88 , 303 , 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2007 року скасувати у повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків в сумі 749, 76 грн. , та його судові витрати в сумі 171 грн., а всього 820, 76 грн. ( вісімсот двадцять грн.. 76 кол.)
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання ним законної сили.