Справа № 22ц-930 Головуючий по 1-й інстанції
2007 рік суддя Савічев В.О.
Суддя-доповідач: Петренко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня місяця 18 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Петренка В.М.
Суддів: Новохатньої В.А., Лобова О.А.
при секретарі: Фадейкіній Н.Б.
з участю представника позивача - ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Автозаводського районного суду М.Кременчука, Полтавської області від 7 лютого 2007 року,
по справі за позовом ОСОБА_3до Кременчуцького ГЖЕП "Центральне", ВГІРФО Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, про визнання незаконною прописки( реєстрації) осіб в житлове приміщення,
зустрічного позову ОСОБА_4до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_3. звернувася до суду з позовом до відповідачів Кременчуцького ГЖЕП "Центральне", ВГІРФО Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області у якому вказав, що в листопаді 2005 року між ним та ОСОБА_6. було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Але в квартирі залишились зареєстрованою ОСОБА_6. та її донька -ОСОБА_7. Позивач просить визнати дії КГЖЕП "Центральне" по їх прописці (реєстрації) незаконними та скасувати в зв"язку з незаконністю їх реєстрацію.
ОСОБА_6. звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4. у якому просить провести поділ майна подружжя та визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, визнати частково недійсним договору купівлі-продажу, перевести на неї права та обов"язки покупця, усунути перешкоди в користуванні квартирою і стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в сумі 15 000 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду М.Кременчука, Полтавської області від 7 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3задоволено. Визнано дії комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Комунальне" щодо прописки (реєстрації) ОСОБА_6. та її неповнолітньої доньки, ОСОБА_7. в кв.АДРЕСА_1 незаконними.Скасовано їх прописку (реєстрацію) в цій квартирі.
В позові ОСОБА_6. до ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_5. про поділ майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, переведення прав та обов'язків покупця, усунення перешкод в користуванні квартирою і стягнення моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. (представник ОСОБА_6. за довіреністю) просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення по суті позовних вимог ОСОБА_6. та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3., мотивуючи тим, що при ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно із п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
На підставі вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі продажу квартири від 25 листопада 2005 року ОСОБА_4. продав а ОСОБА_3. купив кваритру АДРЕСА_1. Встановлено, що ОСОБА_6. проживала у спірному житлі, як член сім"ї власника квартири, до жовтня 2000 року, без реєстрації.
Як встановлено судом, рішенням суду від 22 лютого 2001 року шлюб між ними розірвано. Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_6. проживає, разом з донькою ОСОБА_7, в м.Києві, з іншим чоловіком.
При задоволенні позову ОСОБА_3. про визнання незаконними дій ГЖЕП по прописці ( реєстрації) в спірне житло ОСОБА_6. разом з донькою та скасування їх реєстрації, суд першої інстанції виходив із того, що дозволу на реєстрацію бувший власник житла -ОСОБА_4. не давав.
Крім того, оскільки права відповідачів були похідними від прав власника, то з припиненням права власності на спірну квартиру припиняється у них право на житло, а новий власник, відповідно до чинного в Україні законодавства, сам визначає своє право володіння і розпорядження власністю.
В ч.1 ст.60 ЦПК України сказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції, із додержанням норм цивільно-процесуального законодавства, правильно застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6..
Посилання ОСОБА_6. на те, що строк позовної давності на захист права на квартиру у неї розпочався з часу отримання позовної заяви ОСОБА_3., спростовується матеріалами справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для її задоволення немає.
Постановлене по справі судове рішення є законним і обгрунтованим, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_4за довіреністю - відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 7 лютого 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.