Головуючий у 1 інстанції - Гайдар А.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
07 жовтня 2008 року справа № 22-а-10354/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого |
Сіваченка І.В. |
|
суддів при секретарі за участі позивача |
Шаптала Н.К., Дяченко С.П. Денисенко К.С. ОСОБА_1 |
|
розглянувши у відкритому |
судовому засіданні |
|
апеляційну скаргу |
Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської ради Донецької області |
|
на постанову |
Вугледарського міського суду Донецької області |
|
від |
06 серпня 2008 року |
|
у справі |
№ 2-а-29/08 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської ради Донецької області |
|
про |
стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, - |
|
В С Т А Н О В И Л А :
07.07.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 06 серпня 2008 року позов ОСОБА_1 до Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської ради Донецької області «про стягнення разової грошової допомоги на оздоровлення» задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману грошову допомогу за 2008 рік у розмірі 2505 гривень.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 1 групи.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам 1 категорії 1 групи, постраждалі у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Фактично позивач отримав від Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської ради Донецької області в 2008 році - 120 гривень, установлену постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова №562).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 1 групи - 120 гривень.
З моменту прийняття постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2008 рік, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.
Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, а не постанова № 562.
Положення п.п. 11 пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким зупинено на 2008 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” з 01 квітня 2008 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 525 гривен.
Так як виплата допомоги на оздоровлення було здійснена відповідачем 24.04.2008 року, то позивач повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу у розмірі - (525 гривень х 5) - 120 гривень = 2505 гривень.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 120 гривень в 2008 році є неправомірними.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 06 серпня 2008 року у справі № 2-а-29/08 за позовом ОСОБА_1 до Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської ради Донецької області «про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: