Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          П О С Т А Н О В А 

              Іменем України

07 жовтня 2008 року                                                                 справа № 22-а-10253/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

14.05.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2008 року позов ОСОБА_1 до Макіївського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про стягнення грошової компенсації за невидані предмети форменого обмундирування було задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за формене обмундирування в розмірі 5050 грн. 82 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, апелянт зауважував, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом. За відсутності поважності причин такого пропуску суд першої інстанції не застосував положення ч.1 ст. 100 КАС України та не відмовив у позові з цих підстав, хоча на цьому наполягав відповідач.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував позивач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивача ОСОБА_1 з 14.07.1976 року наказом № 172 було прийнято на службу в органи внутрішніх справ, 21.02.2005 року наказом № 62 л/с його було звільнено з органів внутрішніх справ за віком, відповідно до п. «а» ст. 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, що підтверджується копією трудової книжки.

При звільнені ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за формене обмундирування в розмірі 5050,82 грн., що підтверджено довідкою про виплату грошової компенсації замість предметів форменого обмундирування № 205 від 11 березня 2005 року, але компенсація виплачена не була у зв'язку з відсутністю коштів. 

Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

КАС України набув чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернувся з теперішнім позовом до суду 14.05.2008 року, тобто більш ніж через рік після набрання чинності процесуальним Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 отримав довідку про виплату грошової компенсації замість предметів форменого обмундирування № 205 від 11 березня 2005 року при звільненні, тобто він повинен був дізнатися, що, на його думку, його право на отримання грошової компенсації, порушено.

Далі, юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.

Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Тобто, судова колегія зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення грошової компенсації і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягав (зокрема, а.с.15-17). Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові.

Посилання суду першої інстанції на поважність пропуску строку звернення до суду, через те, що відповідач повинен був самостійно виплатити позивачеві грошову компенсацію замість належних предметів форменого обмундирування, судовою колегією не може бути взято до уваги.

  Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині задоволення позову, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в позові.

В повному обсязі постанова складена 08.10.2008 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Макіївського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року у справі № 2-а-10461/08 - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Макіївського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області «про стягнення грошової компенсації за невидані предмети форменого обмундирування» - відмовити.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

            Головуючий:

            Судді: